Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" вересня 2006 р. Справа № АС-53/216-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Новіковій Ю.В.
без участі представників сторін
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Господарського суду Харківської області від 04.08.2006р. у адміністративній справі №АС-53/216-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Глейд» м.Харків
до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, м. Вовчанськ
про встановлення наявності компетенції суб’єкта владних повноважень і зобов’язання прийняти рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив встановити наявність у Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області компетенції для вирішення питань стосовно передачі в оренду земельної ділянки площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області. Вважаючи незаконною відмову відповідача у задоволенні клопотання позивача про відведення земельної ділянки на якій знаходяться нерухомість, що належить позивачеві на праві власності, позивач просив суд зобов’язати відповідача надати згоду на розробку позивачем проекту відведення вказаної земельної ділянки для передачі її в оренду позивачу.
Розглянувши справу, господарський суд Харківської області ухвалив постанову, 04.08.2006 р. суддя Прохоров С.А., згідно якої позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Суд встановив наявність у Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області повноважень щодо вирішення питань стосовно передачі ТОВ «Грін-Глейд»в оренду земельної ділянки площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області. Визнав протиправною відмову Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області у наданні згоди на розробку ТОВ „Грін-Глейд” проекту відведення земельної ділянки площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, для передачі в оренду. Зобов’язав Вовчанську районну державну адміністрацію Харківської області надати згоду на розробку ТОВ „Грін-Глейд” проекту відведення земельної ділянки площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, для передачі в оренду ТОВ „Грін-Глейд”.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, провадження у справі закрити. На думку відповідача, висновки викладені у оскарженому рішенні суперечать положенням ст.13, ст.122, ст.149 Земельного кодексу України, згідно яких право розпорядження землями запасу рекреаційного призначення належить до компетенції Кабінету міністрів України. Тому, відповідач вважає, що він правомірною відмовив позивачу у задоволенні його клопотання про надання згоди на підготовку проекту відведення земельної ділянки, на якій розміщені об’єкти нерухомості позивача, оскільки повноваженням щодо розпорядження такою земельною ділянкою відповідач не наділений. На думку відповідача, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, вирішуючи питання про забезпечення позову та заяви про відвід судді, поданої представником відповідача під час розгляду справи.
В поданій апеляційній скарзі Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області просить розглядати справу без її участі.
Позивач –ТОВ «Грін-Глейд»заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що апеляційні доводи не містять підстав для скасування ухваленої постанови. Позивач в своїй апеляційній скарзі також заявив клопотання про розгляд справи у відсутності свого представника в порядку письмового провадження згідно ст.. 197 КАС України.
У відповідності до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності. Враховуючи заявлені сторонами клопотання про розгляд справи у відсутності їх представників, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, справа розглядається у письмовому провадженні без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарги відповідача підлягає залишенню без задоволення а постанова суду –без змін. При цьому суд виходить з такого.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено і знаходить своє підтвердження, що ТОВ «Грін-Глейд»є власником літніх будинків з верандами, які розташовані на земельній ділянці площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик»(адреса: Харківська обл. Вовчанський район, с. Метайлівка, вул. Вовчанський шлях, 39), з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області.
12.07.2006 р. позивач подав до відповідача клопотання про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, для передачі позивачеві в оренду без зміни цільового призначення для використання в рекреаційних цілях.
Листом від 24.07.2006 р. вих. №01-32/2391 відповідач відмовив позивачу у наданні згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки посилаючись на відсутність у нього на те відповідних повноважень, через положення норм ст.ст. 13, 149, 151 ЗК України.
Докази зібрані у справі свідчать, що ділянка землі, щодо якої позивач просив відповідача надати згоду на розробку проекту землевідведення, раніше входила до складу ділянки площею 2,68 га, яка перебувала у постійному користуванні ВАТ «Теплоенергомонтаж». Розпорядженням Вовчанської районної державної адміністрації від 23.06.2004 №183 було припинено право постійного користування ВАТ «Теплоенергомонтаж»земельною ділянкою площею 2,68 га та надано дозвіл ВАТ «Теплоенергомонтаж»на виготовлення технічної документації на земельну ділянку рекреаційного призначення площею 1,26 га для передачі в оренду без зміни цільового призначення, для використання в рекреаційних цілях.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача з клопотанням до відповідача і розгляду справи судом, спірна земельна ділянка, яку віднесено до земель запасу рекреаційного призначення, не знаходилась у користуванні або у власності у інших осіб. На земельній ділянці розташовані об’єкти нерухомого майна –літні будинки з верандами, право власності на які зареєстроване за позивачем. Матеріали справи свідчать про відсутність на спірній ділянці інших об’єктів нерухомого майна, право власності на які зареєстроване за будь-якою особою у відповідності до встановленого законом порядку. За таких обставин суд правильно дійшов до висновку про наявність у позивача прав на передачу йому земельної ділянки в оренду. Розмір земельної ділянки обґрунтовується представленим позивачем матеріалами проектної документації по розміщенню на земельній ділянці площею 1,42 га пансіонату для сімей з дітьми, що підтверджує наміри позивача використовувати земельну ділянку в рекреаційних цілях.
Право позивача на звернення до відповідача з клопотанням щодо земельної ділянки ґрунтується на нормах матеріального права України, вірно застосованих судом першої інстанції. У відповідності до ст. 93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельним законодавством України не встановлено будь-яких особливих вимог або обмежень щодо права користування землями, віднесених до категорії земель рекреаційного призначення. Згідно ст. 52 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Згідно ст. 19 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії земель, в т.ч. й земель запасу, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Обмеження розмірів земельної ділянки, яку може бути передано в користування особі, чинним земельним законодавством України не передбачене.
Суд першої інстанції надав правильну юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи.
При вирішенні питання щодо наявності у відповідача компетенції щодо вирішення клопотання, з яким звернувся позивач про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки для передачі в оренду, суд правильно керувався ст. 124 ЗК України, якою передбачена можливість передачі земель юридичним та фізичним особам в оренду. Частиною 3 ст. 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу. Тому судом правильно застосовані до спірних відносин положення ст.123 ЗК України (до якої відсилає ст. 124 ЗК України), яка регламентує порядок та визначає повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з розгляду питання щодо передачі землі в оренду юридичним особам. Відповідно до ч.3 якої, юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки в оренду із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки (ч. 5 ст. 123 ЗК України).
Згідно до ст. 24 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. 50 Закону України про „Землеустрій”, п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004р. № 677 районна державна адміністрація приймає рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, якщо надання в користування земельної ділянки належить до її повноважень.
Відповідно до ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. З урахуванням положень ст. 123 ЗК України повноваженнями по вирішенню питань стосовно передачі земельних ділянок юридичним особам в оренду наділена саме відповідна районна державна адміністрація. Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. При цьому, чинне земельне законодавство України не містить будь-яких обмежень повноважень районних державних адміністрацій з приводу розпорядження ними землями рекреаційного призначення. Як зазначалось вище, чинне земельне законодавство не встановлює особливого порядку та виключної компетенції Кабінету міністрів щодо вирішення питань стосовно передачі в оренду земельних ділянок рекреаційного призначення. Викладене підтверджується крім іншого також і наявною у справі копією листа Харківського управління земельних ресурсів стосовно компетенції місцевих державних адміністрацій відносно передачі землі юридичним особам в оренду.
Наведені норми закону свідчать про правильність висновку суду про наявність у відповідача компетенції для вирішення питання про надання згоди на розробку проекту відводу земельної ділянки рекреаційного призначення для передачі її в оренду.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що вирішення питань стосовно передачі в оренду земель рекреаційного призначення є виключною компетенцією Кабінету міністрів України. Твердження відносно того, що згідно ч. 9 ст. 149 ЗК України розпорядження земельними рекреаційного призначення є прерогатива саме КМУ України є безпідставними, оскільки ст. 149 ЗК України регламентує порядок вилучення земельних ділянок, а не передачі в оренду. Посилання відповідача на норми ст. 122 Земельного кодексу України також є недоречним, зважаючи на те, що норми вказаної статті визначають повноваження органів виконавчої влади відносно передачі землі у постійне користування. В даному ж випадку мова в спірному клопотанні йдеться саме про передачу в оренду, а не про вилучення і не про передачу в постійне користування. Отже ст. ст. 122, 149 ЗК України до спірних відносин не підлягають застосуванню, що правильно зазначив суд першої інстанції.
З матеріалів справи не вбачається порушень судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання забезпечення позову та при розгляді заяви представника відповідача про відвід судді Прохорову С.А. Заходи по забезпеченню позову були вжиті судом обґрунтовано і з дотриманням вимог ст. ст. 117, 118 КАС України. В матеріалах справи відсутні дані, які свідчили про неупередженість судді Прохорова С.А. при розгляді даної справи, що становили б підставу для його відведення.
За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування оскарженої постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п. 1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно
ухвалила:
Апеляційну скаргу Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на Постанову Господарського суду Харківської області від 04.08.2006р. у адміністративній справі №АС-53/216-06 залишити без задоволення а постанову суду – без змін.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Сторони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Адміністративну справу № АС-53/216-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді