Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
"08" серпня 2006 р. Справа № 9/722-05
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Білоконь Н.Д., Сіверін В.І.
при секретарі Новікова Ю.В.
за участю представників:
позивача - не прибув.
відповідача - не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 1611С/1-6) на рішення господарського суду Сумської області від 21.04.2006 р. по справі № 9/722-05
за позовом ДП "Сумський інститут землеустрою", м. Суми
до Державна госпрозрахункова установа Агентство з питань банкрутства в ос. Філії державної госпрозрахункової установи Агентство з питань банкрутства в Сумській області, м. Суми
про стягнення 2606,21 грн.
встановила:
Позивач, ДП "Сумський інститут землеустрою", звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь 2606,21 грн., з яких: 1839,62 грн. боргу за надані позивачу комунальні послуги відповідно до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, укладеного між сторонами 01.03.2003 року, 178,02 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідно до п.2.2.3 ч.2 договору, 477,27 грн. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 111,30 грн. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. 16.03.2006 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 2854 грн. 79 коп., із них: 2022 грн. 03 коп. боргу за надані позивачу комунальні послуги відповідно до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, укладеного між сторонами 01.03.2003 року, 101 грн. 37 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідно до п. 2.2.3 ч.2 договору, 593 грн. 12 коп. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 138 грн. 27 коп.
Рішенням господарського суду Сумської області від 21.04.2006 року по справі № 9/722-05 (суддя Лущик М.С.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Державної госпрозрахункової установи Агентство з питань банкрутства в особі Сумської філії на користь державного підприємства "Сумський інститут землеустрою" 2022,03 грн. боргу, 101,37 грн. пені, 593,12 грн. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 138,27 грн., 102,00 грн. витрат по державному миту, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, Державна госпрозрахункова установа Агентство з питань банкрутства в особі Сумської філії, з рішенням господарського суду Сумської області не погодившись, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням та при неправильному застосуванні норм процесуального та матеріального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні.
Позивач, ДП "Сумський інститут землеустрою", у відзиві на апеляційну скаргу вважає судове рішення господарського суду Сумської області законним та обґрунтованим, а вимоги скаржника такими, що заявлені безпідставно, при неправильному розумінні як норм чинного законодавства, так і матеріалів справи. Позивач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
При розгляді матеріалів справи колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила, що 01.02.2003 року між відповідачем - філією державної госпрозрахункової установи Агентства з питань банкрутства у Сумській області та Сумською філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на отримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, згідно з якими позивач забезпечує утримання прибудинкової території, обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Кірова. 27, а відповідач бере участь у витратах на виконання вказаних робіт пропорційно займаної в будівлі площі –52 кв. м., що орендовані відповідачем відповідно до договору оренди від 01.02.2003 року з розрахунку 10, 00 грн. на кожний орендований метр.
Пунктом 2.2.3 цього договору передбачено, що не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідач зобов’язався вносити плату на рахунок балансоутримувача (Сумського філіалу інституту землеустрою УААН) будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.
Відповідно до Акту приймання-передачі нежитлового приміщення 04.11.2003 року позивачу було повернуто орендовані приміщення за договором оренди, але в порушення умов укладеного договору від 01.02.2003 року відповідач свої зобов’язання не виконав, а саме плата за обслуговування приміщення сплачена не в повному обсязі, в зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 21.03.2006 року складає 2022 грн. 03 коп.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, через такі підстави.
Відповідно до ст. 526 ЦК України (ст. 161 в редакції 1963р.), зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Пунктом 2.2.3 договору від 01.03.2003 року та приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. передбачена майнова відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань. Зазначене не суперечить вимогам ст. 551 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 21.09.05р. по 21.03.06р. в сумі 101 грн. 37 коп. є обґрунтованими.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 12.12.2003 року по 13.02.2006 року в сумі 138 грн. 27 коп. та 593 грн. 12 коп. збитків від інфляції за період з грудня 2003 року по лютий 2005 року є також обґрунтованими, оскільки нараховані відповідно до чинного законодавства.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що договір про відшкодування витрат балансоутримувача (договір про надання послуг) є неукладеним, оскільки в договорі відсутні ціна та предмет договору до уваги судом не приймаються через таке.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем договір виконано в повному обсязі: відповідачу були створені належні умови для експлуатації орендованих приміщень, надавались комунальні послуги та ін. Таким чином послуги були надані, витрати понесені позивачем. Розмір щомісячної оплати встановлено п. 1.1. договору, тому щомісячне (або щоквартальне) затвердження іншого розміру оплати, як стверджує відповідач, можливо лише за умови щомісячного переукладення договору, а ч. 3 п. 2.1.1. договору вказує на те, що сума, визначена п.1.1. договору, виникає розрахунковим шляхом із застосуванням вартісних величин отриманих балансоутримувачем послуг, більша частина яких переадресовується на орендаря –відповідача. Крім того, обов'язковий для договору перелік робіт міститься в тексті договору: обслуговування, експлуатація та ремонт будівлі, утримання при будинкової території - п.1.1 договору; виконання комплексу робіт, пов'язаних із обслуговуванням та утриманням будівлі і при будинкової території, створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності - п.2.1.1; комунальні послуги - п.2.2.3, комунальні послуги це - подача води, тепла, електроенергії - п.3.2.2. Надання послу здійснюється в об'ємі необхідному для забезпечення належної експлуатації 52,0 м. кв. площ, орендованих орендарем, тобто сторони узгодили перелік послуг, їх вартість і строки розрахунків.
Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що договір про надання послуг є укладеним: є оформлений текст договору із правами та обов'язками сторін, він затверджений підписами та печатками сторін, він повністю виконаний однією стороною (позивачем) та частково виконаний іншою.
Крім того, в апеляційній скарзі скаржник вважає, що суд першої інстанції не вірно дійшов висновку про те, що позивач є належним позивачем. Такі твердження також судом до уваги не приймаються.
Відповідно до Статуту Сумського філіалу Інституту Землеустрою УААН був юридичною особою, а не структурним підрозділом - п. п. 3.1, З.2., 3.4, 3.7 Статуту. Згідно з ч. 2 п. 1.1 Статуту позивача, Державне підприємство "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" є правонаступником Сумського філіалу Інституту землеустрою УААН, тобто одна юридична особа реорганізувалась в іншу, правонаступництво як так таке встановлюється законом - п. 8 ст. 36 Закону України "Про підприємства в Україні", та підтверджується п. 1.1 Статуту ДП "Сумський інститут землеустрою".
Відповідно до довідки Головного Управління статистки у Сумській області за № 10/15 від 09.03.1999 року Сумська філія Інституту землеустрою Української академії аграрних наук є юридичної особою, а також відповідно до довідки Головного Управління статистки у Сумській області № 04/2-08–1546 від 12.04.2006 року Сумська філія Інституту землеустрою Української академії аграрних наук від 06.11.2003 року перереєстрована та станом на 10 квітня 2006 року значиться як Державне підприємство “Сумський науково-дослідний та проектний інституту землеустрою”, тобто філіал Інституту УААН був юридичною особою на час укладення договору від 01.02.2003 року, реорганізація шляхом поділу не відбувалась, було перейменування та перепідпорядкування юридичної особи Сумський філіал Інституту УААН в юридичну особу ДП “Сумський інститут землеустрою”.
Діяльність філії - Відповідача від імені юр. особи встановлюється п. 3.5. Положення про філію Відповідача та Довіреністю на керівника, що є достатнім для висновку про те, що філія укладаючи договір, діяла від імені Агентства.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед ст. ст. 33, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстави для його скасування відсутні.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
постановила:
Рішення господарського суду Сумської області від 21.04.2006 року по справі № 9/722-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Судді Білоконь Н.Д.
Сіверін В.І.