Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 року справа № АС-16/62-06
Судова колегія у складі:
головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Івакіна В.О., Шепітько І.І.
при секретарі Новікова Ю.В.
за участю представників:
позивача - дир. Агеєнко Л.Ф., Бойчук Н.П. за довіреністю від 04.07.2006 р.
відповідача - не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу позивача (вх. № 1711С/1-7) на постанову господарського суду Сумської області від 23.03.2006 р. у справі № АС-16/62-06
за позовом ТОВ Фірма "Будинок харчування" ЛТД, м. Ромни
до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни
про скасування акту перевірки
встановила:
Позивач, ТОВ Фірма "Будинок харчування" ЛТД, звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про скасування акту перевірки відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни, правильності повноти нарахування, своєчасності сплати боргу на обов'язкове пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду № 57 від 28.12.2005 року, рішення відповідача про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків № 95 від 28.12.2005 року в сумі 3448, 25 грн., рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків № 96 від 28.12.2005 року в сумі 3249, 75 грн. та вимогу відповідача про сплату боргу за № Ю-432 від 28.12.2005 року на суму 11970, 57 грн.
Постановою господарського суду Сумської області від 23.03.2006 р., повний текст якого підписано 27.03.2006 р., по справі № АС-16/62-06 (суддя В.М.Моїсеєнко) провадження у справі в частині вимог позивача про скасування акту перевірки відповідача № 57 від 28.12.2005 року закрито на підставі п. 3 ст. 105, п.1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України. В частині скасування рішень від 28.12.2005 року № № 95, 96 та вимоги про сплату боргу № Ю 432 від 28.12.2005 року відмовлено.
Позивач, ТОВ Фірма "Будинок харчування" ЛТД, з даним судовим рішенням не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення у цій справі, посилаючись на порушення норм матеріального права. На думку скаржника суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування не повинні додатково сплачувати внески до Пенсійного фонду і законодавчо визначений такий порядок: Держказначейством із складу єдиного податку до Пенсійного фонду відраховується 42%, а з фіксованого - 10%. Тобто, для роботодавців - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують спрощену систему оподаткування, частина коштів від сплати єдиного податку зараховується в рахунок сплати страхових внесків на пенсійне страхування за найманих працівників.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни, заперечення на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання не прибув та про причини своєї неявки апеляційному суду не повідомив.
При розгляді матеріалів справи колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила, що в період з 23.10.2005 року по 25.10.2005 року відповідачем була здійснена перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду України ТОВ Фірми "Будинок харчування" ЛТД. За результатами перевірки було складено акт за № 57 від 28.12.2005 року, в якому зафіксовано порушення ч. 6 ст. 17, ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) підприємством не були задекларовані фактичні витрати на оплату праці, суми перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та суми допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатності, з яких справляються внески, через недотримання ч. 6 ст. 17, ст. 20 Закону, нарахування страхових внесків за тарифом 32,3% не проводилося, відповідно не відбувалося перерахування страхових внесків з 01.04.2005р. по 03.10.2005 р.
На підставі акту було прийнято рішення № 95 від 28.12.2005 року про застосування до позивача фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків в сумі 3448 грн. 25 коп., та рішення № 96 від 28.12.2005 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 3249 грн. 75 коп., а також надіслано вимогу № Ю - 432 від 28.12.2005 року про сплату недоїмки зі страхових внесків на суму 11970 грн. 57 коп.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача і пояснення позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, через таке.
3 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р., № 1058-ІУ, ст. 15 якого визначено, що платниками внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема роботодавці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, врегульований Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону юридичні та фізичні особи, які обрали особливий спосіб оподаткування, є страхувальниками (роботодавцями) для осіб, які працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах,
передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Частина 2 ст. 17 Закону визначає обов'язки страхувальників, серед яких - обов'язок нарахування, обчислення і сплати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Частина 1 ст. 19 Закону зобов'язує всіх платників, незалежно від форми власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування, нараховувати на суму фактичних витрат на оплату праці робітників та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески в розмірі 32% і сплачувати їх в установлені строки та в повному об'ємі. Ці норми Закону є імперативними по відношенню до страхувальників, тобто, вимоги цих норм повинні дотримуватися і виконуватися страхувальниками чітко до їх приписів.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про неправомірність посилання позивача на Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" щодо переваги його норм над нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки при колізії положень, зазначених у законі та інших підзаконних нормативних актах, яким в даному випадку є Указ Президента, застосовується закон як такий, що має вищу юридичну силу. Тому, є юридично неспроможним висновок позивача про те, що Указ Президента України має пріоритетне значення стосовно Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки він суперечить конституційному принципу верховенства права.
Колегія судів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що приймаючи оскаржуване судове рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що постанова господарського суду Сумської області від 23.03.2006 р., повний текст якого підписано 27.03.2006 р., по справі № АС-16/62-06 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно
ухвалила:
Постанову господарського суду Сумської області від 23.03.2006 р. по справі № АС-16/62-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Сторони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Адміністративну справу № АС-16/62-06 повернути до господарського суду Сумської області.
Головуючий суддя Ю.М.Філатов
Судді В.О.Івакіна
І.І. Шепітько