Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2006 р. Справа № АС 40/16-06
Колегія суддів у складі: головуючого судді ,
суддя ,
суддя -суддя-доповідач
при секретарі Новіковій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
1-го відповідача - не з'явився
2-го відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
апеляційні скарги 1-го та 2-го відповідачів (вх. НОМЕР_1) на постанову господарського суду Харківської області від 23.05.06 р. по справі № АС 40/16-06
за позовом СПД ФО ОСОБА_3 смт. Високий
до 1. Височанська селищна рада, смт. Високий
2. СПД ФО ОСОБА_1, м.Харків
про визнання недійсним рішення
встановила:
Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив скасувати рішення X сесії XXIV скликання Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 25 березня 2004 року про скасування рішення Височанської селищної ради від 13 липня 2000 року "Про дозвіл на купівлю-продаж незакінченного будівництва магазину в АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_3", про визнання нечинним договору купівлі-продажу недобудованої будівді готовністю 49% в АДРЕСА_1, укладений 16 лютого 2005 року між Височанською селищною радою та Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1.
Постановою господарського суду Харківської області по справі АС 40/16-06 (суддя Хотенець П.В.) від 23.05.2006р. (повний текст якої складено 24.05.2006р.) позовні вимоги задоволені. Визнано нечинним рішення X сесії XXIV скликання Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 25 березня 2004 року про скасування рішення Височанської селищної ради від 13 липня 2000 року "Про дозвіл на купівлю-продаж незакінченого будівництвом магазину в АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_3". Визнано нечинним договір купівлі - продажу недобудованої будівлі готовністю 49% в смт. Високий по АДРЕСА_1, укладений 16 лютого 2005 року між Височанською селищною Радою та Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1. Стягнуто з Височанської селищної ради на користь Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Апеляційні скарги відповідачів (вх.НОМЕР_2) об`єднані в одне провадження.
Перший відповідач, Височанська селищна рада, з постановою господарського суду Харківської області не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що дана постанова прийнята при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи та при порушенні норм матеріального права. Просить скасувати постанову господарського суду Харківської області по справі АС 40/16-06 від 23.05.2006р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Другий відповідач, СПД ФО ОСОБА_1, також не погодився з постановою суду першої інстанції та в своїй апеляційній скарзі та в судовому засіданні зазначив, що рішення X сесії XXIV скликання Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 25 березня 2004 року про скасування рішення Височанської селищної ради від 13 липня 2000 року було прийняте в межах компетенції ради та у відповідності з приписами чинного законодавства. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Позивач, СПД ФО ОСОБА_3, в запереченні на апеляційні скарги відповідачів зазначив, що вони є необгрунтованими, а постанова господарського суду Харківської області від 23.05.2006р. по даній справі є законною та такою, що не підлягає скасуванню.
Позивач та перший відповідач в судове засідання не прибули, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи вищевикладене та положення ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи по суті без участі представника позивача та 1-го відповідача.
Дослідивши матеріали справи, апеляційні скарги відповідачів, заслухавши доводи представника 2-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Рішенням X сесії XXIV скликання від 25 березня 2004 року перший відповідач скасував як невиконане рішення сесії Височанської селищної ради від 13 липня 2000 року "Про дозвіл на купівлю-продаж незакінченого будівництвом магазину в АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_3", в якому було вирішено, враховуючи, що будівництво незакінченого будівництвом магазину по АДРЕСА_1 не ведеться з 1992 року, будівля починає руйнуватися, селищна рада не має можливості для закінчення будівництва, дозволити продати незакінчене будівництво приміщення магазину в АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_3, зобов'язати ПП ОСОБА_3 відновити технічну документацію та провести експертну оцінку і визнати % готівки будівництва, доручити селищному голові підписати договір купівлі-продажу у нотаріальній конторі.
Вищезазначене рішення було прийнято з оглядом на те, що позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 2004 року вже належить будівля магазина в смт. Високий по АДРЕСА_2 - х метрах від недобудованої будівлі, між ними немає проходу та проїзду, тому обидві будівлі повинні було бути єдиним комплексом.
Позивач прийняв заходи до збереження недобудованої будівлі, побудував за власний рахунок огорожу та почав оформлювати документи.
Як вбачається з матеріалів справи, недобудована будівля по АДРЕСА_1, є єдиним комплексом з будівлею магазину позивача за АДРЕСА_2.
Відповідно до Акту встановлення та погодження меж земельної ділянки від 20 квітня 2004 року земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 повинні бути встановлені єдиною цілою ділянкою.
Відповідно до листа головного управління МНС України в Харківській області НОМЕР_3 - відповідно до вимог ДБН 360 - 92 протипожежна відстань між будівлями повинна бути не меншого 8 м в натурі від холодильника до АДРЕСА_1 0, 8 м, а від магазина до будівлі - 2,95 м. У разі закінчення будівництва будівлі по АДРЕСА_1 будуть істотно порушені правила протипожежної безпеки, будівельні норми і правила. Таке розташування недобудованої будівлі створює загрозу руйнування обох будівель, будівництво будівлі по АДРЕСА_1 велося самовільно, без дотримання будівельних норм і правил і без дотримання протипожежних норм і правил, закінчення будівництва іншим власником створить загрозу для обох будівель.
Проте рішенням X сесії XXIV скликання від 25 березня 2004 року перший відповідач скасував як невиконане рішення сесії Височанської селищної ради від 13 липня 2000 року "Про дозвіл на купівлю-продаж незакінченого будівництвом магазину в АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_3 як невиконане та об'явив конкурс на продаж незакінченого будівництвом магазину.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що статтею 50 Закону України "Про власність" передбачено право власника (користувача) вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння. Таке право може належати й Суб`єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_3, якому недобудована будівля була передана рішенням 1 сесії ХХ1Х скликання Височанського селищної Ради від 13 липня 2000 року, було дозволено купити цю недобудовану будівлю за АДРЕСА_1, закінчити будівництво.
На підставі викладеного, оскаржуване рішення першого відповідача порушило право власності (користування) позивача на недобудовану будівлю за АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до статті 59 пункту 9 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідна рада може скасувати рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів влади, проте до компетенції відповідної ради не відноситься право скасовувати свої же рішення сесії.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Скасоване селищною радою рішення сесії в судовому порядку незаконним не визнавалось.
На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що прийнявши оскаржуване рішення, сільскрада перевищила свою компетенцію, визначену Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" і порушила право власності (користування) позивача на спірне незакінчене будівництво.
Враховуючи, що рішення X сесії ХХ1У скликання Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 25 березня 2004 року про скасування рішення Височанської селищної ради від 13 липня 2000 року "Про дозвіл на купівлю-продаж незакінченого будівництвом магазину в АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_3" визнано нечинним, тому наступні рішення, які прийняті на підставі рішення органу місцевого самоврядування, визнаного нечинним, повинні також бути визнанні нечинними.
Таким чином, господарський суд Харківської області вірно визнав нечинним договір купівлі - продажу недобудованої будівлі готовністю 49% в смт. Високий по АДРЕСА_1, реєстраційний номер 177, укладений 16 лютого 2005 року між Височанською селищною Радою і Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1.
Слід зазначити, що суд має право визнати акт державного чи іншого органу нечинним з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта нечинним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства-позивача у справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови господарського суду Харківської області від 23.05.2006 р. по справі № АС 40/16-06 відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно,-
ухвалила:
1. Апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Харківської області від 23 травня 2006 року по справі № АС 40/16-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Сторони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Адміністративну справу № АС 40/16-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді