713/1027/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.07.2012 м. Хуст
Хустський районний суд
Закарпатської області
в складі: головуючого судді Данюк В.В.
при секретарі Росоха Ю.В.
з участю представника заявника ОСОБА_1
представника відділу ДРАЦСу
Хустського РУЮ Кашук М.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: відділ ДРАЦСу по м. Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, відділ ДРАЦСу реєстраційної служби Хустського районного управління юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення національності та внесення змін в актовий запис, посилаючись на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ужгород Закарпатської області і являється сином ОСОБА_4 і внуком ОСОБА_5. Батько виховував його у традиціях німецької культури, свят та звичаїв, у дитинстві навчав німецької мови, співав дитячі німецькі пісні, розповідав, що їх прізвище «ОСОБА_3» є німецького походження. Родичі батька також були німцями, частина їхніх нащадків виїхала і зараз проживає в Німеччині. Його дід ОСОБА_5 був за національністю німець католицького віросповідання, що стверджує архівна довідка. Позивач, його батько та родичі хрещені як римо-католики та сповідують римо-католицьку віру. Коли у 1945 році на Закарпаття прийшла радянська влада, дід позивача, як німець за національністю, був затриманий та примусово відправлений до трудового табору-колонії поблизу м. Свалява. Протягом декількох місяців він утримувався там і працював. Через деякий час у стані крайнього фізичного виснаження, втративши половину своєї ваги, перебуваючи на межі зі смертю, дід був звільнений з табору. Нажаль, документальне підтвердження затримання діда та перебування його у даному таборі не збереглося, а людей, які разом з ним працювали вже немає в живих. Дід розповідав, що при звільненні з табу радянський офіцер погрожував йому, що в Радянській Україні проживатимуть лише українці, росіяни та дружні їм народи, тому у 1945 році, коли проводився перепис населення на Закарпатті, дбаючи про свою безпеку та безпеку своєї сім'ї, дід записав себе, дружину та своїх дітей українцями. В майбутньому, свою справжню національність дід не відновлював у зв'язку з обстановкою нетерпимості в післявоєнний період до осіб німецької національності. На сьогоднішній день з родичів позивача, які б засвідчили його та батькову національність є його дядько, рідний брат батька - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - рідний брат бабусі позивача ОСОБА_8. Всі інші родичі, які ствердили національність позивач вже померли.
Тому, позивач відповідно до свого родинного походження та виховання вважає свого батька та себе самого за національністю «німцями» і просить суд винести рішення яким встановити батькові та йому національність «німці» і зобов'язати відділ ДРАЦСу м. Ужгород внести відповідні зміни до акту про його народження змінивши національність батька з «українець» на «німець».
В судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задоволити з мотивів викладених у заяві. Необхідність встановлення національності заявнику та його померлому батькові пояснив тим, що ОСОБА_3 має багато родичів у Німеччині і бажає відновити свою національність щоб мати можливість вільно з ними бачитися, спілкуватися та підтримувати родинні стосунки.
Представник заінтересованої особи відділу ДРАЦСу реєстраційної служби Хустського районного управління юстиції Закарпатської області Кашук М.Й. не заперечила проти задоволення заяви, вважає що по справі заявник навів достатні для цього підстави та докази. Суду пояснила, що громадянам які народилися і проживали з 1890 року по 1945 року на території Закарпаття в актовому записі про народження не зазначали національність, а лише віросповідання. Відповідно до правил реєстрації актів цивільного стану реєстрація факту смерті проводилася у відповідності до лікарського свідоцтва та паспорту в якому до 1995 року вказувалася національність особи. Тому у актовому записі про смерть ОСОБА_4, батька заявника, вказано національність - «німець», яку в свою чергу взято з паспорту. З 1996 року національність особи у паспорті не зазначається.
Представник заінтересованої особи відділу ДРАЦСу по м. Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області в судове засідання повторно не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представник заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів. Представник заявника та представник заінтересованої особи відділу ДРАЦСу реєстраційної служби Хустського районного управління юстиції не заперечили проти такого порядку розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника заявника адвоката Гаврилець М.Б. та представника заінтересованої особи відділу ДРАЦСу реєстраційної служби Хустського РУЮ Кашук М.Й., дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення виходячи з наступного.
З архівної довідки виданій державним архівом Закарпатської області від 02.07.2010 року за № С-1401/01-25 вбачається, що в документах Крайової комісії по проведенню першого загального перепису населення Чехословаччини 1921 року значиться, що в АДРЕСА_1 мешкав ОСОБА_9, народжений у квітні 1907 року в м. Хуст, римо-католицького віросповідання. З оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про народження батька заявника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 виданому 20 квітня 1961 року міським бюро ЗАГС м. Хуст Закарпатської області слідує, що у графах національність батька народженого - ОСОБА_5 та матері народженого - ОСОБА_8 зроблено прочерк, тобто національність не вказана. У свідоцтві про народження заявника ОСОБА_3 НОМЕР_2 виданого 27 вересня 1966 року міським бюро ЗАГСу м. Ужгород національність батьків народженого зазначено «українці».
Судом оглянуто та досліджено в судовому засіданні витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть за № 00010394405 від 21.04.2012 року в якому у графі «Відомості про померлу особу» значиться дід заявника ОСОБА_5 за національністю «німець, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Хуст Закарпатської області. Даний факт стверджується копіє запису акта про смерть № 110 від 30.06.1980 року в якому також зазначено, що дід заявника ОСОБА_5 за національністю «німець» помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Судом також витребувано архівний витяг з метричної книги про народження в м. Хуст за 1907 рік № Х-3033/01-20 від 06.06.2012 року в якому значиться, що дід заявника ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і його батько ОСОБА_12 та мати ОСОБА_13 Котолін за віросповіданням римо-католики.
Також, з метою встановлення національності заявника та його батька, судом беруться до уваги нотаріально посвідчені пояснення їх родичів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, якими стверджуються обставини вкладені заявником у поданій до суду заяві, зокрема, що ОСОБА_5 був за національністю «німець».
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати свою національність.
Проаналізувавши і оцінивши добуті докази у справі, суд приходить до висновку, що заявник має право на відновлення своєї національності за дідом та батьком, а тому його вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. ст. 10, 31, 60, 169, 209, 212-215, 256, 259 ЦПК України, ст. 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" с у д , -
Р І Ш И В :
Заяву ОСОБА_3 задоволити.
Встановити, що ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Хуст Закарпатської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, за національністю є «німцем».
Встановити, що ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Ужгород Закарпатської області за національністю є «німцем».
Зобов'язати відділ ДРАЦСу по м. Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області внести зміни до актового запису № 301 про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, зробленого 26 квітня 1965 року міським бюро ЗАГСу м. Ужгород змінивши у графі національність батька з «українець» на «німець».
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.
Суддя Хустського
районного суду: Данюк В.В.
11.07.2012