Справа № 221/108/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2012 року
Староміський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
при секретарі Ковальчуку Я.В.
з участю представника позивачів ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідачів ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Позов мотивований тим, що внаслідок вчинення 05.06.2011 року ОСОБА_2 і ОСОБА_9 злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, неповнолітньому ОСОБА_7 було завдано легких тілесних ушкоджень, що потягло розлади здоров`я. Він змушений був лікуватись в медичних закладах і йому було проведено операцію на носі, в зв`язку з чим витрачено значних коштів на придбання медичних препаратів. Матеріальна шкода становить 2319,41 грн., що підтверджується відповідними чеками. Крім того, протиправними діями ОСОБА_2 і ОСОБА_9 ОСОБА_7 було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях і перенесеному фізичному болі, важкої реабілітації після травми. Були внесені зміни в організації життя, пов`язані з лікуванням, необхідно було прикладати додаткові зусилля для відновлення свого стану. Крім того, ОСОБА_7 переніс приниження, оскільки побої наносились вдень в людному місці і жодних спроб відшкодувати шкоду з боку відповідачів не було. Також матеріальної і моральної шкоди було завдано батькові ОСОБА_7 -ОСОБА_6, який через стрес, переживання і відчай був госпіталізований до МКЛ № 1 із серцевою аритмією, порушенням мозкового кровообігу загостренням астми у вигляді неврологічного симптому. На лікування ОСОБА_6 було витрачено 2 693,63 грн., моральну шкоду він оцінює в 10 000 грн.
Позивачі просили стягнути солідарно з ОСОБА_2, а у разі відсутності у нього майна для відшкодування завданої шкоди -з ОСОБА_8, ОСОБА_3, а також з ОСОБА_9, а у разі відсутності у нього майна - з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 2319,41 грн. у відшкодування матеріальної шкоди і 40 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнути солідарно з ОСОБА_2, а у разі відсутності у нього майна для відшкодування завданої шкоди -з ОСОБА_8, ОСОБА_3, а також з ОСОБА_9, а у разі відсутності у нього майна - з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 2693,63 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди і 10 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 і як законний представник неповнолітнього ОСОБА_7 суду пояснив, що він дуже важко переніс ситуацію, що сталась з його сином ОСОБА_7. Після побиття син лікувався амбулаторно дома, але знадобились консультації в лікарні ім.. Пирогова, в дитячій обласній лікарні. Через 2 місяці йому зробили операцію на носі, оскільки була викривлена перетинка, в серпні-вересні 2011 року він проходив реабілітацію на стаціонарному лікуванні в психіатричній лікарні ім. Ющенка. Досі відчуває страх перед виходом на вулицю. На лікування сина були витрачені кошти в розмірі 2 319,41 грн., а моральну шкоду він оцінив в 40 000 грн. Крім того, ОСОБА_6 пояснив, що він сам з 14.06.2011 року до 24.06.2011 року лікувався в МКЛ № 1 з діагнозом, що виник внаслідок перенесеної душевної травми, тому завдану йому моральну шкоду оцінив в 10 000 грн., матеріальну - витрати на придбання ліків -2693,63 грн.
Представник позивачів ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. В підтвердження позовних вимог надав чеки на придбання лікарських засобів і додатково пояснив, що ОСОБА_7 знадобився тривалий час для реабілітації, що він переніс глибокі душевні страждання як людина молодого віку, внаслідок безпричинного побиття в людному місці. В результаті цього батько ОСОБА_7 -ОСОБА_6 також переніс стрес і з серцевим розладом лікувався в МКЛ № 1. Просив стягнути у відшкодування матеріальної і моральної шкоди суми, зазначені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 та законні представники -відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_3 позов визнали частково, на суму 1000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, понесеної внаслідок лікування ОСОБА_7 Пояснили, що син навчається, будь-яких коштів або майна у нього немає. Просили також врахувати важке матеріальне становище, що склалось в сім`ї, оскільки ні ОСОБА_8 ні ОСОБА_3 не працюють. ОСОБА_2 повністю визнав вину у вчиненні злочину.
