Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2006 р. Справа № АС 40/71-05
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Кокоревій Л.В.
за участю представників сторін:
позивача - Любимова О.В. (довіреність №2-06 від 10.04.06),
відповідача - Рудевський В.В. (довіреність №010/230/1574 від 02.03.06), Козленко А.М. (довіреність №010/230/9445 від 09.12.06)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 746Х) на постанову господарського суду Харківської області від 23.01.06 р. по справі № АС-40/71-05
за позовом Українсько-Швейцарського СП у формі ТОВ "Укрвермут+Ко" м. Харків
до Головного управління МНС України в Харківській області м. Харків
відновлення порушеного права
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовом про визнання його права на отримання дозволу на початок роботи підприємств на оренду приміщень без обмеження терміну його дії на приміщення за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 73 та про зобов’язання видати відповідний дозвіл.
Постановою від 23.01.06 місцевого господарського суду позов задоволено повністю.
Відповідач із постановою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених в постанові, обставинам справи, порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
Позивач вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, в зв’язку з чим просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
У судовому засіданні 07.06.06 оголошувалися перерви з 11:30 години до 14:30 години та з 14:50 години до 15:00 години.
Представник позивача звернувся до суду із клопотанням (вх.4177 від 07.06.06) про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Після відповідного роз’яснення головуючого судді стосовно процедури розгляду даної справи (а саме – за правилами Кодексу адміністративного судочинства України) представник позивача відкликав вищевказане клопотання та звернувся до суду з клопотанням (вх.№4181 від 07.06.06), у якому, посилаючись на відсутність предмету спору про порушене право, Українсько-Швейцарське СП у формі ТОВ "Укрвермут+Ко" заявляє про відмову від позову та просить відповідно до статей 51, 155, 157, 203 Кодексу адміністративного судочинства України закрити провадження в адміністративній справі.
Представники відповідача зазначили, що, на їхню думку, долю даного клопотання має бути вирішено на розсуд колегії суддів.
Розглянувши клопотання позивача стосовно закриття провадження у справі, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, колегія суддів встановила наступне.
01.02.05 головним державним інспектором з пожежного нагляду Дзержинського району м.Харкова винесено Постанову №23, у якій зазначено, що з 20.02.05 слід призупинити експлуатацію приміщень магазину «Дім кави» СП ТОВ «Укрвермут+К», розташованих за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 73, у зв’язку з тим, що дані приміщення експлуатуються з порушенням вимог пожежної безпеки.
16.02.05 позивач звернувся до відповідача з листом №16/02, у якому просить перенести термін виконання вказаної постанови із 20.02.05 на 15.05.05, а також дозволити експлуатацію приміщень магазину «Дім кави» за адресою вул.Сумська, 73.
Відповідач у направленому позивачу листі №030/250/1548 від 03.03.05 вказав на неможливість перенесення даного терміну та зазначив, що питання про подальшу експлуатацію приміщень за адресою вул.Сумська, 73 будуть розглянуті після виконання вимог пожежної безпеки на об’єкті у повному обсязі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про пожежну безпеку», видача дозволу на початок роботи підприємства здійснюється органами державного пожежного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №150 від 14.02.01 затверджено Порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень (далі – Порядок).
У позовній заяві позивач посилається на порушення відповідачем вищевказаного Порядку. При цьому позивач зазначає, що лист №16/02 від 16.02.05 є заявою встановленої форми про видачу «дозволу на початок роботи підприємств на оренду приміщень».
Колегія суддів вважає, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки у листі не вказано необхідних відомостей, передбачених Додатком №1 до Порядку; крім того, у даному листі міститься прохання «дозволити експлуатацію приміщень», тоді як позовні вимоги заявлені про зобов’язання відповідача «видати дозвіл на початок роботи підприємств на оренду приміщень».
Судом першої інстанції не надано правової оцінки вищевказаному листу (а саме – щодо його відповідності встановленій формі звернення про видачу відповідного дозволу, а також відповідності його змісту позовним вимогам), натомість в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач заявою встановленої форми звернувся до відособленого підрозділу відповідача про видачу вказаного дозволу, дану заяву було отримано відособленим підрозділом відповідача 29.04.05 (вх.№1630) та листом №8/879 від 11.05.05 відмовлено в отриманні дозволу на початок робіт.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваної постанови у справі були відсутні копії документів, на які посилається суд як на докази факту порушення прав позивача, а саме – заяви від 29.04.05 (вх.№1630) та листа №8/879 від 11.05.05. Копії зазначених документів були надані відповідачем до суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали від 20.03.06 Харківського апеляційного господарського суду. Однак, як вбачається із заяви від 29.04.05 (вх.№1630) вона також не може бути визнана заявою встановленої форми.
Так, у Додатку 1 до Порядку вказано, що мета отримання дозволу зазначається згідно з пунктом 1 Порядку. Позивачем у заяві вказано, що вона подана про видачу дозволу на «експлуатацію приміщень», а дане формулювання не відповідає переліку, який міститься у пункті 1 Порядку, а саме: «на початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, житлових та інших об’єктів, впровадження нових технологій, передачу у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренду будь-яких приміщень». Дана заява також не відповідає встановленій формі звернення по дозвіл на оренду приміщень, оскільки, як вбачається з переліку додатків до заяви, позивачем не додано до заяви копію договору оренди, тоді як згідно з пунктом 3 Порядку, для одержання дозволу на оренду приміщень має бути подано копію договору оренди.
Отже, зробивши висновок про те, що права позивача порушено, та зобов’язавши відповідача видати позивачу дозвіл «на початок роботи підприємств на оренду приміщень» суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та не надав належної оцінки наявним у справі доказам, крім того, висновки суду ґрунтуються на доказах, відсутніх у матеріалах справи. Як уже зазначалося, це заява позивача від 29.04.05 (вх.№1630), лист відповідача №8/879 від 11.05.05. Крім того, суд в оскаржуваній постанові посилається на надані позивачем уточнення до позовної заяви, за якими позовні вимоги викладені у новій редакції, однак дані уточнення у матеріалах справи також відсутні.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що наведені в апеляційній скарзі відповідача доводи підтвердилися в ході апеляційного провадження, у зв’язку з чим оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню у відповідності до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищевказаною статтею передбачено ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення. Однак, зважаючи на те, що позивач у суді апеляційної інстанції відмовився від адміністративного позову до закінчення апеляційного розгляду, а також на те, що ці дії не суперечать закону та не порушують нічиїх прав, свобод чи інтересів, колегія суддів задовольняє клопотання позивача та приймає його відмову від позову, у зв’язку з чим провадження у справі має бути закрито.
З огляду на викладене та керуючись статтями 14, 51, 112, 157, 165, 194, 202, 203, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила:
Клопотання позивача задовольнити.
Прийняти відмову позивача від адміністративного позову.
Постанову від 23.01.06 господарського суду Харківської області у справі №АС-40/71-05 скасувати.
Провадження у справі №АС-40/71-05 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення; її може бути оскаржено протягом місячного терміну до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді