Справа № 22а-537/2006 Головуючий у 1 інст.- Харченко B.C.
Доповідач - Литвиненко І.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі
головуючого-судді: ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів: СМАГЛЮК Р.І., ШЕМЕЦЬ Н.В.
при секретарі: Мехед Т.О.
з участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача
ОСОБА_2 , відповідача Баранкова О.Г., представника відповідача Баранкова О.Г. Крищенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Ніжинської міської ради та секретаря Ніжинської міської ради Баранкова Олега Григоровича на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 липня 2006 року та додаткову постанову Ніжинського міськрайонного суду від 02 серпня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради та секретаря Ніжинської міської ради Баранкова Олега Григоровича про визнання незаконними рішення ІУ позачергової сесії Ніжинської міської ради У скликання від 13 червня 2006 року та розпорядження секретаря Ніжинської міської ради від 14 червня 2006 року,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 року ОСОБА_1, повноваження якого як новообраного міського голови були затверджені рішеннями територіальної виборчої комісії та першої сесії Ніжинської міської ради У скликання 28.04.2006 року, звернувся з позовом про визнання незаконними рішення ІУ позачергової сесії Ніжинської міської ради У скликання від 13 червня 2006 року, яким достроково були припинені повноваження Ніжинського міського голови, та розпорядження секретаря Ніжинської міської ради Баранкова О.Г. від 14 червня 2006 року, яким він взяв на себе здійснення повноважень Ніжинського міського голови. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що при скликанні та проведенні ІУ позачергової сесії були порушені вимоги ст.ст. 46, 47 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема: без відмови міського голови скликати позачергову сесію на вимогу однієї третини депутатів протягом двох тижнів , сесія була скликана секретарем міськради , при цьому під час проведення сесії був змінений повідомлений раніше порядок денний , чим не виконані вимоги про повідомлення депутатів та населення про коло питань, які будуть розглядатись на сесії за 10 днів або за добу в виняткових випадках. Крім того, приймаючи рішення про дострокове припинення повноважень міського голови, депутати міськради не мали висновків та рекомендацій постійних депутатських комісій з цього питання , прийнятих у відповідності до вимог закону, без підписаного і оприлюдненого Регламенту ради, і висновок сесії про порушення міським головою законів України, прав і свобод громадян , нічим не підтверджений. Оскільки рішення ІУ сесії прийнято без законних підстав, то і розпорядження секретаря міськради , як похідне від рішення сесії, ОСОБА_1 теж вважає незаконним.
Постановою суду від 20 липня 2006 року були задоволені вимоги
позивача. Суд визнав незаконним і скасував рішення 4 позачергової сесії Ніжинської міської ради 5 скликання від 13 червня 2006 року про дострокове припинення повноважень Ніжинського міського голови ОСОБА_1 та визнав незаконним і скасував розпорядження секретаря Ніжинської міської ради Баранкова О.Г. від 14.06.2006 року про покладення ним на себе виконання обов'язків Ніжинського міського голови. В обґрунтування свого рішення суд послався на порушення Ніжинською міською радою порядку скликання і проведення ІУ позачергової сесії У скликання та відсутність конкретних фактів порушення міським головою ОСОБА_1 законів України, які підтверджувалися б належними доказами. Крім того, суд , задовольняючи вимоги позивача , послався також на порушення міською радою ч.З ст.40 КЗпП України , оскільки рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови приймалось під час знаходження його на лікарняному. Що стосується розпорядження секретаря міськради Баранкова О.Г. від 14.06.2006 року , то суд визнав його незаконним тому що міській голова , до того як відбути на лікарняний , 09.06.2006року видав розпорядження про покладення виконання обов'язків міського голови на свого заступника Карманова Л.О.
31.07.2006 року від представника позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат та негайності виконання постанови суду від 20.07.2006 року.
Додатковою постановою суду від 02 серпня 2006 року суд допустив до негайного виконання постанову суду від 20.07.2006 року в частині визнання незаконним рішення 4 позачергової сесії Ніжинської міської ради 5 скликання про дострокове припинення повноважень Ніжинського міського голови та поновив ОСОБА_1 на посаді Ніжинського міського голови.
В апеляційних скаргах Ніжинська міська рада та секретар Ніжинської міської ради Баранков О.Г. просять скасувати постанову суду від 20 липня 2006 року так як судом дана невірна оцінка доказам, допущені грубі порушення матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1. Апелянти мотивують свої вимоги тим, що суд прийшов до невірного висновку про порушення порядку скликання та проведення ІУ сесії У скликання оскільки міський голова з 09.06.2006 року знаходився на лікарняному , то відповідно до ч.6 ст.46, ч.1ст.50 Закону України „Про місцеве самоврядування", на вимогу однієї третини депутатів від 09.06.2006 року сесія ради була скликана секретарем ради Баранковим О.Г. його розпорядженням від 10.06.2006 року з повідомленням через засоби масової інформації про час, місце проведення позачергової сесії і про порядок денний. Відповідачі вказують на те , що можливість зміни порядку денного під час проведення сесії не заборонена чинним законодавством і рішення на сесії прийняте було у відповідності з вимогами закону на підставі висновків постійних депутатських комісій від 13.06.2006 року , де досліджувалось питання відповідності дій міського голови, а тому висновки суду про недоведеність фактів порушень в судовому засіданні не відповідають дійсності і підтверджують упереджену, необ'єктивну оцінку доказів судом. Крім того, апелянти зазначають , що суд безпідставно взяв до уваги розпорядження міського голови від 09.06.2006 року про покладення обов'язків міського голови на період тимчасової непрацездатності на заступника міського голови Карманова Л.О., незважаючи на те що дане розпорядження оскаржувалось в суді і спір на день ухвалення постанови ще не був вирішений. Також в апеляційній скарзі зазначалось, що суд вийшов за межі позовних вимог та неправильно застосував норми матеріального права коли посилавсь на трудове законодавство при обгрунтуванні свого висновку про незаконність дострокового припинення повноважень під час тимчасової непрацездатності позивача, оскільки такі вимоги не заявлялись, міського голову ніхто не звільняв, запис у трудовій книжці не робився і на дані правовідносини не може розповсюджуватись трудове законодавство, ці правовідносини регулюються законодавством про державну службу і місцеве самоврядування. Що стосується додаткової постанови суду від 02.08.2006 року, то апелянти звертають увагу апеляційного суду на невідповідність її вимогам ст.ст. 168, 256 КАС України, в результаті чого були розглянуті не заявлені позовні вимоги, що не досліджувались під час судового засідання 20.07.2006 року і що привело до зміни по суті прийнятої постанови суду 20.07.2006 року. Доводами для скасування судових рішень відповідачі вказують і невідповідність їх змісту вимогам ст. 163 КАС України.
В судовому засіданні в апеляційній інстанції апелянти підтримали апеляційні скарги та наполягали на їх задоволенні та безпідставності адміністративного позову.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечували проти апеляційних скарг і наголошували на законності та обґрунтованості судових рішень.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду , дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.79 Закону України „Про місцеве самоврядування", повноваження міського голови можуть бути достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Рішенням ІУ позачергової сесії Ніжинської міської ради У скликання від 13.06.2006 року достроково припинені повноваження Ніжинського міського голови ОСОБА_1 на підставі висновків та рекомендацій постійних депутатських комісій про порушення ним законів України, прав і свобод громадян міста, незабезпечення здійснення наданих йому повноважень.
Ст. 71 КАС України покладає обов'язок доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень на відповідача.
Як зазначено в постанові суду, відповідачі не вказали конкретних фактів, підтверджених належними доказами , про порушення міським головою законів України, прав і свобод громадян міста, незабезпечення здійснення наданих повноважень, скликали сесію з порушенням норм діючого законодавства , розірвали трудовий договір з порушенням трудового законодавства . Проте, суд першої інстанції допустив при цьому порушення норм процесуального і матеріального права, частина висновків суду не відповідає обставинам справи.
Із тексту оскаржуваного рішення сесії( а.с. 5) не вбачається , які саме закони України, права і свободи громадян порушив міський голова, в чому полягає незабезпечення ним здійснення наданих повноважень, а є лише посилання на висновки та рекомендації постійних депутатських комісій міськради. В матеріалах справи є дані про засідання трьох постійних депутатських комісій , зокрема: протокол та висновок засідання постійної комісії з питань депутатської діяльності та етики, законності і правопорядку, охорони прав і законних інтересів громадян від 13.06.2006 року (а.с.73-76), де рекомендувалось розглянути на сесії міськради питання про неодноразове порушення міським головою Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" і прийняти відповідне рішення; витяг з протоколу засідання комісії з питань будівництва, архітектури, земельних відносин, охорони навколишнього середовища, житлово-комунальних відносин, транспорту, зв'язку від 13.06.2006 року ( а.с. 77-78), де комісія вирішила винести на розгляд сесії питання щодо дострокового припинення повноважень міського голови через неналежне виконання ним своїх повноважень щодо роботи комунальних підприємств міста; та протокол НОМЕР_1 засідання постійної депутатської комісії з питань соціального захисту населення від 01.06.2006 року ( а.с.95-102), де обговорювалось питання щодо фактів незаконного отримання матеріальної допомоги, в тому числі і працівниками виконкому міськради.
В своїх запереченням на адміністративний позов ( а.с. 139-144), а також в апеляційній скарзі, Ніжинська міська рада посилалась лише на висновки засідання постійної комісії з питань депутатської діяльності та етики, законності і правопорядку, охорони прав і законних інтересів громадян від 13.06.2006 року, де приводились факти порушення міським головою законів України, прав і свобод громадян, незабезпечення здійснення наданих повноважень, що стали підставою для прийняття сесією рішення. Зокрема: у висновку вказувалось на порушення міським головою положень п.З ч.З ст.42 та ч.З ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки він з п'яти рішень, прийнятих на сесії міськради 12.05.2006 року жодного не підписав вчасно, а рішення про утворення тимчасової контрольної комісії з питань законності використання комунального майна, земельних і фінансових ресурсів та житлового фонду міста і Регламент роботи Ніжинської міської Ради взагалі не підписав. Проте відповідачі так і не змогли назвати норму закону , яка встановлює термін підписання зазначених документів, а посилання в судовому засіданні на ч.4 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" є помилковим , оскільки названа норма встановлює термін, протягом якого міський голова має право зупинити рішення міської ради.
Позивач у судовому засіданні наголошував на тому, що секретар міськради Баранков О.Г., відповідно до своїх обов'язків передбачених ст.50 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", вчасно не надав для підпису жодного рішення міськради , а виготовлене рішення про утворення тимчасової контрольної комісії з питань законності використання комунального майна, земельних і фінансових ресурсів та житлового фонду міста мало розбіжності з протоколом засідання сесії щодо складу комісії і було відправлено для доопрацювання, що не заперечував у судовому засіданні і секретар Баранков О.Г. Крім того, ОСОБА_1, посилаючись на своє звернення до Ніжинського міськрайонного прокурора від 05.06.2006 року , вказував, що офіційний варіант Регламенту надійшов від секретаря лише 29.05.2006 року ( а.с.51), що позбавило міського голову у п'ятиденний термін, передбачений ч.4 ст.59 зазначеного Закону скористатись своїм правом зупинення дії документу і внести на повторний розгляд сесії свої зауваження стосовно положень Регламенту, які не відповідали, на його думку, чинному законодавству і які були виправлені У сесією міськради. Зазначені позивачем обставини не звільняли його від обов'язку підписувати рішення сесії, однак вони доводять відсутність умислу в бездіяльності міського голови. Ці твердження позивача не були спростовані відповідачами, і вони не надали суду доказів того, що рішення сесії не підписувались вчасно саме з вини ОСОБА_1. Наданий у судове засідання апеляційної інстанції акт від 22.05.2006 року про відсутність підписаних рішень, прийнятих на II сесії, не був предметом обговорення на засіданні комісії, оскільки відсутні дані про це у протоколі засідання сесії, і, крім того, з тексту акту не зрозуміло в кого знаходились матеріали II сесії, з якими знайомились троє депутатів, та чому ці рішення не були у міського голови на підпису.
