Справа № 22-501- 2006 p. Головуючий
У першій інстанції :Бараненко C.M.
Категорія -адміністративна Доповідач : Іваненко Л.В.
ПОСТАНОВА Іменем України
"12 " жовтня 2006 р. Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого : Іваненко Л.В.,
Суддів -.Страшного М.М., Губар B.C.
При секретарі :Рачовій І.І.
З участю -.ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за апеляційною скаргою Новгород-Сіверської митниці на постанову Новгород-Сіверського районного суду від 31 травня 2006 року в справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій та бездіяльності посадових осіб Новгород-Сіверської митниці,
УСТАНОВИВ:
В травні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулись зі скаргою на неправомірні дії та бездіяльність Новгород-Сіверської митниці.
Посилались на те, що 19 квітня 2005 року біля 22 години 30 хвилин вони в"їхали на міжнародний автомобільний пункт пропуску „ Грем"яч „ для проходження митного контролю, заповнили необхідні документи для перевезення вантажу- товарів народного промислу за ринковою вартістю на підставі висновку Івано-Франківської торгово-промислової палати від 18 квітня 2005 року , проте митниця не погодилась з такою оцінкою вантажу та відмовила в його митному оформленні, визначивши митну вартість на підставі висновку Чернігівської торгово-промислової палати від 28 червня 2005 року.
Заявники просили визнати дії митниці неправомірними та забов"язати провести митне оформлення товару по ринковій вартості, визначеній Івано-Франківською торгово-промисловою палатою.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Новгород-Сіверського районного суду від 31 травня 2006 року дії посадових осіб митниці, які проводили митне оформлення вантажу громадян ОСОБА_1, ОСОБА_4 з 19 по 29 квітня 2005 року, визнані неправомірними.
В апеляційній скарзі Новгород-Сіверська митниця просить скасувати постанову суду, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначав, що суд помилково зробив висновок про законність дій митниці, оскільки заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не представили належних документів на підтвердження ціни та вартості товарів, заявлених у деклараціях, а тому враховуючи, що заявлена митна вартість викликала сумніви, посадові особи вправі були самостійно визначати митну вартість відповідно до ч.2 ст.249 МУ України.
Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 19 квітня 2005 року через митний пост „ Гремяч „ на експорт ОСОБА_1 перевозила 5 найменувань кустарних виробів народного промислу в кількості 4836 шт. на суму 865 грн. ( а.с. 17), ОСОБА_4 - перевозив 6 найменувань кустарних виробів в кількості 1163 шт. на суму 496 грн. ( а.с. 16), при їх декларуванні надали службовим особам митниці висновок Івано-Франківської торгово-промислової палати НОМЕР_1 про про ринкову оптову вартість 12 видів кустарних виробів станом на 18 квітня 2005 року на Кутському ринку Івано-Франківської області, видане на ім"я приватного підприємця ОСОБА_5 ( а.с. 12).
Статтею 249 МК України передбачено, що митна вартість товарів , які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів ( товарних чеків, ярликів, тощо...), які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно , на підставі ціни на ідентичні або подібні ( аналогічні ) товари та відповідно до вимог цього кодексу.
Оскільки висновок Івано-Франківської ТІШ від 18 квітня 2005 року виданий фацівцем на ім"я ОСОБА_5, що не має відношення до товарів заявників, свідчить про ринкову оптову вартість кустарних виробів у регіоні їх виготовлення, і не може бути підставою для визначення митної вартості виробів, інших підтверджувальних документів вартості переміщуваних виробів кустарного промислу заявниками не представлено, митниця обгрунтовано, у відповідністю з ч.2 ст. 249 МК України визначила митну вартість товарі самостійно. При цьому митниця керувалась метою належного нарахування податків та виходила з обгрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей задекларованої заявниками вартості товарів. Вартість спірних товарів була визначена сектором контролю митної вартості та номенклатури Новгород-Сіверської митниці згідно довідки НОМЕР_2 ( а.с. 172) на підставі вимог ст.ст.249, 274 МК України та аналізу наданих для розгляду документів, в тому числі і експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати НОМЕР_3, згідно з яким митна вартість 37 найменувань товарів визначалась експертом на підставі зовнішнього огляду представлених зразків 15 видів товарів ( а.с.20) та аналізу кн"юнктури цін , що склались на момент проведення експертизи на споживчих ринках М.Чернігова на товар, який має аналогічні товарні характеристики із зразками товару, що досліджувався, з поширенням висновків на всю партію товарів ( а.с.21-22). Наведена процедура визначення саме митної вартосі переміщуваних товарів, а не будь-якої іншої, на думку апеляційного суду, є такою, що відповідає ст.ст.249, 274 МК України, та цілком прийнятною в спірній ситуації, оскільки навіть на час розгляду даної справи в касаційному порядку Вищим адміністративним судом України перемішуваний товар був повернутий Новгород-Сіверською митницею заявникам , відсутній в наявності і визначитись з його митною вартістю шляхом проведення екпертизи абсолютно по всім позиціям найменувань товарів не представляється можливим.
Оскільки митна вартість була в цілому вірно визначена відповідачем та перевищувала суму, еквівалентну 200 євро , згідно до положень ст.250 МК України відповідач обгрунтовано відмовив заявникам у пропуску товару, що за вартістю перевищує наведену суму( а.с.28).
За таких обставин дії митниці є правомірними і підстави для задоволення вимог заявників відсутні.
Задовольняючи скарги ОСОБА_1, та ОСОБА_4, про визнання дій посадових осіб митниці неправомірними, суд першої інстанції виходив з того, що їх вимоги є законними та обгрунтованими, оскільки відповідачем невірно була визначена митна вартість товарів на підставі висновку Чернігівської ТПП, проте такі висновки суперечать положенням ст.ст.249,274 МК України , фактичним обставинам справи, а тому згідно до ч.3,4 ст.202 КАС України постанова Новгород-Сіверського районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні вимог заявників.
Керуючись ст.ст.249, 250, 274 МК України, ст.ст. 198, ч.3,4 ст.202, 207,212 КАС України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Новгород-Сіверської митниці задовольнити, постанову Новгород-Сіверського районного суду від 31 травня 2006 року скасувати.
В задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання протиравними дій посадових осіб Новгород-Сіверської митниці відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі.