Справа 2-236/08 року                                                                                                                                                                      

  Р І Ш Е Н Н Я

     І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

30 січня   2008 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

               головуючого судді - Марцішевської О.М.

               при секретарі -   Смірновій М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом житлово-комунальної контори Черкаського Облагробуду до ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітнього  ОСОБА_2, третя особа орган опіки і піклування  Соснівського району м.Черкаси  про визнання ордеру на житлове приміщення частково недійсним та виселення в примусовому порядку  та зобов”язання відновити стан житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

             Житлово-комунальна контора  Черкаського облагробуду в особі  начальника Г.В.Козинець звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітнього  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання ордеру на житлове приміщення частково недійсним та виселення в примусовому порядку  та зобов”язання відновити стан житлового приміщення, посилаючись на те, що  відповідачці 01.09.2002 року був виданий ордер  № 147 на отримання житлової площі в гуртожитку по АДРЕСА_1 площею 10,6 кв.м. 11 травня 2006 року позивачем  був виданий  ордер № 16  на  кімнати НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 для відповідачки та її неповнолітнього сина, куди відповідачка  з дитиною вселилась, звільнивши кімнату НОМЕР_4 гуртожитку. Вважає, що при наданні  відповідачці ордеру від 11.05.2006р.  на три кімнати  посадові особи позивача діяли неправомірно, оскільки кімната НОМЕР_3 має площу 12,4 кв.м і забезпечує житлом 2 особи.  Також зазначає, що відповідачка самочинно перепланувала житлові кімнати №НОМЕР_2,НОМЕР_3, зруйнувавши витяжні системи, в результаті чого відсутня витяжка по стояку,  дане житло стало небезпечним. З приводу цього відповідачка попереджалась про необхідність відновити стан даних житлових приміщень. Просить суд  визнати ордер № 16 від 11.05.2006р. недійсним,  виселити відповідачку з кімнат НОМЕР_1-НОМЕР_2 гуртожитку, переселивши її в кімнату НОМЕР_3, зобов”язати відповідачку відновити первинний стан  перепланованих  кімнат та витяжні системи гуртожитку.

            Ухвалою суду по справі залучено третю особу - орган опіки і піклування Соснівського району м.Черкаси.

            В судовому засіданні представник позивача Клиновий О.М.  позовні вимоги підтримав та уточнив, просив позов задоволити, посилався на те, що  відповідачка без дозволу та погодження з власником гуртожитку здійснила перепланування займаних нею згідно ордеру кімнат, зруйнувала витяжні вентиляційні системи, чим порушила правила пожежної безпеки та правили користування гуртожитками. В зв”язку з систематичним  руйнуванням житлового приміщення відповідачка з неповнолітнм сином підлягає примусовому виселенню з кімнат НОМЕР_1,НОМЕР_2 гуртожитку   з переселенням в кімнату НОМЕР_3 площею 12,4 кв.м.  Також зазначав, що посадовими особами позивача неправомірно був виданий відповідачці на склад сім”ї 2 особи ордер від 11.05.2006р.на  кімнати НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3. Даний ордер анульований за наказом адміністрації власника гуртожитку. Просив суд визнати ордер № 16 від 11.05.2006р. недійсним в частині надання відповідачці та її неповнолітньому сину кімнат НОМЕР_1 та НОМЕР_2  гуртожитку АДРЕСА_1,  виселити відповідачку з кімнат НОМЕР_1-НОМЕР_2 гуртожитку, переселивши її в кімнату НОМЕР_3, зобов”язати відповідачку відновити первинний стан  кімнат НОМЕР_2, НОМЕР_3 та витяжні системи гуртожитку.

            Представник відповідачки  ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково,  не заперечував проти зобов”язання відповідачки відновити стан витяжних систем будинку та житлових кімнат.  В частині визнання ордеру частково недійсним та виселення  заперечив, зазначав, що ордер виданий відповідачці правомірно, в зв”язку з цим остання на законних підставах вселилась до наданих кімнат з сином. Підстави для визнання ордеру недійсним відсутні. Заходи запобігання та громадського впливу до відповідачки не застосовувались. Також зазначав, що виселення її з неповнолітнім сином, ІНФОРМАЦІЯ_1 до кімнати НОМЕР_3 порушить її житлові права, зокрема  неможливо проживати в одній кімнаті особам  різної статі, старшими 9 років, крім подружжя. Просив суд в цій частині позовних вимог відмовити.

            Представник органу опіки і піклування Ілюха О.В.  в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.

             Заслухавши представника  позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються житловим законодавством.

            Відповідно до ст.58, НОМЕР_3 ЖК України  ордер є єдиною підставою для вселення  в надане житлове приміщення.

            Згідно з ст.59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним  у судовому порядку  у випадках подання  громадянами не відповідаючих дійсності  відомостей про потребу  в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері житлове приміщення, неправомірний дій службових осіб  при вирішенні питання про надання  жилого приміщення, а також в інших випадках  порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

            Згідно з ст.116 ЖК   якщо наймач, члени його сім”ї або інші особи, які проживають  разом з ним, систематично руйнують  чи псують жиле приміщення, або використовують його  не за призначенням або систематичним  порушенням правил співжиття роблять неможливим  для інших проживання з ними в одній квартирі  чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця  чи інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого  житлового приміщення.

            Як роз”яснив Пленум Верховного Суду України  в п.17 постанови від 12.04.1985р. № 2 “ Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим проживання  з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або  громадського впливу не дали позитивних результатів. Йдеться, зокрема, про заходи попередження, яких застосовують суди, прокурори, органи внутрішніх справ, адміністративні комісії виконкомів, а також заходи громадського впливу, яких  вживають збори жильців будинку чи члени житлово-будівельних кооперативів, трудові колективи, інші громадські організації за місцем роботи чи проживання відповідача.

            Відповідно до ст.117 ЖК України у разі  визнання ордера  на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій  осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення. У випадках визнання ордера недійсним з інших підстав, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

             Відповідно до ст.177 ЖК України громадяни зобов”язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитись до санітарно-технічного та іншого обладнання, додержувати правил утримання жилого будинку,  правил пожежної безпеки.

            Згідно з п.п.18,19 Положення про гуртожитки громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов'язані забезпечувати схоронність приміщень, обладнання , суворо додержувати  правил пожежної безпеки при користуванні електричними, газовими та іншими приладами й обладнанням.  Мешканцям гуртожитку забороняється провадити самовільно    переобладнання    й    перепланування приміщень.

     З матеріалів справи видно, що відповідачці 01.09.2002 року був виданий ордер  № 147 на отримання житлової площі в гуртожитку по АДРЕСА_1 площею 10,6 кв.м.

            11 травня 2006 року позивачем  був виданий ордер № 16  на  кімнати НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 на склад сім”ї 2 особи для відповідачки та її неповнолітнього сина, куди відповідачка з дитиною вселилась, звільнивши кімнату НОМЕР_4 гуртожитку.

            Площа кімнати НОМЕР_1 складає 17,6 кв.м, кімнати НОМЕР_2 - 16 кв.м., кімнати НОМЕР_3 - 12,4 кв.м.

            Гуртожиток по АДРЕСА_1 прийнятий в експлуатацію  згідно  рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 721 від 03.04.1973 року.

            Згідно реєстраційного посвічення  від 27.04.1998 року, листа дирекора КП ЧООБТІ від 16.01.2008р. № 64 гуртожиток по АДРЕСА_1 зареєстровано за ЖЕК “Облагробуд” згідно акту передачі від 08.01.1998 року та акту на земельну ділянку від 17.09.1996 року.

            Як убачається з листа  начальника управління власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21.01.2008 р. № 54 зазначений гуртожиток не належить до об”єктів міської  комінальної власності.

            Згідно пояснень сторін  в даний час відповідачка та її неповнолітній син проживають  в  кімнатах НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3 гуртожику по АДРЕСА_1. В кімнаті  НОМЕР_2 місце проживання відповідачки зареєстроване з 04.12.2002 року.

            Згідно з актом від13.04.2007р. ОСОБА_1 в займаних нею згідно ордеру кімнатах  НОМЕР_2-НОМЕР_3 провела реконструкцію приміщень, а саме -  в кімнаті НОМЕР_3 двері закладені цеглою, на куті кімнат  НОМЕР_2-НОМЕР_3 зроблено отвір для дверей, внаслідок вказаного переобладнання  знищено вентиляційні канали, що створює загрозу життю та здоров”ю мешканців гуртожитку.

            Відповідно до наказу № 27 від 13.04.2007р. ОСОБА_1  в зв”язку з  самовільним  проведенням реконструкції  кімнат НОМЕР_1 та  НОМЕР_3, що призвело до знищення вентиляційних каналів заборонено експлуатацію приміщень НОМЕР_2,НОМЕР_3 гуртожитку, зобов”язано відповідачку відновити роботу вентиляційної системи та відновити порушені конструкції будівель.

            Відповідачка не відновила стан займаних нею кімнат, що підтверджується актом від 09.07.2007 року.

            Відповідно до наказу від 25 від 10.07.2007 року  анульований ордер  на кімнати НОМЕР_1-НОМЕР_3, постановлено видати новий ордер на кімнату НОМЕР_2 гуртожитку за умови відновлення планування кімнат НОМЕР_1-НОМЕР_3, зобов”язано відповідачку відновити вентиляційні канали, порушені при самовільній реконструкції. Новий ордер відповідачці не видавався.

            Відповідно до листа управління з наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Черкаській області 20.11.2007р. проведеною перевіркою виявлено, що ОСОБА_1 здійснила закладення цеглою двері в кімнату НОМЕР_3 та влаштовано дверний  отвір між кімнатами НОМЕР_2-НОМЕР_3 в гуртожитку АДРЕСА_1, також  відповідачкою закладено вентиляційні канали в міжповерховому перекритті, чим порушено вимоги ст.10 Закону України “Про пожежну безпеку” та п.4.2.2. НАПБ А.01.001-2004 “ Правил пожежної безпеки в Україні”, де вказано, що при експлуатації вентиляційних систем забороняється закривати витяжні канали, отвори і решітки.

            Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги про  зобов”язати відповідачки відновити стан самовільно переобладнаних нею житлових кімнат НОМЕР_2 та НОМЕР_3 гуртожитку АДРЕСА_1 та відновити стан вентиляційних каналів в міжповерховому  перекритті гуртожитку підлягають до задоволення, оскільки відповідачка  самовільно без дозволу адміністрації власника гуртожитку  здійснила закладення цеглою дверей в кімнату НОМЕР_3 та влаштувала дверний отвір між кімнатами НОМЕР_2-НОМЕР_3 в гуртожитку АДРЕСА_1, також  здійснила закладення вентиляційних каналів в міжповерховому перекритті, чим порушила  ст.177 ЖК України, п.п.18,19 Положення про гуртожитки громадяни, внаслідок таких дій  порушено правила безпеки користування гуртожитком, що підтверджено результатами перервірки  управління з наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Черкаській області.

            Позовні вимоги  про   визнання ордеру № 16 від 11.05.2006р. недійсним в частині надання відповідачці житлових кімнат НОМЕР_1,НОМЕР_2 даного гуртожитку,  виселення її з неповнолітнім сином в примусовому порядку з даних кімнат з переселенням  в кімнату НОМЕР_3, суд вважає такими, що не підлягають до задоволення, оскільки відповідачка з сином  на законних підставах займають житлові кімнати  згідно наданого ордеру, неправомірність  дій посадових осіб позивача по його видачі нічим не підтверджена, до відповідальності  ніхто з посадових осіб не притягувався,  судом не встановлено і на це не посилався також представник позивача, що неправомірність видачі спірного ордера пов”язана з поданням відповідачкою не відповідаючих дійсності відомостей про потребу  в поліпшенні житлових умов, чи вчинення інших неправомірних дій з боку відповідачки, анулювання  позивачем  виданого ордеру житловим законодавством не передбачено.

            Доводи представника  позивача про наявність підстав для примусового виселення  відповідачки з неповнолітнім сином з займаних кімнат в силу ст.116 ЖК не знайшли підтвердження в судовому засіданні, оскільки самовільне перепланування кімнат не може бути ототожнене з систематичним руйнуванням чи псуванням жилих приміщень, використанням його не за призначенням або систематичним  порушенням правил співжиття, що  роблять неможливим  для інших проживання з ними в одному жилому приміщення, об”єктивні докази  триваючої антигромадської поведінки відповідачки відсутні,  заходи запобігання, попередження або  громадського впливу з боку органів судової влади, прокуратури, внутрішніх справ, адміністративних комісій виконкомів, а також заходи громадського впливу до відповідачки не застосовувались. 

             Керуючись ст.ст.10,11,61,214-215, 218  ЦПК України, ст.58, 59,116, 117, НОМЕР_3, 132, 177  ЖК  України, Положення про гуртожитки, суд  -

ВИРІШИВ:

            Позов  задоволити частково.

             Зобов”язати ОСОБА_1 відновити стан кімнат НОМЕР_2 та НОМЕР_3 гуртожитку АДРЕСА_1  та вентиляційні канали в міжповерховому  перекритті. 

            Позовні вимоги про визнання ордера № 16 від 11 травня 2006 року частково недійсним та виселення  в примусовому порядку  залишити без задоволення.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                        ГОЛОВУЮЧИЙ: