Справа номер 2-369/11

Провадження номер 2/1522/5196/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого -Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою, що є спільною сумісною власністю та розподіл особистих рахунків, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунального підприємства Одеська міська агенція по приватизації житла про визнання приватизації недійсною, усунення перешкод в користуванні квартирою, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_4,ОСОБА_2 звернулись до суду з вимогами до ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою №17 в будинку №10 по АДРЕСА_1 в м. Одесі, що є спільною сумісною власністю та розподіл особистих рахунків.

В ході слухання справи, в порядку ст. 31 ч.2 ЦПК України, позивачі свої позовні вимоги змінили та просили встановити порядок користування кімнатами № 1, 2, 3 в квартирі №17 по АДРЕСА_1 у м. Одесі між співвласниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виділивши їм у відповідності до висновку судової технічно-будівельної експертизи житлові кімнату №2 площею 10.6 кв. м. та кімнату №3, площею 16.3 кв. м. вбудовану шафу №9, площею 0.7 кв., відповідачці ОСОБА_3 виділити кімнату під №1, площею 12.4 кв. м., коридор, площею 1.1 кв. м.; кухню, площею 6.0кв.м., санвузол, площею 2.9 кв. м., коридори, площею 1.7, 3.0, та, залишити в спільному користуванні співвласників майна, припинити право ОСОБА_3 на 1/3 частку у спільному майні - квартирі №17 в будинку №10 по АДРЕСА_1 в м. Одесі з компенсацією її вартості.

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні квартирою, стягнення матеріальної та моральної шкоди, яка у ході судового розгляду була уточнена та просить визнати приватизацію відносно 2/3 частин квартири № 17 по АДРЕСА_1 № 10 в м. Одесі недійсною, розділити 2/3 частин квартири по закону між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкоди в користуванні кімнатами, площею 12.4 кв.м. і та 16.3 кв.м. та загальними приміщеннями: кухню, площею 6.0 кв.м., ванну кімнату 2.9 кв.м., та коридор, площею 3.0 кв.м.; стягнути моральну шкоду в розмірі 300 000 гривен з ОСОБА_1,ОСОБА_4,ОСОБА_2, зменшити долю ОСОБА_1 в спірній квартирі і за цей рахунок збільшити її долю. Закріпити у її власність кімнату площею 12.4 кв.м. та прохідну кімнату, площею 16. 3 кв.м., а кімнату , площею 10.6 кв.м. закріпити у власність ОСОБА_1 Стягнути солідарно з відповідачів на її користь матеріальну шкоду в розмірі 17 570 грн. 23 коп.

Позивачка ОСОБА_1 та представники позивачів за первісним позовом просили суд задовольнити позовні вимоги, у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

ОСОБА_3 у судовому засіданні просила задовольнити її позовні вимоги, просила залишити без задоволення позовні вимоги за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, посилаючись на те , що до приватизації квартири №17 в будинку №10 по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 права на приватизацію не мав, так як в цій квартирі не проживав. Сестра ОСОБА_5 зі своїм чоловіком створювали їй неможливі умови користування належної їй частки квартири. Постійний нервовий стан, викликаний протиправними діями відповідачів призвели до захворювання серця, чим спричинили їй матеріальну шкоду в розмірі 17 570 гривен і моральну шкоду в розмірі 300000 грн.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що первісний позов обґрунтований, доведений та підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло, видане Органом приватизації державного житлового фонду Приморського району 25 листопада 1998 року за №01050, зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 10 грудня 1998 року, записаного в реєстрову книгу за №269 пр., за реєстровим №13, стор.37 квартира №17 будинку №10 по АДРЕСА_1 в м. Одесі належала по 1/3 частці ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_6

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 травня 2006 року ОСОБА_3 перейшла 1/3 частка спірної квартири.

Згідно технічного паспорту, спірна квартира складається з трьох не ізольованих одна від одної кімнат: житлова кімната №1, площею 12.4 кв.м, житлова кімната №2 , площею 10.6 кв.м. , житлова кімната №3 , площею 16.3 кв.м., кухня -6.0 кв.м.,санвузол -2.9 кв.м., коридор -1.7 кв.м., коридор -3.0 кв.м., вбудована шафа -1.1. кв.м.

За згодою співвласників склався порядок користування кімнатами. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користувались кімнатами під №2, та №3 , що складає 2/3 частки приватної власності, кімната №1 знаходиться в користуванні ОСОБА_3

Співвласники спірної квартири не можуть дійти згоди в користуванні спільною частковою власністю. Поведінка ОСОБА_3 не уможливлює ОСОБА_7 та ОСОБА_8 користуватись та володіти своїми частками в спірній квартири на свій розсуд, як це передбачається ст. ст.316-319 ЦК України.

Висновком судово-будівельної експертизи пропонується один варіант визначення порядку користування спірною квартирою у відповідності до часток. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з їх часткою в 2/3 пропонується житлова кімната №3, житлова кімната №2 , вбудована шафа -1.1. кв.м.( виділена площа складає 23.4 кв.м.+0.7 кв.м.) ОСОБА_3 пропонується житлова кімната №1 , площею 12.4 кв.м. В загальне користування сторонам виділяються підсобні приміщення кухня -6.0 кв.м.,санвузол -2.9 кв.м., коридор -1.7 кв.м., коридор -3.0 кв.м.

У судовому засіданні представники ОСОБА_1,ОСОБА_4,ОСОБА_2 пояснили, що з висновком експертизи вони згодні, але ОСОБА_3 не бажає встановити перегородку між першою та третьою кімнатами , що унеможливлює користуватись своїми частками на свій розсуд так як без згоди співвласників вона здає свою кімнату №1 квартирантам, які користуються не тільки кімнатою №1 але й кімнатою №3 , яка є прохідною та предметами обстановки та обиходу . На цій підставі між ними виникають непорозуміння, які неодноразово були підставами для розгляду в правоохоронних органах.

Спільно володіти та користування спірною квартирою, сторони не можуть. Вони є членами різних сімей, що не уможливлює користування спірною квартирою.

ОСОБА_3 в спірній квартирі не проживає 29 років, так як на праві приватної власності має згідно договору купівлі-продажу від 08.01.1992 року, укладеного між виконкомом районної ради народних депутатів м. Одеси та ОСОБА_3 має двокімнатну квартиру, загальною площею 43.8 кв.м., в якій вона постійно мешкає.

Вимоги ОСОБА_3 про скасування розпорядження про приватизацію квартири №17 в будинку №10 по АДРЕСА_1 в м. Одесі та Свідоцтва про право власності на житло, видане Органом приватизації державного житлового фонду Приморського району 25 листопада 1998 року за №01050, зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 10 грудня 1998 року, записаного в реєстрову книгу за №269 пр., за реєстровим №13 , стор.37 квартира №17 будинку №10 по АДРЕСА_1 в м. Одесі, відповідно до якого ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_6 належить по 1/3 частці, суд вважає, задоволенню не підлягають. ОСОБА_3 пропустила строки, встановлені законом (ст. 67 ЦПК України) Заяви про поновлення та продовження процесуальних строків не подала. Доводи про те, що ОСОБА_2 не мав права на приватизацію житла спростовуються матеріалами приватизаційної справи, з якої вбачається, що на момент приватизації житла він був зареєстрований в спірній квартирі.

Також не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів за її позовом 17 570 гривен матеріальної шкоди та 300 000 грн. моральної шкоди. Як вбачається з довідок про її стан здоров'я, вона хворіла з 2007 року на захворювання ІХС, стенокардією напруги Ш ФК, СН 11А ст., гіпертонічною хворобою П ст., гіпертрофією ЛШ, далекозорістю слабкого ступеню, ангіопатією сітківки очей, хронічним калькульозним холецистіторм, реміся, хронічним панкреативом ст. ремісії, вузловим зобом. Суду надала чеки на придбання ліків , які не підтверджені призначенням лікарів для їх вживання.

Відповідно до ст.365 ЦК України можливо припинити право власності на долю в спільному майні, якщо цього вимагають інші співвласники. При цьому, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласниці ОСОБА_3, так як на праві приватної власності вона має самостійну квартиру, в якій мешкає одна.

Пунктом 14 Постанови Пленуму ВСУ від 22 .12.1995 року №20 квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності , підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійним виходом, які можуть використовуватись як окремі квартири, або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Відповідноп.6 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок»від 04.10.99 року №7 (зі змінами) в окремих випадках, суд , враховуючи конкретні обставини справи, може й за відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язковим наведенням відповідних мотивів.

ОСОБА_1, ОСОБА_4,ОСОБА_2 з відповідачкою ОСОБА_3 є членами різних сімей і остання забезпечена іншим житлом, яке належить їй на праві приватної власності та складається з двох кімнат. Припинення права власності на частку у спірному майні не завдасть їй істотної шкоди, оскільки ОСОБА_3 в спірній квартирі не проживає понад 29 років та довідкою з місцем постійного проживання ОСОБА_3 в квартир № 10 по АДРЕСА_2 в м. Одесі.

Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною:

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та члена його сім'ї.

За змістом зазначеної норми закону припинення права особи на частку у спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 ч.1 ст. 365 ЦК випадку, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Судом також встановлено, що такої істотної шкоди припиненням права ОСОБА_3 на її частку в спільному майні завдано не буде.

Частка відповідачки ОСОБА_3 є незначною, відповідно до експертного висновку квартира є неподільною, спільне користування та володіння майном є неможливим.

Відповідно до експертної оцінки ринкова вартість квартири складає 420 525 гривен, з яких 140 175 гривен співвласники ОСОБА_1 та ОСОБА_8 згідні компенсувати відповідачці та внесли на депозитний рахунок.

При таких обставинах та з урахуванням житлової площі спірної квартири, а також того, що частка ОСОБА_3 складає 1/3 частини квартири, а частка ОСОБА_1, ОСОБА_2 складає 2/3 частин, суд вважає, що уточнена позовну вимогу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10.62, 212, 213, 215 ЦПК України , ст.ст. 391, 369 ,365 , п.6 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок»від 04.10.99 року №7 (зі змінами), судовою практикою колегії суддів палати у цивільних справах ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.10.2011 року, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити порядок користування кімнатами № 1, 2, 3 в квартирі №17 по АДРЕСА_1 у м. Одесі між співвласниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3:

- виділити ОСОБА_1, ОСОБА_2 у відповідності до висновку судової технічно-будівельної експертизи №15488 від 30.11.2011 року житлові кімнату під №2 площею 10.6 кв. м. та кімнату №3 , площею 16.3 кв.м. вбудовану шафу №9, площею 0.7 кв.

- виділити ОСОБА_3 в натурі кімнату під №1 , площею 12.4 кв. м.;

- коридор, площею 1.1 кв.м.; кухню, площею 6.0кв.м., санвузол , площею 2.9 кв. м., коридори, площею 1,7 ,3.0, та, залишити в спільному користуванні співвласників майна.

Припинити право ОСОБА_3 на 1/3 частку у спільному майні - квартирі №17 в будинку №10 по АДРЕСА_1 в м. Одесі з компенсацією її вартості у розмірі 140 175 гривен.

У задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя 12.07.2012