ун. № 2608/9342/12

пр. № 1/2608/693/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року

м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Ковальчук В.В.,

за участю прокурора Свінтановського С.О., підсудної - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каспійськ (Дагестан, Росія), росіянки, громадянки України, середньо-спеціальної освіти, незаміжньої (вдови), не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, не судимої,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2012 року ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, з метою використання у подальшому для безоплатного проїзду приміським залізничним транспортом вчинила підроблення пенсійного посвідчення ветерана праці серії НОМЕР_1, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Бородянського району Київської області на ім'я ОСОБА_2 і яке раніше випадково знайшла, а саме вклеїла свою фотографію на першу сторінку цього посвідчення, яке надає право на безплатний проїзд окремими видами транспорту (п. 12 ст. 7 Закон України Про основні засади соціального захисту ветеранів праці…» від 16 грудня 1993 року № 3721-XII).

27 березня 2012 року близько 17 год. 50 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в м. Києві на території залізничної станції приміського залізничного сполучення «Святошин», під час проходження через турнікети до посадочної платформи та пред'явлення контролеру вказаного підробленого посвідчення ветерана праці серії НОМЕР_1, була затримана працівниками міліції, а підроблене нею посвідчення - вилучено.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у висунутому звинуваченні визнала у повному обсязі, щиро покаялася і дала покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що дійсно 26 березня 2012 року для подальшого особистого використання при отриманні послуг транспорту підробила раніше нею випадково знайдене посвідчення ветерана праці серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_2, однак скористатися цим посвідченням не змогла, оскільки була затримана з ним на території залізничної станції приміського залізничного сполучення «Святошин» в м. Києві під час проходження через турнікети до посадочної платформи та перевірки у зв'язку з цим проїзних документів контролером, а підроблене нею посвідчення - вилучено.

Враховуючи те, що підсудна та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 299 КПК України, провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинила підроблення посвідчення, яке видається державною установою і надає права, з метою його використання, а тому ці її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 358 КК України.

При призначенні підсудній ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст.ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, ступень здійснення злочинного наміру, дані про особу винної, яка: характеризується позитивно; тривалий час займалася педагогічною діяльністю в сільській місцевості, мала відомчі відзнаки; до кримінальної відповідальності притягається вперше. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе у даному випадку призначивши ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, застосувати до неї ст. 75 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на засуджену обов'язки, які сприятимуть її виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового злочину.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 299, ст.ст. 321-324, 330 - 335, 343 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, перед-баченого ч. 1 ст. 358 КК України, за якою призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підстави ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 - підписка про невиїзд - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування судових втрат за проведення експертизи 490 (чотириста дев'яносто) грн. на користь НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ (ГУ ДКУ у Київській області, р/р № 31257272210703, код ЗКПО 25576445, МФО 821018).

Речовий доказ: пенсійне посвідчення ветерана праці серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 - зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: С.І. ДЯЧУК