У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Кравченка К.Т.,
суддів захисника за участю прокурора	Мороза М.А.,    Лавренюка М.Ю.                       ОСОБА_5,                        Глибченко Т.Г.

 

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 28 вересня 2006 року кримінальну

справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2005 року.

 

         Вироком  суду

                                      ОСОБА_1,

                                      ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                      уродженця та жителя м. Ялта АР Крим,

                                      судимості не має в силу ст.89 КК України,

 

засуджено до позбавлення волі:

-    за ч.3 ст.185 КК України на чотири роки;

-    за ч.5 ст.185 КК України на сім років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

-    за ч.1 ст.194 КК України на 2 роки.

 

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1за сукупністю злочинів,  призначено сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди на користь:

-    Нікітського Ботанічного саду - 89 797 грн. 29 коп.;

-    потерпілої ОСОБА_3 - 11 000 грн.;

-    у доход держави 152 грн. 82 коп. судових витрат.

 

         Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2005 року апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника задоволені частково. Вирок Ялтинського міського суду від 23 квітня 2004 року змінено. Виключено з обвинувачення ОСОБА_1 епізод крадіжки рослин 23 грудня 2003 року із АДРЕСА_1 м. Ялти, на загальну суму 11 000 грн. З резолютивної частини вироку виключено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3. 11 000 грн.                              

         Як визнав суд, у ніч з 20 на 21 березня 2003 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4, засудженим за цей злочин вироком Ялтинського міського суду від 4 листопада 2003 року, із території Нікітського Ботанічного саду, що у смт. Нікіта м. Ялти АР Крим, таємно викрав рослини на загальну суму 2 660 грн.

 

         Крім того, у ніч на 1 жовтня 2003 року, ОСОБА_1, повторно, таємно викрав із території Нікітського Ботанічного саду рослини на загальну суму 84 393 грн. 79 коп. та умисно пошкодив кактуси в оранжереї, заподіявши Ботанічному саду значну матеріальну шкоду на суму 5 404 грн.

 

         У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 просять судові рішення щодо ОСОБА_1 змінити та виправдати його у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.185 КК України та ч.1 ст.194 КК України. Захисник зазначає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки в особливо великих розмірах та умисному пошкодженні рослин, не доведена. Крім того, захисник просить призначити засудженому більш м¢яке покарання за ч.3 ст.185 КК України, урахувавши  пом'якшуючі обставини.

 

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_5, котрий підтримав касаційні скарги засудженого і його захисника, міркування прокурора про можливість пом'якшення покарання за крадіжки, у тому числі й за ч. 5 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що окремі доводи ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 заслуговують на увагу і тому  підлягають частковому задоволенню.

 

Винність ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки рослин із Ботанічного саду, що мала місце у ніч з 20 по 21 березня 2003 року стверджується перевіреними у судовому засіданні доказами і ніким не оспорюється.

 

Суд підставно послався у вироку, як на докази винності ОСОБА_1, на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, на дані що містяться у протоколах огляду місця події та автомобіля, добровільної видачі викрадених рослин, впізнання по фото.

 

Суд також підставно послався на вирок Ялтинського міського суду від 4 листопада 2003 року, яким за цю ж крадіжку засуджено брата ОСОБА_1 - ОСОБА_4 з яким він спільно вчинив крадіжку рослин.

 

Сума заподіяною крадіжкою рослин шкоди склала 2660 грн. 50 коп., оскільки рослини, хоча і були повернуті власнику, однак відновленню не підлягають.

 

Колегія суддів знаходить за можливе пом'якшити ОСОБА_1покарання за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, з урахуванням того, що кількість викрадених рослин є невеликою, крадіжка була вчинена з неохоронюваної території, а заподіяна шкода не є великою, а також того, що з обвинувачення виключено - крадіжку майна у ОСОБА_3

 

Винність ОСОБА_1 у незаконному заволодінні кактусами та іншим майном, а також пошкодженні рослин під час крадіжки у ніч з 30 вересня на 1 жовтня 2003 року, підтверджена поясненнями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, котрі стверджували, що бачили біля кактусової оранжереї винного. Коли ОСОБА_1 побачив охоронників він викинув у кущі згорток у якому були чотири кактуси і вентилятор.

 

Свідок ОСОБА_6 повідомила, що про крадіжку вчинену ОСОБА_1 їй стало відомо зі слів охоронника ОСОБА_12 Вона особисто в оранжереї бачила пошкоджені колекційні рослини.

 

Суд підставно послався у вироку на дані, що містяться у протоколі огляду місця події та у довідках Нікітського Ботанічного саду - національного наукового центру УААН про вартість викраденого та пошкоджених рослин.

 

Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 є обґрунтованими, переконливими і сумнівів у їх правильності не викликають.

 

З урахуванням розмірів заподіяної шкоди дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані як за  ч.5 ст. 185 КК України, так і ч. 1 ст. 194 КК України.

 

Призначаючи ОСОБА_1покарання, суд у вироку навів обставини котрі впливають на строк покарання. Суд дійшов правильного висновку, щодо необхідності призначення ОСОБА_1покарання саме у виді позбавлення волі із конфіскацією майна. Колегія суддів знаходить таке рішення правильним.

 

Проте, при обранні, відповідно до вимог ст. 65 КК України, ОСОБА_1покарання, суд обмежився лише з'ясуванням негативних даних, не встановив обставин, що пом'якшують покарання винному, хоча у справі вони є.

 

Зокрема, суд не взяв до уваги дані, що містяться у характеристиках наданих суду ОСОБА_15 та ОСОБА_16, жительками мікрорайону де мешкав винний і котрі містять іншу, більш повну інформацію, щодо особистості та поведінки винного.

 

Крім того, суд, на порушення вимог ст. 399 КПК України , не виконав вказівок, що містяться в ухвалі колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 30 серпня 2005 року, де було вказано про необхідність більш ретельного дослідження даних про особу винного та безпідставного обрання йому надто суворого покарання.

 

Зокрема, суд касаційної інстанції вказав на те, що апеляційний суд не урахував усі дані про особу ОСОБА_1, що не були встановлені місцевим судом, і звернув увагу цього суду на ігнорування вимог закону.

 

Колегія суддів, у межах вимог закону, пом'якшуючи покарання, враховує і ці недоліки допущені судом апеляційної інстанції.

 

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що наявність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та тягнуть за собою призначення більш м'якого покарання, дають підстави для призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленого санкцією ч. 5 ст. 185 КК України  із залишенням додаткової міри покарання, оскільки злочин було вчинено з корисливих мотивів.

 

Щодо доводів захисника і засудженого про завищену суму цивільного позову, то колегія суддів вважає, що судові інстанції належним чином перевірили розмір заподіяної шкоди і дійшли правильного висновку, щодо підставності вимог цивільного позивача (потерпілого). Це рішення суду є умотивованим і законним.

 

Порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування судових рішень, не виявлено.

 

Керуючись ст.ст. 395,396 КПК України, колегія суддів

 

 

 

у х в а л и л а:

 

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

 

Вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 23 квітня 2004 року, ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 20 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.

 

Пом'якшити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст. 185 КК України з 4 до 3 років позбавлення волі.

 

Пом'якшити ОСОБА_1 покарання за ч.5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, котре є його особистою власністю.

 

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених  ч.3 ст.185, ч.5 ст.185 та ч.1 ст.194 КК України вважати ОСОБА_1 засудженим на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, котре є його особистою власністю.

 

 

С у д д і:

 

Кравченко К.Т.                   Мороз М.А.                 Лавренюк М.Ю.