"12" липня 2012 р. Справа № 1-157/12

справа № 1-157/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12. липня 2012 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючої Рудюка О.Д.,

при секретарі Зелінському Я.І.,

з участю прокурора Гризуна С.В.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді кримінальну справу по обвинуваченню, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковпинка, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, працюючого інженером-землевпорядником Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області, являється депутатом VI скликання Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 367 КК України, -

встановив:

Згідно пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, останній 24.04.2000 року рішенням загальних зборів СВК «Димерський»відповідно до протоколу загальних зборів № 3 обрано головою правління. На вказаній посаді ОСОБА_2 працював до 06.10.06 та звільнений із обійманої посади розпорядженням № 34 від 06.10.06.

Відповідно до п.п. 12.2-12.2.8 вимог Статуту СВК «Димерський», затвердженого установчими зборами від 27.04.2000 року, та зареєстрованого у Вишгородській районній державній адміністрації 28.04.2000 року згідно з рішенням № 0250, на голову правління кооперативу покладено виконання наступних повноважень:

- здійснення діяльності від імені кооперативу, представлення

кооператив в усіх установах, підприємствах, організаціях;

- укладання угод, вчинення інших дій, що мають юридичне значення, видання доручень, відкриття в банківських закладах рахунків кооперативу;

- підписання від імені кооперативу трудових угод (контрактів) при найманні на роботу, а також наказів про звільнення з роботи за згодою правління;

- прийняття рішень щодо розпорядження майном кооперативу, включаючи фінансові засоби, у межах встановленими Загальними Зборами;

- виконання інших обов'язків, покладених на нього Загальними Зборами.

З вказаними функціональними обов'язками ОСОБА_2 був особисто ознайомлений. Вищевказане свідчить, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду голови правління СВК «Димерський», в силу примітки 1 до ст. 364 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.08) являвся службовою особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій.

Будучи головою правління сільськогосподарського виробничого кооперативу «Димерський», тобто службовою особою, ОСОБА_2 неналежно виконував покладені на нього службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, відповідно до договору № 389-ВП безоплатної передачі державного майна від 11.12.97 Регіональним відділенням Фонду державного майна України трудовому колективу колективного сільськогосподарського підприємства радгоспу «Димерський», правонаступником якого є СВК «Димерський», передано державне майно цілісного майнового комплексу, в тому числі гуртожиток по вул. Бударіна, 6, в смт. Димер Вишгородського району Київської області.

Згідно з першою податковою вимогою № 1/57 від 09.10.2001 усі активи платника податків СВК «Димерський»перебувають у податковій заставі.

23.07.2002 до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про податкову заставу за № 9-12719, заставодержатель - ДПІ у Вишгородському районі, заставодавець - СВК «Димерський»з предметом застави - все рухоме майно. Запис про реєстрацію податкової застави дійсний до 22.07.2007р. До реєстру застав 26.05.2003р. внесено також все нерухоме майно СВК «Димерський».

12.07.2007р. термін дії податкової застави продовжено до 12.07.2012р.

Відповідно до вимог п.п. 8.6.1., 8.6.5. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними цільовими фондами»платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що меншими за звичайні.

Відповідно до вимог п. 10.3.5 Статуту СВК «Димерський»надання дозволу на продаж або інше розпорядження будь-яким нерухомим майном кооперативу належить до виключної компетенції загальних зборів членів кооперативу.

Незважаючи на вищевикладені обставини, голова правління СВК «Димерський»ОСОБА_2, нехтуючи державними інтересами, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, достовірно знаючи про те, що все майно зазначеного кооперативу з 09.10.2001р. перебуває в податковій заставі, не вжив усіх необхідних заходів щодо отримання письмового погодження податкового керуючого ДПІ у Вишгородському районі Київської області щодо відчуження нерухомого майна, майнових прав, легковажно розраховуючи на свій досвід, недостатньо вивчивши умови та правові наслідки договору № 127, 19.12.2003 уклав договір № 127 з ТОВ «Українська будівельно-монтажна компанія»про дольову участь у будівництві житлових будинків.

Відповідно до умов даного договору його учасники організовують виконання робіт по перебудові гуртожитку по вул. Бударіна, 6, в смт. Димер Вишгородського району Київської області в житловий багатоквартирний будинок.

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору дольова частка СВК «Димерський»складає 10 % від загальної кількості квартир.

У подальшому голова правління СВК «Димерський»ОСОБА_2, нехтуючи державними інтересами, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, недостатньо вивчивши умови та правові наслідки додатку до договору № 127, 21.07.2004р., перебуваючи у службовому кабінеті, що розташований у адміністративному приміщенні СВК «Димерський»за адресою: Київська область Вишгородський район смт. Димер, вул. Гоголя, 26-6, підписав додаток № 1 до договору № 127 про дольову участь у будівництві від 19.12.2003р.

Відповідно до даного додатку на виконання п. 2.3 основного договору СВК «Димерський» продає, а ТОВ «Українська будівельно-монтажна компанія»купує дольову частку першого по ціні 30 000 гривень.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначений додаток № 1 до договору № 127 про дольову участь у будівництві житлового будинку, виходячи з його змісту є фактично окремим правочином, а саме договором купівлі-продажу, оскільки в п. 2.3. договору про дольову участь в будівництві та в інших положеннях даного договору про відчуження частки СВК «Димерський»нічого не вказано.

У подальшому голова правління СВК «Димерський»ОСОБА_2, отримавши кошти на загальну суму 30 000 гривень відповідно до платіжних доручень № 171 від 12.07.2003, № 282 від 29.08.2003, № 270 від 30.11.2005 та № 31 від 19.05.2006, нехтуючи державними інтересами, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, використав їх не на погашення податкового боргу перед державою в особі ДПІ у Вишгородському районі Київської області, а на потреби СВК «Димерський», в результаті чого податковий борг СВК «Димерський»перед державою значно виріс та станом на 01.08.2008 у ДПІ у Вишгородському районі склав 681 261 грн.

За результатами проведеної ДПІ у Вишгородському районі у серпні 2008 року перевірки стану збереження заставного майна активів СВК «Димерський»встановлено договірні відносини між СВК «Димерський»та ТОВ «Українська будівельно-монтажна компанія»щодо купівлі-продажу гуртожитку в смт. Димер по вул. Бударіна, 6, перепрофільованого під житловий 12-ти квартирний будинок. Разом з цим, на момент перевірки даний нерухомий об'єкт рахувався на балансі СВК «Димерський».

Після проведення реконструкції та перепрофілювання колишнього гуртожитку за вищевказаною адресою під житловий будинок, актом державної приймальної комісії від 11.12.2007 його введено в експлуатацію.

Рішенням виконавчого комітету Димерської селищної ради № 17 від 19.03.2009 дозволено оформлення права власності на всі 12 квартир у будинку по вул. Бударіна, 6, в смт. Димер та доручено виготовити свідоцтва та зареєструвати право власності КП КОР «Вишгородське БТІ»за ТОВ «Українська будівельно-монтажна компанія».

У подальшому ТОВ «Українська будівельно-монтажна компанія», надавши до КП КОР «Вишгородське БТІ»вищевказані договір № 127 від 19.12.2003р. про дольову участь у будівництві житлового будинку, додаток № 1 від 21.07.2004р. до нього, акт прийому-передачі квартир в будинку по вул. Бударіна, 6, в смт. Димер від 25.06.2004р., довідку за підписом голови правління СВК «Димерський»ОСОБА_2 про проведення виплати 30 000 грн. за 10% дольової частки згідно договору, оформило право власності на квартири за вищевказаною адресою та зареєструвало свідоцтва про право власності на 12 квартир.

Балансова вартість гуртожитку, що знаходиться в смт Димер по вул. Бударіна, 6, на момент укладення додатку № 1 від 21.07.2004р. до договору № 127 від 19.12.2003р. про дольову участь у будівництві житлового будинку, фактично договору купівлі-продажу гуртожитку, становила 197 084,55 грн., що більш, ніж у 250 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та в силу примітки до ст. 364 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.08) є тяжкими наслідками.

Таким чином, голова правління СВК «Димерський»ОСОБА_2, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, не вжив належним чином усіх можливих заходів щодо отримання дозволу податкового керуючого на вчинення правочину, з урахуванням погашенням податкового боргу, який рахувався за СВК «Димерський», підписавши договір № 127 від 19.12.2003р. про дольову участь у будівництві житлового будинку та додаток № 1 від 21.07.2004р. до нього, фактично вчинив правочин, за результатами виконання якого відчужено гуртожиток в смт. Димер по вул. Бударіна, 6, що в подальшому стало підставою для реєстрації права власності майна, яке перебуває в податковій заставі за іншим суб'єктом господарювання.

В результаті вищевказаних злочинних дій колишнього голови правління СВК «Димерський» ОСОБА_2 інтересам держави спричинено збитків на загальну суму 197 084,55 грн., що є тяжкими наслідками.

Під час судовому розгляду справи захисник підсудного, заявив клопотання про закриття кримінальної справи стосовно свого підзахисного на підставі ст. 49 КК України -у зв'язку з закінченням строків давності. Захисник посилається на те, що злочин в якому обвинувачується ОСОБА_2 відноситься до злочинів середньої тяжкості та був вчинений в 19.12.2003р. та 21.07.2004р., тобто з моменту його вчинення минуло понад п'ять років.

Підсудний ОСОБА_2 підтримали клопотання свого захисника та пояснив, що йому відомо, що закінчення строків давності не є реабілітуючою його обставиною.

Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, думки захисника, підсудного, які підтримали клопотання, суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років -у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11-1 КПК України, суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Згідно ч. 1 ст. 282 КК України, якщо під час судового розгляду справи будуть встановлені підстави для закриття справи передбачені ст. 11-1 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя -постановою, закриває справу.

ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості, що згідно пред'явленого обвинувачення, був вчинений в 19.12.2003р. та 21.07.2004р.

З огляду на викладене, враховуючи, що з моменту вчинення підсудним ОСОБА_2 інкримінованого йому злочин середньої тяжкості минуло понад п'ять років, суд вважає клопотання захисника про закриття кримінальної справи стосовно підсудного обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 49 КК України та ст.ст. 11-1, 282 КПК України, суд, -

постановив:

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковпинка, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності а кримінальну справу стосовно нього закрити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судові витрати за проведення судової криміналістичної (почеркознавчої) експертизи у розмірі 470,40грн. (т. 8, а.с. 239)

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області протягом семи діб з дня її винесення.

СУДДЯ