Відповідач ОСОБА_9 та законний представник і опікун -відповідачка ОСОБА_4 позов визнали частково, на суму 1000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_7 ОСОБА_4 пояснила, що вона одна виховує ОСОБА_9 і його малолітню сестру, діти є сиротами. Просила врахувати важке матеріальне становище, що склалось в сім`ї. ОСОБА_9 визнав вину у вчиненні злочину, пояснив, що навчається в шкоді, будь-якого майна у нього немає.
Представник відповідачів ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення вимог про стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_7 і ОСОБА_6, оскільки належних доказів завдання шкоди, позивачі не надали. Просила лише стягнути по 1 000 грн. з ОСОБА_2 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди. Також просила врахувати, що перебування ОСОБА_6 на лікуванні в червні 2011 року є наслідком загострення хронічних хвороб і не пов`язано з побиттям ОСОБА_7
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, а також матераіли кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_9 за ст. 296 ч. 2 КК України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Між сторонами виникли недоговірні зобов`язання щодо відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми глави 82 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1182 ЦК України, шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Відповідно до ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Судом встановлено, що 05.06.2011 року, приблизно о 18.00 годині, ОСОБА_2 та ОСОБА_9, неподалік магазину «Сomfy»що на прощі Жовтневі, 1 в м. Вінниці, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з особливою зухвалістю, безпричинно нанесли удари руками і ногами по тілу потерпілого ОСОБА_7, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_2 та ОСОБА_9 були притягнуті в якості обвинувачених за ст. 296 ч. 2 КК України (а.с. 93, 94) та постановою Староміського райсуду м. Вінниці від 05.10.2011 року їх звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до п. «а»ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році», а провадження у справі закрито (а.с. 5).
В судовому засіданні неповнолітні відповідачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, повністю визнали себе винними в скоєнні даного злочину і пояснили, що вони з компанією проходили по мосту через річку Південний Буг і їм не сподобалось довге волосся у ОСОБА_7, тому вони почали його бити руками і ногами, в обличчя, ОСОБА_7 впав. Пояснили, що дуже шкодують про свій вчинок, розкаялись і зробили для себе висновки.
Згідно висновку експерта №1778 від 05.07.2011 -29.07.2011 р. у ОСОБА_7 при огляді виявлено синці на голові і грудній клітині, крововилив та садно слизової оболонки порожнини рота і дані тілесні ушкодження належать до легких, що виникли від дії тупого твердого предмету, можливо 05.06.2011 року. Діагнози «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій носа»не прийняті експертом до уваги при судово-медичній оцінці, оскільки не підтверджуються відповідними об`єктивними відомостями (згідно п. 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року)
Даний висновок зроблений експертом на підставі: акту судово-медичного обстеження (дослідження) ОСОБА_7 № 1526 від 06.06.-05.07.2011 року, дослідження медичної карти амбулаторного хворого № 9391 (копія є в матеріалах справи а.с. 10-14), копії довідки № 2581 від 05.06.2011 року із травмпункту ВОДКЛ № 2581 від 05.06.2011 року (копія на а.с. 6), рентгенівського знімку б/н від 05.06.2011 року. Тому твердження позивачів про наявність у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою носа і тривалого лікування ОСОБА_7 від даних хвороб, проведення операції з приводу викривлення перетинки носа, не доведено в судовому засіданні будь-якими іншими доказами. В зв`язку з цим при вирішенні позову в частині відшкодування матеріальної і моральної шкоди ОСОБА_7 суд приймає до уваги наявність тілесних ушкоджень відповідно до висновку експерта № 1778.
На підтвердження позовних вимог щодо витрат, понесених на лікування ОСОБА_7, позивачами надано ряд квитанцій, чеків і накладних на придбання лікарських засобів в аптечних мережах (а.с. 101-106). В той же час суду не доведено, які лікарські засоби призначались ОСОБА_7 для лікування тілесних ушкоджень, що були визначені експертом як наслідок завдання побоїв.
На запит суду надійшла відповідь КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. ак. О.І. Ющенка», згідно якої, ОСОБА_7 перебував на лікуванні з 04.08.2011 року по 08.09.2011 року з діагнозом: посттравматичний стресовий розлад, атиповий перебіг і отримував лікування: пантокальцин 0,25 т 1 уп., соліон 0,2 1 уп, риспаксол 0,002 мг 1 уп. (а.с. 87).
Вартість даних ліків позивачами не доведена, чеків на придбання саме цих медичних препаратів не надано.
Але враховуючи те, що відповідачі визнали позов в частині відшкодування ОСОБА_2 і ОСОБА_9 матеріальної шкоди на лікування ОСОБА_7 в розмірі 2 000 грн., тобто по 1 000 грн. з кожного, а також враховуючи ступінь участі ОСОБА_2 і ОСОБА_9 у завданні шкоди, вік неповнолітніх, суд вважає, що розмір часток у відшкодуванні шкоди слід визначити по Ѕ, тому на користь позивача ОСОБА_7 слід стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_9 по 1000 грн. на підставі ст.ст. 1179, 1182 ЦК України.
При цьому суд враховує вимоги ст. 61 ЦПК України, згідно якої обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі, не підлягають доказуванню.
Також суд враховує вимоги ст. 1179 ЦК України, згідно якої в разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатньої для відшкодування шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Батьки неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 -ОСОБА_8 та ОСОБА_3, а також піклувальник неповнолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 -ОСОБА_4 в судовому засіданні не довели, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Оскільки вина батьків та піклувальника неповнолітніх осіб презумується та полягає у неналежному здійсненні виховання та нагляду за дітьми, суд вважає необхідним, на виконання вимог ч. 2 ст. 1179 ЦК України, покласти відповідальність по відшкодуванню шкоди і на ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4
При вирішенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_7, суд приймає до уваги характер скоєного злочину, перенесений потерпілим фізичний біль та страждання, яких він зазнав в зв`язку з ушкодженням здоров`я, глибину душевних страждань та хвилювання внаслідок приниження, побиття і лікування.
Вказана шкода є безпосереднім наслідком протиправної поведінки і вини ОСОБА_2 і ОСОБА_9, а також їх батьків і піклувальника, оскільки останні не довели, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Також суд враховує роз`яснення, що містяться в Постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року, вимоги розумності і справедливості і вважає, що з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 слід стягнути на користь ОСОБА_7 по 2 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди, із застосуванням вимог ст. 23, 1167, 1179, 1182 ЦК України.
Позов в частині відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_6 в розмірі 2693,63 грн., понесеної в зв`язку з лікуванням в період з 14.06.2011 року до 24.06.2011 року задоволенню не підлягає, оскільки доказів в підтвердження завдання матеріальної шкоди внаслідок неправомірної поведінки ОСОБА_2 і ОСОБА_9 не надано. Згідно довідки міської клінічної лікарні № 1 від 11.04.2012 року (а.с. 83) ОСОБА_6 дійсно знаходився на лікуванні у вказаний період, але з діагнозом, що став наслідком хвороби, перенесеної 05.07.2010 року (діагноз зазначений в довідці № 339, але в рішенні суду не вказаний). В зв`язку з цим чеки і квитанції на придбання ліків не можуть бути прийняті до уваги як самостійний доказ без доведення факту перебування ОСОБА_6 в лікарні в зв`язку з побиттям йог осина. Крім того, не було надано доказів в підтвердження завдання моральної шкоди і суми у відшкодування в розмірі 10 000 грн.
Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Також при ухваленні рішення суд враховує вимоги ст. 29 ЦПК України щодо цивільної процесуальної дієздатності неповнолітніх осіб віком від 14 до 18 років.
Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1179, 1182 ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 29, 57, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_2 на користь неповнолітнього ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди - 1000 (одна тисяча) грн., у відшкодування моральної шкоди - 2000 (дві тисячі) грн., а всього 3000 (три тисячі) грн. У разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_2 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди у визначеному судом розмірі, стягнення цієї шкоди у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі проводити в рівних частках із батьків -ОСОБА_8, ОСОБА_3 до досягнення відповідачем ОСОБА_2 повноліття або до з'явлення у останнього на праві приватної власності майна для відшкодування шкоди.
Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_9 на користь неповнолітнього ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди - 1000 (одна тисяча) грн., у відшкодування моральної шкоди - 2000 (дві тисячі) грн., а всього 3000 (три тисячі) грн. У разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_9 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди у визначеному судом розмірі, стягнення цієї шкоди у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі проводити із опікуна -ОСОБА_4 до досягнення відповідачем ОСОБА_9 повноліття або до з'явлення у останнього на праві приватної власності майна для відшкодування шкоди.
В решті позову -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Староміський райсуд м.Вінниці шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: