Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2006 р. Справа № 44/145-05
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Філатов Ю.М., судді Івакіна В.О., Лакіза В.В.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників:
позивача –Заярний О.С.
відповідача - Каряка О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ( вх. № 1268Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 13.02.06 р. по справі № 44/145-05
за позовом Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" м. Харків
до ТОВ "РІО", м. Харків
про спонукання демонтувати рекламну конструкцію та повернути майно
та зустрічним позовом ТОВ "Ріо" м. Харків
до КП "Міський інформаційний центр" м. Харків
про відмову в задоволенні первісного позову
встановила:
Позивач, КП “Міський інформаційний центр”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд спонукати відповідача демонтувати незаконно розміщену рекламну конструкцію на місці, яке перебуває у комунальній власності та використовується відповідачем без наявності правових підстав, відновити стан місця розташування спеціальної конструкції до його первісного стану, стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, збережені за рахунок позивача без достатньої правової підстави, у розмірі 3249,19 грн., 79,46 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 6000,00 грн. витрат за надання юридичних послуг, а також держмито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ТОВ “Ріо”, звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просив суд відмовити позивачеві по зустрічному позову в задоволенні позовних вимог, стягнути з КП “Міський інформаційний центр”500 грн. по сплаті інформаційно-юридичних послуг та витрат по сплаті по їх перерахуванню у розмірі 10 грн., стягнути з відповідача 51 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.02.2006 р. по справі №44/145-05 (судді Дюкарєва С.В., Черленяк М.І., Білоусова Я.О.) первісні позовні вимоги задоволено частково. Спонукано товариство з обмеженою відповідальністю “Ріо” демонтувати незаконно розміщену рекламну конструкцію типу “щит стаціонарний” розміром 1,2х1,8 м. на місці, яке перебуває у комунальній власності та використовується відповідачем без наявності правових підстав, та знаходиться у місті Харкові , та відновити стан місця розташування спеціальної конструкції до його первісного стану –до встановлення рекламної конструкції. Стягнуто з ТОВ “Ріо”3249,19 грн. збитків, 187 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження по справі в частині вимоги про стягнення 79,46 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Відповідач, ТОВ “Ріо”, з рішенням господарського суду Харківської області не згоден, подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що рішення було винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Також зазначає, що під час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом Харківської області було порушено гарантоване сторонам право на участь у розгляді справи. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.02.06 року по справі № 44/145-05 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні всіх вимог КП “Міський інформаційний центр”.
Позивач, КП “Міський інформаційний центр”, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що наведені в апеляційній скарзі вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв‘язку з чим не підлягають задоволенню у повному обсязі . Також вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 13.02.06 р. відповідає вимогам матеріального та процесуального права та прийняте без порушень процесуального законодавства, є цілком законним та не підлягає скасуванню.
При розгляді матеріалів справи судова колегія встановила, що за результатами інспектування території міста у період з ЗО вересня 2003 року представниками Управління містобудування та архітектури ГУ Містобудування архітектури земельних відносин Харківської міської Ради встановлений факт постійного розташування відповідачем по первісному позову рекламної конструкції типу «щит стаціонарний»розміром 1,2x1,8 м на комунальному місці без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, про що свідчать відповідні звіти, копії яких додані до матеріалів справи. Відповідно рішення VI сесії Харківської міської ради XXIV скликання «Про створення комунального підприємства «Міський інформаційний центр»від 25.09.2002 року на позивача по первісному позову покладено виконання функцій з надання в експлуатацію розповсюджувачам зовнішньої реклами місць, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста Харкова, для розташування спеціальних конструкцій.
Згідно ст. 16 Закону України «Про рекламу» та у відповідності із п. 4 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003 року (далі Типові правила...), зовнішня реклама розповсюджується за наявності дозволу на її розміщення.
Позивач по первісному позову звернувся з листом за № 601 від 25.02.2005 року до Управління містобудування та архітектури (Відділ реклами) з проханням надати інформацію про наявність чи відсутність у відповідача по первісному позову дозволу на розміщення спеціальної конструкції та строку її розташування на комунальному місці.
Листом за № 124 від 25.02.2005 року відділ реклами Управління містобудування та архітектури Головного управління містобудування архітектури та земельних відносин надав інформацію про відсутність у ТОВ «Ріо»дозволу на розміщення спеціальної конструкції та зазначив, що за даними інспектування працівників Відділу реклами, рекламна конструкція розташовується ним з жовтня 2003 року. Також відділ реклами в своєму листі зазначив, що ним вживались заходи щодо демонтажу рекламної конструкції, встановленої з порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами, які не вдалося реалізувати у зв'язку з фізичним опором з боку відповідача.
Факт наявності розміщення відповідачем спеціальної конструкції із зовнішньою рекламою протягом періоду з 06.10.2004 року по 25.02.2005 року встановлений також рішенням господарського суду Харківської області від 17.08.2005 року по справі № 30/115-05, копія якого приєднана до матеріалів справи (том справи 3, аркуші 24-29). Зазначене рішення набрало законної чинності.
25.02.2005 року позивачем по первісному позову було направлено на адресу відповідача по первісному позову повідомлення № 16 від 24.02.2005 року з вимогою негайного, протягом 5 календарних днів, звільнення незаконно зайнятого місця розташування рекламного засобу. Проте, як свідчать матеріали справи у встановлений термін відповідач не виконав вимогу про звільнення місця розташування рекламної конструкції, доказів звільнення комунального місця від рекламної конструкції, встановленої з порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами на час розгляду справи до матеріалів справи також не додано.
Судова колегія вважає, що господарський суд Харківської області правомірно дійшов висновку, що , ТОВ «Ріо»в порушення ст. 16 Закону України «Про рекламу», п. 4 Типових правил, використовує місце розташування спеціальної конструкції шляхом розташування рекламної конструкції без укладання відповідного договору з КП «Міський інформаційний центр».
Зазначені обставини є цілком правомірною підставою для задоволення вимоги позивача про спонукання відповідача демонтувати незаконно розміщену рекламну конструкцію на місці, яке перебуває у комунальній власності та використовується відповідачем без наявності правових підстав у місті Харкові біля будинку по вул. Карла Маркса, 38ж , та відновити стан місця розташування спеціальної конструкції до його первісного стану - до встановлення рекламної конструкції.
Відносно часткової зміни предмету по первісному позову і стягнення з відповідача на користь позивача збитків (упущеної вигоди) у розмірі 3249,19 грн.
Відповідно ч. 2 п. 13 Типових правил, п. 1 Порядку надання в експлуатацію місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням міськвиконкому від 23.10.2002 року № 1017 та п. 1 Порядку надання у користування місць які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням міськвиконкому від 20.10.2004 року № 977, місця розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, надаються у користування на підставі договору про надання у користування місць, що укладається між КП «Міський інформаційний центр»та розповсюджувачем зовнішньої реклами.
Позивач по первісному позову у судовому засіданні пояснив, що він внаслідок протиправних дій відповідача по первісному позову був позбавлений можливості укласти з будь яким розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідний договір користування спірним місцем та як слідство, був позбавлений можливості отримувати доходи. Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Не отриманим доходом (упущеною вигодою) є така втрата кредитором очікуємого збільшення майна, яке засновується на точних даних, безспірно підтверджуючих можливість отримання кредитором грошових сум, як би зобов'язання було б виконане боржником. До матеріалів справи приєднаний розрахунок розміру доходів, які б позивач міг одержати за умов укладення договору (за звичайних обставин) та якби його право не було порушене, який зроблений у відповідності з порядком визначення розміру плати за користування місцями, що знаходяться у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкції, затвердженим рішенням міськвиконкому від 29.12.2001 року № 2650 (який діяв на час виникнення спірних відносин) та Порядком визначення розміру плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами в експлуатацію, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженим рішенням міськвиконкому від 20.10.2004 року № 977. Відповідно зазначеного розрахунку сума неотриманих позивачем по первісному позову доходів становить 3249,19 грн.
Судова колегія вважає, що позивачем по первісному позову доведено наявність правових підстав для задоволення вимоги про стягнення з ТОВ «Ріо»збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 3249,19 грн. тому первісний позов в цій частині задоволений господарським судом Харківської області цілком правомірно.
Відносно вимоги КП «Міський інформаційний центр»про стягнення з відповідача по первісному позову 6000 грн. реальних збитків.
Позивач по первісному позову зазначає, що він зазнав реальних збитків в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України у зв'язку з тим, що був вимушений звернутися до господарського суду та замовити юридичні послуги, сплатити державне мито, витрати, на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, відправити копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві та здійснювати інші дії, потреба у яких виникла під час розгляду справи.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Але при цьому притягнення до цивільно - правової відповідальності можливе лише за наявності визначених законом умов, а саме: протиправної поведінки особи;
шкідливого результату такої поведінки; причинного зв'язку між поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду. їх сукупність складає склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно - правової відповідальності. Відповідальність є слідством правопорушення.
Позивачем не був доведений факт наявності причинного зв'язку між поведінкою відповідача і шкодою, завданою позивачеві та наявністю реальних збитків у розмірі 6000 грн. Крім цього позивач по первісному позову включає до складу реальних збитків суми витрат, які він поніс із розглядом справи в суді, що за своєю правовою природою є судовими витратами, а тому не відповідає змісту та правовій природі збитків.
Судова колегія вважає, що господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відмовлення в задоволенні вимоги КП «Міський інформаційний центр»про стягнення з відповідача по первісному позову 6000 грн. реальних збитків.
У зв'язку з відмовою 19.01.2006р. позивачем від позову в частині стягнення 79,46 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, господарський суд Харківської області цілком правомірно в цій частині провадження по справі припинив на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України .
Відносно зустрічного позову судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. Оскільки первісні позовні вимоги були визнані господарським судом Харківської області обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та задоволені, і з цим погоджується колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вимога позивача по зустрічному позову про відмову в задоволенні первісних позовних вимог спростовується та відмовлення в її задоволенні є обґрунтованою.
Щодо інших зустрічних позовних вимог, а саме про стягнення з КП «Міський інформаційний центр»500 грн. по сплаті інформаційно - юридичних послуг та витрат по сплаті по їх перерахуванню у розмірі 10 грн., стягнення з відповідача 51 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, то відповідно ст. 49 ГПК України державне мито, а також суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при відмові в позові - на позивача, тобто на ТОВ „Ріо".
Таким чином відмовлення ТОВ «Ріо»в задоволенні позовних вимог у повному обсязі є обґрунтованим..
На підставі викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2006 р. по справі №44/145-05 прийнято з дотриманням вимог законодавства та урахуванням усіх суттєвих обставин справи, підстави для його скасування відсутні, керуючись ст.. ст.. 101,103,105 ГПК України
постановила :
Рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2006 р. по справі №44/145-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Судді Івакіна В.О.
Лакіза В.В.