Також не знайшов свого підтвердження і висновок постійної депутатської комісії з питань депутатської діяльності та етики, законності і правопорядку, охорони прав і законних інтересів громадян стосовно того, що міській голова на II сесії міськради 12.05.2006 року закрив роботу сесії, не розглянувши питання „Про утворення виконавчого комітету Ніжинської міської ради" що було внесено в порядок денний, чим порушив п.5, 6, 8 ч.З ст.42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" і не надав відповіді на запит депутатської комісії з питань депутатської етики, законності і правопорядку, охорони прав і законних інтересів громадян від 26.05.2006 року стосовно даного питання. Як пояснив позивач, і це підтверджено протоколом II сесії, оглянутим у судовому засіданні апеляційної інстанції, через те, що міська рада не затвердила на посаду заступників міського голови п'ять кандидатур, які були погоджені на засіданнях постійних комісій, а внесення нових кандидатур потребує розгляду на засіданні комісії, то зі згоди всіх партій і фракцій, отриманої в перерві, це питання було відкладено на інше засідання. Спростувати та довести, що ці обставини не відповідають дійсності, відповідачі не змогли. Секретар міськради Баранков О.Г. не заперечував того, що дійсно на II сесії в перерві говорилось про можливість закриття сесії, але зауважував на те , що, закриваючи сесію, міський голова не поставив це питання на голосування. Однак ці зауваження не ґрунтуються на нормі закону, а тому зазначені дії не можуть вважатись порушенням.
Відносно посилань відповідачів на порушення міським головою п.п.5, 6 ч.З ст.42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" про невинесення на розгляд ради питання щодо структури та штату виконавчого органу, то вони не відповідають дійсності, оскільки як вбачається з протоколу II сесії в порядок денний було включено питання про виконавчий комітет міськради, але у зв'язку з закриттям сесії через необрання заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади , це питання не розглядалось. Повідомлення секретаря Баранкова О.Г. від 05.06.2006 року голові постійної комісії з депутатської діяльності та етики щодо відсутності пропозицій міського голови з цього питання, представлене в судовому засіданні і яке не має даних про реєстрацію, не може вважатись беззаперечним доказом бездіяльності позивача, тому що термін подання пропозицій не встановлено законом, нова сесія ще не призначалась і порядок денний не формувався.
Що стосується запиту депутатської комісії від 26.05.2006 року ( а.с. 105), то позивач наголошував на тому, що дане звернення не надходило до загального відділу міськвиконкому і це підтверджено як відсутністю вхідної реєстрації на зверненні, так і відсутністю реєстрації відповідно до Інструкції з діловодства у картках обліку вхідної кореспонденції загального відділу міськвиконкому, оглянутих у судовому засіданні апеляційної інстанції. Відповідачі не змогли довести суду, чи отримував міський голова це звернення і що це звернення є запитом, оскільки цей документ не проходив процедури , встановленої ст.21 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад" для депутатських запитів.
Доводи відповідачів стосовно того, що комісією на підставі пояснень депутатів , листа громадянина , стенограми та рішення сесії від 12.01.2005 року, була встановлена відсутність рішення „Про створення управління охорони здоров'я виконкому Ніжинської міської ради" , яке підписав міській голова, чим перевищив свої повноваження, не узгоджуються з положеннями ч.10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 72 КАС України , які передбачають , що акти органів місцевого самоврядування можуть визнаватись незаконними лише в судовому порядку. Відповідачі не надали суду судового рішення, яким би було визнане незаконним, підписане міським головою рішення, або даних про притягнення його до відповідальності за перевищення ним свої повноважень. Посилання відповідачів на протест прокурора з цього питання ( а.с. 118) є безпідставним, оскільки рішення по протесту не було прийняте і надійшло воно 11.07.2006 року, т.т. вже після рішення сесії від 13.06.2006 року . Крім того, депутати У скликання не наділені повноваженнями давати оцінку роботі міського голови в період його роботи з депутатами ІУ скликання , що передбачено ч.5 ст.42, ч.З ст.79 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні".
Ці положення відносяться і до висновку депутатської комісії стосовно підписання міським головою ОСОБА_1 розпорядження НОМЕР_2 „Про відсторонення ОСОБА_3- редактора газети „Вісті" від виконання обов'язків", так як це питання стосується роботи міського голови попереднього терміну обрання.
Твердження відповідачів про незаконність підписання міським головою рішення виконкому „Про внесення змін до бюджету" від 29.05.2006 року теж не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до ч.7, 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 72 КАС України, питання про законність або незаконність рішення виконкому може вирішуватись сесією відповідної ради чи у судовому порядку і міській голова не несе персональної відповідальності за рішення колегіального органу, що передбачено ст.42, ч.8 с.59 Закону України „Про місцеве самрврядування в Україні".
Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і висновки депутатської комісії з питань депутатської діяльності та етики, законності і правопорядку, охорони прав і законних інтересів громадян про ігнорування вимог секретаря Баранкова О.Г. до міського голови про надання рішень виконкому за період з 27.04.2006 року по 13.06.2006 року, оскільки такі звернення ніде не зареєстровані, а пояснення( а.с. 112), які дав Баранков О.Г., адресовані постійній комісії і не містять конкретних фактів відмови міського голови надати документи.
Доводи відповідачів про порушення міським головою п.5 ст.46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" про те що він не скликає не рідше одного разу на місяць сесії міської ради з питань відведення земельних ділянок, що призвело до накопичення заяв громадян протягом травня-червня як видно з повідомлення голови депутатської комісії з питань земельних ресурсів, будівництва, охорони навколишнього середовища, транспорту та зв'язку від 11.06.2006 року депутатській комісії з питань депутатської діяльності та етики, законності і правопорядку, охорони прав і законних інтересів громадян (а.с. 117), не можуть бути прийняті судом , оскільки на сесії 12.05.2006 року вирішувались ще питання про створення робочих органів міськради та виконкому, і, крім того, відповідачі не надали доказів того, що ці 300 заяв громадян, про які вказував голова комісії у своєму повідомленні, пройшли реєстрацію у загальному відділі виконкому відповідно до Інструкції з діловодства і з вини міського голови не були направлені на розгляд постійних депутатських комісій , оскільки тільки після розгляду на засіданнях комісій ці питання можуть виноситись на розгляд сесії ( ст.47 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні"), або після розгляду цих питань депутатськими комісіями і спеціалістами , з вини міського голови сесія не скликалась. Слова секретаря Баранкова О.Г. про те, що повідомлення від 10.06.2006 року постійної комісії з питань будівництва , архітектури, земельних відносин, охорони навколишнього середовища, житлово-комунальних відносин, транспорту, зв'язку секретарю міськради про необхідність розгляду на сесії звернень стосовно земельних питань, розглянутих на комісії, досліджувалось на засіданні депутатської комісії з депутатської діяльності та етики, не знайшли свого підтвердження , оскільки воно не згадується ні в протоколі засідання, ні у висновку цієї комісії.
Висновки інших постійних депутатських комісій, що є у справі, при прийнятті рішення про дострокове припинення повноважень міського голови до уваги не брались. Що стосується посилання ще на висновок депутатської комісії з питань соціально-економічного розвитку міста, фінансів та бюджету, що зафіксовано у стенограмі засідання ІУ позачергової сесії, то , як пояснив Баранков О.Г. , в цьому висновку мова йшла про ті ж самі порушення і голова цієї комісії був присутнім на засіданні комісії з депутатської діяльності та етики.
Таким чином, апеляційний суд, аналізуючи наведені обставини справи, приходить до висновку про відсутність доказів на підтвердження порушення міським головою ОСОБА_1 законів України, прав і свобод громадян, незабезпечення здійснення наданих йому повноважень. Рішення сесії носить більш політичний характер, і не характеризується відповідністю вимогам чинного законодавства.
Що стосується дотримання порядку скликання сесії, то відповідно до положень ч.6 ст.46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" яка встановлює, що в разі неможливості міським головою скликати сесію, сесія скликається секретарем ради відповідно до доручення міського голови або якщо міський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк на вимогу однієї третини депутатів від загального складу ради. Як вбачається з відповіді головного лікаря Ніжинської ЦМЛ від 19.06.2006 року ( а.с.54), ОСОБА_1 09.06.2006 року об 11 год 20 хвил з кабінету міського голови був доставлений до лікарні для надання медичної допомоги і лише після 20 год цього дня було визначено, що він буде продовжувати лікування стаціонарно. В судовому засіданні було встановлено, що міський голова не отримав звернення групи депутатів про скликання позачергової сесії ( а.с. 17), так як воно було зареєстроване загальним відділом виконкому 09.06.2006 року вже десь після 14 год (а.с. 163 зворот). В матеріалах справи ( а.с. 135) є розпорядження секретаря міськради Баранкова О.Г. від 09.06.2006 року , в якому зазначено , що у зв'язку з неприйняттям рішення щодо скликання сесії і відсутністю міського голови на робочому місці через звернення до лікарні, було доручено депутатам встановити факт знаходження міського голови на стаціонарному лікуванні. Не впевнившись у тому, що міській голова знаходиться на лікарняному і скільки, що він повідомлений про звернення депутатів, Баранков О.Г. розпорядженням від 10.06.2006 року( а.с.60) скликав ІУ позачергову сесію.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку що при скликанні ІУ позачергової сесії був порушений порядок скликання сесії, встановлений ч.6 ст.46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки до відома міського голови не було доведено звернення депутатів, і він був позбавлений свого права дати доручення секретарю міськради в разі неможливості самому скликати сесію через хворобу або вирішити це питання протягом двох тижнів.
Акти депутатів від 10.06.2006 року та 12.10.2006 року, що були надані в судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачем Баранковим О.Г. про те що вони не знайшли ОСОБА_1 у лікарні, а тому не змогли його повідомити про скликання ІУ позачергової сесії та запрошення на засідання комісії, підтверджують той факт, що рішення про скликання сесії на вимогу депутатів приймалось без повідомлення міського голови про існування вимоги депутатів скликати сесію.
Ч.9 ст.46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" вимагає повідомлення депутатів і населення про питання, які передбачається внести на розгляд ради, і з ефірних довідок (а.с.61, 62), уточнених у судовому засіданні, вбачається про повідомлення через телерадіокомпанію порядку денного сесії „Про недовіру міському голові" .
Стосовно посилань позивача у адміністративному позові на незаконну зміну оголошеного порядку денного , апеляційний суд погоджується з запереченнями відповідачів про те, що закон не забороняє змінювати порядок денний в ході сесії і порядок денний в решті визначає сесія.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про протиправність прийнятого ІУ позачерговою сесією Ніжинської міської ради У скликання 13.06.2006 року рішення про дострокове припинення повноважень Ніжинського міського голови ОСОБА_1 Також апеляційний суд вважає протиправним і розпорядження секретаря Ніжинської міської ради Баранкова О.Г. від 14.06.2006 року про здійснення ним повноважень міського голови як похідне від незаконного рішення сесії. Заперечення представника Баранкова О.Г. про те, що оскаржуване розпорядження не є похідним, не відповідають дійсності, оскільки, як зазначено в розпорядженні, підставою для його винесення є рішення ІУ сесії ( а.с.6).
Висновки суду першої інстанції про незаконність розпорядження секретаря міської ради Баранкова О.Г. від 14.06.2006 року у зв'язку з тим, що міський голова перед тим як відбути до лікарні 09.06.2006 року видав розпорядження про покладення обов'язків міського голови на заступника Карманова Л.О., апеляційний суд вважає такими, що суперечать матеріалам справи, оскільки такі підстави для визнання розпорядження секретаря незаконним позивачем не заявлялись.
Перевіряючи матеріали справи апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог відносно порушення Ніжинською міською радою ч.З ст.40 КЗпП України . Як вбачається з адміністративного позову, позивач не вказував, як на підставу визнання незаконності рішення сесії, прийняття такого рішення під час знаходження його на лікарняному. Твердження представника позивача про те, що в судовому засіданні в суді першої інстанції в усній формі доповнювались вимоги не заслуговують на увагу, тому що відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог КАС України, зокрема ст. 105 КАС України, яка передбачає лише письмову форму звернення, і не може виходити за межі заявлених вимог. Посилання представника позивача на необхідність повного захисту прав позивача шляхом його поновлення на посаді , що було зроблено додатковою постановою суду від 02.08.2006 року, хоча такі вимоги не заявлялись, є безпідставними, так як в даній справі не вирішувалось питання про звільнення міського голови відповідно до КЗпП України, і, крім того, повноваження міського голови , який є державним службовцем, були припинені за Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні".
Також апеляційний суд погоджується з доводами апелянтів про те, що ст.256 КАС України не передбачає негайного виконання постанови суду про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім того, є помилковим і зазначення в додатковій постанові від 02.08.2006 року того, що дана постанова не підлягає оскарженню, тому що ч.5 ст. 168 КАС України передбачає оскарження додаткових судових рішень.
Оскільки частина висновків суду першої інстанції не відповідає обставинам справи і зроблена з порушенням норм матеріального та процесуального права, то постанова суду від 20.07.2006 року та додаткова постанова суду від 02.08.2006 року підлягають скасуванню відповідно до п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1.
Відповідно до ст.94 КАС України у зв'язку з задоволенням позовних вимог, судові витрати, понесені ОСОБА_1, підлягають відшкодуванню з Ніжинського місцевого бюджету у сумі 3 грн.40 коп.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 47, 50, 59, 79 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 94, 160-162, 198, 202 п.п.З, 4, ст.ст. 205, 207,212 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Ніжинської міської ради та секретаря Ніжинської міської ради Баранкова Олега Григоровича задовольнити частково.
Постанову Ніжинського міськрайонного суду від 20 липня 2006 року та додаткову постанову Ніжинського міськрайонного суду від 02 серпня 2006 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради та секретаря Ніжинської міської ради Баранкова Олега Григоровича задовольнити.
Рішення ІУ сесії Ніжинської міської ради У скликання від 13 червня 2006 року щодо дострокового припинення повноважень Ніжинського міського голови ОСОБА_1 визнати протиправним та скасувати.
Розпорядження секретаря Ніжинської міської ради Баранкова О.Г. від 14 червня 2006 року про здійснення повноважень міського голови визнати протиправним та скасувати.
Стягнути з Ніжинського міського бюджету на користь ОСОБА_1 в повернення сплаченого судового збору 3 грн. 40 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дня складення постанови в повному обсязі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.