Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" липня 2006 р. Справа № 43/218-05
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників:
позивача –Сидора С.І.
1-й відповідач –Хмеленко Г.П., Лукаш Т.Г.
2-й відповідач - Старолатко З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вх. № 1295Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 11.01.06 р. по справі № 43/218-05
за позовом ВАТ "Лозівське АТП-16309", м. Лозова
до 1. Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації смт. Близнюки
2. Близнюківське відділення державного казначейства у Харківській області смт. Близнюки
про стягнення 50546,00 грн.
встановила:
Позивач, ВАТ “Лозівське АТП-16309”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути солідарно з двох відповідачів заборгованість у сумі 50546,00 грн., пов‘язану з виконанням безкоштовних перевезень на маршрутах Близнюківського району громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка утворилась відповідно до умов договору № 3 “Про надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів на автобусних маршрутах” від 01.01.2001 року, а також судові витрати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.06 р. по справі № 43/218-05 ( суддя Сальникова Г.І.) стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Близнюківській районній державній адміністрації на користь Відкритого акціонерного товариства “Лозівське автотранспортне підприємство-16309” 50546,00 грн. заборгованості, 505,50 грн. державного мита та 118,00 грн. судових витрат. У позовних вимогах до Близнюківського відділення державного казначейства в Харківській області відмовлено.
1-й відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації, з рішенням господарського суду Харківської області не згоден подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що вказане вище рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заборгованість виникла за період 1999-2000 рр., по яким минув строк позовної давності. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11 січня 2006 року.
Позивач, ВАТ “Лозівське автотранспортне підприємство-16309”, у запереченні на апеляційну скаргу та в судовому засіданні зазначив, що не погоджується з доводами, викладеними у апеляційній скарзі та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам. Зазначає, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи і в рішенні немає ніяких порушень матеріального чи процесуального права, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2-й відповідач, Державне казначейство у Харківській області, у запереченні на апеляційну скаргу зазначив, що позивач з ВДК у Близнюківському районі у правових відносинах не знаходяться, тому вважає вимоги до ВДК у Близнюківському районі безпідставними. Заперечує проти позовних вимог позивача та просить задовольнити апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
В підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви надані : договір про надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів на автобусних маршрутах № 3 від 1.01.2001 р., укладений позивачем (перевізник) та Близнюківською районною державною адміністрацією (замовник), акт звіряння розрахунків, розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 221 від 11 липня 2003 р. наказ головного управління праці та соціального захисту населення № 84 від 31.07.2003 р. та довідка про діючі пільги на проїзд в транспорті.
Відповідно до п.1.1. договору сторони зобов’язуються здійснювати перевезення пасажирів на автобусних маршрутах . Позивач, як виконавець по наданню транспортних послуг, здійснює перевезення пасажирів та багажу, а замовник зобов’язаний відшкодувати витрати на перевезення за фактично виконані послуги та дотацію їх до встановленої норми рентабельності у відповідності із чинним законодавством на підставі розрахунків ( п.1.2. договору).
Згідно умов договору ( п.2.1.12) перевізник зобов’язаний надавати звітність про фактично виконану роботу по перевезенню пасажирів у встановлений термін.
Термін дії договору з 01.01.2001 р. по 31.12.2001 р.
Документи, які б підтверджували надання послуг за договором № 3 та у подальшому позивачем не надані.
У зв’язку з тим, що 1-й відповідач позов не визнав, ухвалою від 23 травня 2006 р. апеляційним судом був відкладений розгляд справи і зобов’язано позивача надати документи на підтвердження позовних вимог: договори, документи на підтвердження надання послуг з відображенням об’єму послуг, вартості та періоду їх виникнення.
Позивачем витребувані докази не надані, а замість них надані ухвала господарського суду Харківської області від 11.01.2006 р. та рішення цього ж суду від 11.01.06.р. які сторін за даною справою не стосуються.
Крім того, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян провадяться за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Відповідно до п.3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого Постановою КМУ від 4 березня 2002 р. № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Згідно з п.5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами та згідно з п.6 цієї ж статті будь-які зобов'язання, взяті фізичними або юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.
Як вбачається з матеріалів справи, Управління праці не укладало угоди з ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство - 16309" на перевезення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи тобто не брало бюджетних зобов'язань.
Із пояснень управління праці сума 50546,00 грн. складається із: 49100,00 грн. - заборгованість, яка утворилась станом на 01.01.2003 року та була передана управлінню праці від Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Харківської обласної державної адміністрації та 1446 грн. - заборгованість за 2003 рік.
Щодо заборгованості, яка утворилась до 2003 року за пільгове перевезення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (49100,00 грн.).
Головним розпорядником коштів за окремою бюджетною програмою КПКВ 3201070 "Пільги на користування транспортом та зв'язком громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до 2003 року Законами України про державний бюджет України визначалось МНС України. Передача кредиторської заборгованості з зазначеного виду виплат здійснювалась на підставі інвентаризації з метою забезпечення погашення заборгованості за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремим категорій громадян, головним розпорядником коштів якої у 2002-2003 роках визначалося Міністерство фінансів України.
Кредиторська заборгованість 49100,00 грн., яка утворилась станом на 01.01.2003 року, на обліку у Близнюківському відділенні державного казначейства Харківської області відсутня. Позов на суму зазначеної заборгованості не має ні документального, ні правового підтвердження.
1446 грн. - це сума за 2003 рік, якою не підлягає стягненню з таких причин.
Відповідно до "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого Постановою КМУ від 4 березня 2002 р. № 256, розпорядники коштів місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету ведуть персоніфікований облік отримувачів за видами пільг та здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.
Порядок відшкодування зазначеного боргу визначено у Бюджетному кодексі України, Законі України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", пунктах 10 та 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", та постановою КМУ від 04.03.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".
Відповідно до Бюджетного кодексу України
- субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції (пункт 37 частини 1 статті 2).
У п.7 ст.40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»затверджено на 2003 рік обсяги міжбюджетних трансфертів згідно з додатками № 4 та №5 до цього Закону, серед яких передбачено, зокрема, субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг ветеранам війни та праці, військової служби, органів внутрішніх справ з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством послуг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного та скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло -, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян - у сумі 501166,7 тис. грн., у тому числі пільг на послуги зв'язку - у сумі 89707,8 тис. грн.
Відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб які мають право на пільги:
- підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа
подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданих
пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга" (пункт 10) - додається;
- уповноважений орган щомісяця:
звіряє інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлених розбіжностей
щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному
пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до
уточнення цієї інформації;
після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає:
реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга";
акти звіряння розрахунків за надані пільговиками послуги згідно з формою
"3-пільга";
3) до 15 числа подає:
фінансовим органам райвиконкому акти звіряння розрахунків згідно з формою
"3-пільга";
головному управлінню праці та соціального захисту населення облдержадміністрації звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга" (пункт 11).
Позивач не виконував умови Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що суперечить вимогам чинного законодавства і не дає можливості здійснювати своєчасно розрахунки за надані послуги. Також форма "2-пільга" жодного разу не відповідала вимогам Положення.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позовні вимоги необґрунтовані, документально не підтверджені, а тому задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови господарський суд Харківської області не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення від 11 січня 2006 року підлягає скасуванню.
Керуючись пунктом 2 статті 103, пунктом 1 ч.1, ч. 2 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, -
постановила:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації смт. Близнюки задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 11.01.06 р. по справі № 43/218-05 скасувати.
В позові відмовити.
Головуючий суддя
Судді