Справа № 4-2702/12

П О С Т А Н О В А

10 липня 2012 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючий - суддя Кицюк В.П. ,

при секретарі - Скрибка А. В.,

за участю

прокурора Конакової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Генерального прокурора України щодо неприйняття рішення в порядку та строк, передбачені ст. 97 КПК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій, посилаючись на положення ст.ст. 10,55 Конституції України, просить визнати дії Генерального прокурора України у зв'язку з неприйняттям процесуального рішення такими, що суперечать Конституції України і Законам України, та зобов'язати Генерального прокурора прийняти одне із рішень, передбачених ч. 2 ст. 97 КПК України, за результатами розгляду її заяви про злочин.

В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 посилається на те, що нею 17.11.2010р направлено Генеральному прокурору України заяву про проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України щодо виконуючого обов'язки Голови Вищої Ради Юстиції України Ізовітової Л.П. на предмет наявності в її діях ознак злочинів, передбачених ст.ст. 364,367 КПК України.

Проте, всупереч вимогам ст. 97 КПК України, дослідча перевірка за її заявою про злочин з прийняттям відповідного рішення Генеральною прокуратурою України проведена не була. 06.12.2010р. вона отримала відповідь №05/1/1-7842-10 від 01.12.2010р за підписом начальника Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України Кучер О. про відсутність підстав для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України за її заявою відносно виконуючого обов'язки Голови Вищої Ради Юстиції України Ізовітової Л.П., що, на думку заявника,суперечить Законам України та Конституції України (а.с. 1-3).

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, резолютивна частина скарги містить клопотання про розгляд справи за її відсутності ( а.с. 1-3).

Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги у зв'язку з безпідставністю вимог та доводів скарги, посилаючись на те, що заява ОСОБА_1 за своєю суттю не є заявою про злочин, а виключно висловленням незгоди останньої із відповіддю за підписом виконуючого обов'язки Голови Вищої Ради Юстиції України Ізовітової Л.П., про що заявнику було надано вмотивовану відповідь.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій Генерального прокурора України та зобов'язання Генерального прокурора України вчинити дії в порядку ст. 97 КПК України не ґрунтуються на законі, оскільки кримінально-процесуальним законодавством України суд не наділений повноваженнями визнавати дії прокурора неправомірними та зобов'язувати його вчиняти певні дії, в тому числі передбачені ч. 2 ст. 97 КПК України, а тому судом до уваги не приймаються.

По суті доводів скарги ОСОБА_1 щодо неприйняття Генеральною прокуратурою України рішення в порядку ст. 97 КПК України за її заявою про злочин від 17.11.2010р суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася на адресу Генерального прокурора України із заявою від 17.11.2010р., в якій просила провести дослідчу перевірку відносно виконуючого обов'язки Голови Вищої Ради Юстиції України Ізовітової Л.П. на предмет наявності чи відсутності в її діях ознак злочинів, передбачених ст. ст. 364, 367 КК України (а.с. 4-6).

Згідно зі ст. 97 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню, та не пізніше триденного строку (а за наявності підстав протягом 10 днів) прийняти рішення про порушення кримінальної справи, про відмову в порушенні кримінальної справи чи направити заяву або повідомлення за належністю, а також вжити всіх можливих і необхідних заходів реагування за такою заявою або за таким повідомленням. При цьому, стаття 97 КПК України за своєю природою є бланкетною нормою і її положення в кожному разі потрібно оцінювати у сукупності з вимогами ст. 94 КПК України, яка встановлює підстави та приводи до порушення кримінальної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, по яким обов'язково повинні прийматися процесуальні рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 звернулася до Генеральної прокуратури України із заявою в порядку ст. 97 КПК України, остання за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, а отже і приводом для проведення дослідчої перевірки в порядку ст. 97 КПК України, оскільки не містить об'єктивних даних про вчинення виконуючим обов'язки Голови Вищої Ради Юстиції України Ізовітової Л.П. кримінально-караного діяння за описаних заявником обставин. Суть доводів цієї заяви зводиться до незгоди ОСОБА_1 із відповіддю за підписом виконуючого обов'язки Голови Вищої Ради Юстиції України Ізовітової Л.П. на її звернення про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, однак така незгода не є підставою для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.

Листом №05/1/1-7842-10 від 01.12.2010р за підписом начальника Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України Кучер О. ОСОБА_1 проінформовано про відсутність підстав для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України ( а.с. 7).

Оскільки заява ОСОБА_1 від 17.11.2010р. не містить об'єктивних даних про наявність в діях виконуючого обов'язки Голови Вищої Ради Юстиції України Ізовітової Л.П. ознак злочину, суд не вбачає підстав для направлення копії цієї заяви до Генеральної прокуратури України для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Керуючись ст. ст. 55,125 Конституції України, ст. ст. 94, 95, 97, 236 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Генерального прокурора України щодо неприйняття рішення в порядку та строк, передбачені ст. 97 КПК України залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Суддя Кицюк В.П.