Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" серпня 2006 р. Справа № АС-03/130-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Філатов Ю.М., судді Івакіна В.О., Білоконь Н.Д.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача –Чурсіної В.В.
відповідача –Кукленко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2063Х/1-6) на постанову господарського суду Харківської області від 18.05.2006 р. по справі № АС-03/130-06
за позовом ТОВ Торговий дім “Харківнафтопродукт”, м. Харків
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про визнання нечинними рішень
встановила:
Позивач, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, після уточнення вимог просив визнати нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2005 р. № 0001440824/0 та від 09.11.2005 р. № 0001440824/1 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1700 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.01.2006 р. № 0001440824/2 та від 24.02.06 р. № 00014460824/3.
Постановою господарського суду Харківської області від 18.05.2006 р., повний текст якої виготовлено 19.05.2006р., по справі № АС-03/130-06 (суддя Подобайло З.Г.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.05 р. № 0001440824/0 та від 09.11.05 р. № 0001440824/1 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1700 грн. Визнано нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.01.06 р. № 0001440824/2, від 24.02.06 р. № 00014460824/3 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1700 грн. В іншій частині позову, а саме про визнання нечинним рішеннь про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.05 р. № 0001440824/0 та від 09.11.05 р. № 0001440824/1 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 340,0 грн., провадження у справі закрито. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" витрати по сплаті державного мита в сумі 3,21 грн.
Відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харків, з постановою господарського суду не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова місцевого суду винесена з порушенням норми матеріального і процесуального права. Просить змінити оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в позовних вимогах позивача.
Позивач, ТОВ Торговий дім “Харківнафтопродукт”, у запереченні на апеляційну скаргу вважає судове рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи, викладені органом податкової служби в скарзі, безпідставними, у зв’язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.
З 30.09.2005 року працівниками Ізюмської ОДПІ у Харківській області було здійснено перевірку АЗС № 302, що розташована за адресою: м. Ізюм, Харківська область, вул. Степова, 1-а, яка належить позивачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності.
За результатами перевірки Ізюмською ОДПІ у Харківській області був складений акт перевірки б/н від 30.09.06р. р. на бланку № 000000305., в якому вказано, що встановлений на АЗС № 302 РРО не забезпечує у єдиному нерозривному технологічному циклі наступні послідовні дії: керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об’єму і вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати, відображення на індикаторі оператора автозаправної станції поточної інформації про об’єм відпущеного пального, друкування чеків встановленої форми. Тобто, РРО не використовуються в єдиній нерозривній системі з паливно-роздавальною колонкою.
СДПІ вважає наведене таким, що не відповідає вимогам, стосовно реалізації фіскальних функцій РРО для різноманітних сфер застосування, затверджених постановою КМУ від 18.02.02 р. № 199 та технічним вимогам до спеціалізованих електронно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджених рішенням Державної Комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та керування товарним і готівковим обігом від 27.06.02 р. № 13.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено рішення від 14.10.05 р. № 0001440824/0, відповідно до якого виявлено порушення п. 1, п. 3 ст. 3 ст. 12 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та згідно з п. 2, п. 8 ст. 17 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2040,00 грн.
В порядку апеляційного узгодження позивач оскаржив до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові винесене рішення від 14.10.05 р. № 0001440824/0. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові рішенням за результатом розгляду первинної скарги від 09.11.05 р. залишило без змін рішення про застосування штрафних санкцій від 14.10.05 р. № 0001440824/0 та винесло нове рішення 09.11.05 р. № 0001440824/1 з тих же підстав та з тією ж штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 2040,00 грн.
16.11.05 р. позивачем було подано повторну скаргу до ДПА у Харківській області щодо скасування рішень від 14.10.05 р. № 0001440824/0 та від 09.11.05 р. № 0001440824/1.
За результатом розгляду повторної скарги позивача ДПА у Харківській області було винесено рішення, яким ДПА скасувало рішення від 14.10.05 р. № 0001440824/0 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 340 грн.
Відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 5.3 ст. 5 „Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було винесено нові рішення № 0001440824/2 від 10.01.06 р. та № 0001440824/3 від 24.02.06 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 1700 грн., а саме за застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.
Судова колегія вважає, що висновки господарського суду Харківської області щодо задоволення вимог позивача є обґрунтованими, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні з урахуванням наступного.
Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Як вбачається з матеріалів справи РРО позивача був опломбований, наявність та цілісність пломб встановленого зразку забезпечені. При цьому відповідачем в акті перевірки не зазначено, яким чином вони встановили невідповідність РРО, який застосовувався на заправці позивача, конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника, в акті перевірки не вказано чи досліджувалась така документація в ході проведення перевірки.
До матеріалів справи позивачем надана копія паспорту на ЕККА „Datecs МР-500С”, № ДС 00000424 (а. с. 20); договір № 1477 від 01.10.2005р. на сервісне (технічне) обслуговування і ремонт РРО (а.с.16), в т.ч. „Datecs МР-500С”, договір № 1286 на сервісне (технічне) обслуговування та ремонт РРО (а. с. 15).
Відповідно до довідки ПП Герасименка М.С. (а. с. 14) перевіркою РРО встановлено: конструкція та програмне забезпечення РРО відповідають документації виробника.
Протокольними рішеннями №№ 17, 18 Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом було встановлено термін первинної реєстрації, в тому числі і для зазначеної моделі РРО, до 01.01.2004 року і це знайшло відображення у Державному реєстрі розрахункових операцій, затвердженому протокольним рішенням Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. №13.
РРО –„Datecs МР-500С” зареєстрований в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, про що свідчить відповідне реєстраційне свідоцтво (а. с. 13) та поставлений на облік в Ізюмській МДПІ у Харківській області.
РРО позивача є внесеним до Державного реєстру РРО, при цьому і технічна частина, і програмне забезпечення його відповідає нормативним вимогам.
Згідно з п. 8 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штраф повинен застосовуватись у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем не вносились ніякі зміни в конструкцію чи програмне забезпечення реєстратора розрахункових операцій тип –„Datecs МР-500С”, який був виготовлений вітчизняним виробником та придбаний позивачем 14 березня 2002 р. у ПФ "СТЦ-Істок". Придбаний РРО не змінювався, відповідає комплекту документації. Застосований РРО цілком відповідає конструкторсько - технологічній та програмній документації виробника, про що свідчить довідка сервісного центру, в якій зазначено, що конструкція та програмне забезпечення РРО відповідають модифікації. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.
Відповідно до п. 2 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, додаток 7 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 р. N 13, на які посилається відповідач, і які були прийняті після реєстрації позивачем РРО, ЕККА повинен відповідати цим вимогам і вимогам щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199.
Пунктом 15 вказаних технічних вимог передбачено, що у режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному циклі певні дії.
Відповідно до постанови КМУ № 199 від 18.02.2002р. "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування не поширюються на реєстратори розрахункових операцій, дозволені для застосування рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом до набрання чинності цими вимогами.
Отже в період придбання та реєстрації позивачем ЕККА „Datecs МР-500С” діяли Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджені протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті міністрів України від 15 жовтня 1999 р. N 10, в яких було передбачено, що спеціалізовані ЕККА повинні забезпечувати управління відпусканням нафтопродуктів і друк чеків у єдиному технологічному циклі, тобто дотримання єдиного нерозривного технологічного циклу не було обов’язковою умовою.
Твердження відповідача щодо того, що незабезпечення у нерозривному технологічному циклі керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об’єму і вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати є внесенням непередбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програма забезпечення РРО не ґрунтується на жодному чинному нормативному документі, не відповідають складу порушення передбаченого п.8 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Незабезпечення у нерозривному технологічному циклі керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об’єму і вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати не є внесенням непередбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програма забезпечення РРО.
Таким чином у діях позивача відсутній склад порушення, передбачений наведеним п. 8 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що господарський суд Харківської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 160, 167, п.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України
ухвалила:
Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 18.05.2006 р. по справі № АС-03/130-06 - без змін.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Судді Івакіна В.О.
Білоконь Н.Д.