Судове рішення #2388265
№2-29/08

 

№2-29/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

          26 червня 2008   року   Печерський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого   -          судді Кафідової О.В.,

при секретарі  -                    Рудницької З.В., Глібко Н.В.,

                                            Своринь Ю.Г.,Нечаєвій Ю.Ю.  ,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про вселення , встановлення порядку  користування  жилим приміщенням , зобов”язання  не чинити перешкоди у користуванні виділеним приміщенням  та за  зустрічним позовом  ОСОБА_2до ОСОБА_1про встановлення  порядку володіння  та користування квартирою та відшкодування  витрат на  утримання , збереження та  поліпшення майна ,

 

В С Т А Н О В И В  :

 

          Позивач  ОСОБА_1 звернувся  до  суду з  позовом  до  відповідача   і просить  постановити  рішення  , яким встановити та визначити  за  ними право  користування  на  кімнату  , площею 17,4 кв. м.  в  квартирі АДРЕСА_1,, не  чинити перешкоди в користуванні  цією  кімнатою та  підсобними приміщеннями та вселити його в квартиру , посилаючись на  те , що 1/4 частина спірної  квартири  ,  відповідно до рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.03.2005 року , належить позивачу  на  праві власності  , як спадщина  за  законом , однак  відповідач  чинить перешкоди в користуванні  майном  позивача , не впускає до квартири , чим порушує  право власності  позивача  .

 

          Відповідачем   ОСОБА_2 була  подана  зустрічна  позовна  заява  до  ОСОБА_1 , в якій  остання  просить встановити порядок  володіння  та користування  квартирою АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_1 витрати на  утримання  та  збереження  спірної квартири в сумі 1 050 грн. 00 коп.  , витрати на  поліпшення  квартири в сумі 81 159 грн. 50 коп. , посилаючись на  те , що нею виконані  ремонтні  роботи в квартирі на  загальну суму 324 638 грн. 00 коп. , ¼ частину  якою  вважає  повинен  сплатити ОСОБА_1

 

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 за  основним позовом - ОСОБА_3, ОСОБА_4  підтримали  позовні  вимоги ,    посилались  на обставини викладені в поданій заяві , просили вселити позивача в квартиру АДРЕСА_1, яка  перебуває  є в  частковій  сумісній  власності сторін  ,  виділивши  позивачу  кімнату  17,4  кв.м.  та  визнавши  за  позивачами право користування  зазначеною кімнатою , В задоволенні  зустрічного позову  просили відмовити за  відсутністю  підстав     .

 

         Представник  відповідача ОСОБА_2 -  ОСОБА_5 в  в  судовому  засіданні  основний позов не  визнала  ,  просила в  задоволенні  відмовити ,  посилаючись на  те , що  позивач  не  мешкає в спірній  квартирі , а мешкає  за  межами  України тривалий  час  , при виділенні позивачу  кімнати розміром   17,4 кв. м. призведе до порушення права власності відповідача ОСОБА_2  , оскільки зазначена  частина  житлової  площі в квартирі  не  відповідає  ідеальній  ¼ частині  , яка належить   позивачу, при цьому представники підтримали  зустрічний  позов  в  повному  об”ємі , просили  стягнути з  ОСОБА_1  пропорційно від частки права власності  суму витрат на  утримання  квартири та  витрати зроблені  на  поліпшення  спірної квартири 

 

         Вислухавши пояснення представників  сторін   , вивчивши письмові докази по справі , суд приходить до наступного  висновку .

 

          В судовому засіданні  встановлено , що сторони є співвласниками  спірної квартири АДРЕСА_1і відповідно до рішення Апеляційного суду м. Києва  від 18.03.2005 року  ОСОБА_1 є власником ¼ частини спірної квартири , а ОСОБА_2  є власницею ¾ частин спірної квартири на підставі  того ж рішення  та  договору купівлі-продажу квартири від 19.06.2002 року   .

 

          Зазначена  квартира складається  з  двох   кімнат  житловою  площею 39,7 кв.м.  : 22,3 кв.м.  та 17,4 кв.м.

 

          Крім  того ,  в  квартирі  маються  місця  загального користування  площею  68,5 кв. м. , всього загальна  площа квартири складає 108,2 кв.м. .

 

          Таким  чином  в  судовому  засіданні  встановлено  ,  що  сторони мають в  спільній  частковій   власності  вищезазначену спірну квартиру    , однак  домовленості  щодо  визначення порядку  користування  нею   не  досягли  , зазначені  обставини   не  заперечували  сторони в  судовому  засіданні .

         

          Відповідно до ст. ст. 356, 358  ЦК України  , визначено , що власність двох чи більше осіб із визначенням часток  кожного зних  у праві власності  є спільною частковою власністю , право  спільної часткової власності здійснюється співвласниками за  їх згодою , при цьому  кожен із співвласників  має право на  надання йому у володіння чи користування тієї частини спільного майна  в натурі , яка відповідає  його частці у праві спільної часткової  власності  , а у разі  неможливості  цього він має право вимагати від інших співвласників  , які володіють і  користуються  спільним майном , відповідної матеріальної  компенсації   .

 

          За  рішенням  суду  частка  співвласника  може  бути  збільшена  або  зменшена з  урахуванням  обставин   , які  мають  істотне  значення .

 

           Частка в  загальній  площі спірної  квартири при розподілі становить у відповідності до часток кожного , а саме :

 

ОСОБА_1 має право на надання у володіння і  користування  - 27,05 загальної площі квартири, з яких 9,92 кв.м. - житлової площі  ;

 

 ОСОБА_2 має право на надання у володіння і  користування-   81,18 кв.м. загальної площі квартири , з яких 29,78 кв.м. - житлової  площі .

 

          Таким  чином ,  встановлено , що позивач ОСОБА_1  просить виділити йому у користування житлову  кімнату  розміром  17,4 кв. м. , що майже в два рази перевищує його  ідеальну частку у володінні  , тобто не є  ідеальною  часткою позивача , тому суд приходить до висновку , ща неможливо  встановлено  порядок користування житловими приміщеннями квартири у тому стані , які  вони мають на  час  розгляду  справи  .

 

          Зазначені  обставини підстверджуються  висновками судових будівельно-технічних експертиз за №9713 від  15.11.2007  року  та за № 19/буд від 19.05.2008  року .

 

          На підставі вищезазначеного , суд приходить до висновку , що позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають частковому  задоволенню в частині  вселення в спірну квартиру АДРЕСА_1, оскільки відсутні  правові підстави  для відмови в  задоволенні  зазначеної позовної вимоги ,  в частині  встанволення  порядку  користування  жилими приміщеннями в  квартирі позовні вимоги задоволенню не  підлягають,  враховуючи вищенаведені  обставини .

 

          Відповідно позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 в частині  встановлення  володіння та користування спірною квартирою задоволенню не  підлягають за  вищезазначених   підстав .

 

          Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22.12.1995 року,  вартість спірного майна визначається за його дійсною вартістю на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума,   за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

      

          Визначаючи поліпшену вартість 1/4 частини спірної квартири, суд вважає , що зазначені  поліпшення спірної квартири підлягають поверненню позивачці за  рахунок позивача ОСОБА_1 , оскільки останній  має право на вселення в   поліпшену  спірну квартиру , суд враховує, що позивачкою був проведений ремонт квартири  і згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №9713 від 15.11.2007 року вартість ремонтно-будівельних робіт з переплануванням та переобладнанням в квартирі  АДРЕСА_1складає  263 282  грн. , ¼ частина  якого складає 65 820 грн. 50 коп.

 

          Враховуючі вищезазначені обставини , які встановлені в судовому засіданні ,  суд  вважає , що позовні  вимоги  за основним та зустрічним позовом ,  підлягають  частковому  задоволенню.

 

          Судові витрати розподіляються між сторонами у відповідності до ст. 88 ЦПК України .

 

На підставі викладеного , керуючись  Конституцією України , ст.ст.  150,155 ЖК України , ст. ст. 10, 11, 60‚88, 208,  209, 212, 213, 215 ЦПК України ,  ст. ст. 355, 356, 358 , 361, 364, 370, 372  ЦК України ,    суд , -

 

          Приймаючи до уваги , що для написання повного тексту рішення необхідний певний час , суд , керуючись ст.209 ЦПК України  ,-

 

ВИРІШИВ:

 

Позовну  заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2про вселення , встановлення порядку  користування  жилим приміщенням , зобов”язання  не чинити перешкоди у користуванні виділеним приміщенням  -  задовольнити  частково .

 

Вселити ОСОБА_1у квартиру АДРЕСА_1.

 

В іншій частині  позовних  вимог ОСОБА_1- відмовити .

 

Зустрічний  позов  ОСОБА_2до ОСОБА_1про встановлення  порядку володіння  та користування квартирою та відшкодування  витрат на  утримання , збереження та  поліпшення майна - задовольнити частково  .

 

Стягнути з ОСОБА_1 на  користь ОСОБА_2частково вартість ремонтно-будівельних  робіт  на поліпшення квартири в сумі 65 820 грн. 50  коп.

 

Стягнути з ОСОБА_1на  користь ОСОБА_2сплачену суму  державного мита в розмірі  658 грн. 20 коп.

 

В іншій частині  позовних  вимог ОСОБА_2- відмовити .

 

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного  суду  м. Києва  через Печерський  районний   суд м. Києва .

 

Заяву про  апеляційне  оскарження рішення  суду   може  бути подано  протягом 10  днів  з  дня  проголошення  рішення  .

 

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження .

 

         

          СУДДЯ:   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація