Справа № 11-537 2006 року                                        Головуючий в 1-й інстанції: Кельбус С.П.

Категорія: ст. 185 ч. З КК України                               Доповідач: Бережний С.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

"12" вересня 2006 року колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого-судді: Бережного С.Д.,

суддів: Суслова М.І., Задворного О.Л.,

за участю прокурора: Бардецького О.,

та адвоката: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Городоцького районного суду від "21" червня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, Городоцького р-ну, Хмельницької обл., жителя АДРЕСА_2, Городоцького р-ну, Хмельницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, не маючого дітей, військовозобов'язаного, раніше не судимого

засуджено за ст. 185 ч.З КК України до 3 років позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця АДРЕСА_2, Городоцького р-ну, Хмельницької області, жителя смт. Сатанів Городоцького р-ну, Хмельницької області, АДРЕСА_3 українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, не маючого дітей, військовозобов'язаного, раніше не судимого

засуджено за ст. 185 ч.З КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засуджених від відбування покарання, якщо вони протягом 2 років не вчинять нового злочину та виконають покладені на них обов'язки, встановлені ст. 76 КК України (не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання).

Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності залишено засудженим підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 700 грн. матеріальних збитків та 1000 грн. моральної шкоди.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено за те, що вони за попередньою змовою між собою в кінці березня 2006 року біля 23 год., з метою вчинення крадіжки чужого майна через вікно вхідних дверей проникли в житловий будинок жителя АДРЕСА_2 Городоцького р-ну ОСОБА_4, звідки викрали таємно 7 батарей системи опалення будинку в кількості 42 секції, шляхом відриву від труб системи, по ціні 39 грн. 68 коп. за одну секцію та водяний кран вартістю 14 грн. 64 коп., а всього - на загальну суму 1681 грн. 20 коп.

У своїй апеляційній скарзі засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять змінити вирок в частині встановленого судом іспитового строку, зменшивши його до 1 року та зменшити розмір визначеного судом морального відшкодування виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості та скасувати вирок в частині відшкодування матеріальних збитків.

При цьому апелянти, не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію дій та призначеного їм покарання вказують, що призначаючи іспитовий строк в 2 роки, суд не в повній мірі врахував всіх обставин по справі, а саме, що вони:

-         до кримінальної відповідальності притягуються вперше;

- щиросердечно розкаюються;

· допомагали слідству у розкриттю злочину;

· позитивно характеризуються по місцю свого проживання.

Крім того, на думку апелянтів, суд при визначенні розміру моральних відшкодувань потерпілому у 1000 грн. порушив засади розумності, виваженості та справедливості, оскільки не взяв до уваги, що будинок, з якого вчинялась крадіжка, не є постійним місцем проживання потерпілого, і з зазначеного будинку раніше неодноразово здійснювались викрадення.

Також, як вказують засуджені, постановляючи рішення про стягнення з них 700 грн. завданої потерпілому матеріальної шкоди, суд не навів ніяких доказів, які б підтверджували його вимоги стосовно цієї суми та не взяв до уваги те, що вони мали намір відшкодувати завдану шкоду шляхом відновлення пошкодженої системи опалення, однак потерпілий - відмовився від цього.

В запереченнях на апеляційну скаргу засуджених, потерпілий ОСОБА_4 вважає вирок законним та обгрунтованим, вину засуджених у злочину повністю доведеною та підтвердженою зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, міра покарання та розмір відшкодування є справедливими, тому, на його думку, доводи апеляції є безпідставними, і просить залишити вирок без змін, а апеляцію - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника засуджених ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, потерпілого, який просив залишити вирок без зміни, думку прокурора про необхідність часткової зміни вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.

Винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного злочину підтверджена зібраними у справі доказами, які правильно оцінені судом, обгрунтовано покладені ним в основу вироку, і в апеляції не заперечуються.

Кваліфікація дій засудженого за ст. 185 ч.З КК України є вірною і не оспорюється.

2

Міра покарання засудженим обрана з дотриманням вимог ст. 65 КК України - з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання..

Як видно з вироку, суд звільняючи засуджених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки врахував всі обставини справи, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляційній скарзі.

До подальшого пом'якшення покарання та зменшення іспитового строку до 1 року колегія судців підстав не вбачає.

Доводи апеляції про те, що суд безпідставно постановив стягнути з засуджених на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 1000 грн. не заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпілий є особою похилого віку, злочинним діями засуджених йому заподіяні душевні та психічні страждання, що потягло за собою погіршення стану здоров'я та настання негативних наслідків для потерпілого.

За таких обставин, суд обгрунтовано стягнув з засуджених моральну шкоду в зазначеному розмірі.

Водночас, посилання в апеляційній скарзі на не підтвердження заподіяння потерпілому матеріальної шкоди в розмірі 700 гривень заслуговують на увагу. Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, підтверджуючі заподіяння матеріальної шкоди потерпілому саме на цю суму.

Не надані потерпілим ці документи і в суді апеляційної інстанції. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду в частині задоволення цивільного позову щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпілому в сумі 700 грн. а матеріали справи в цій частині передати для вирішення позову в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію засуджених ОСОБА_2та ОСОБА_3 задоволити частково.

Вирок Городоцького районного суду бід '21" червня 2006 року відносно ОСОБА_2та ОСОБА_3 в частині стягнення з засуджених матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_4 в сумі 700 грн. скасувати.

Справу в цій частині цивільного позову направити в Городоцький районний суд для вирішення в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Головуючий: /підпис/

судді: /підпис/ /підпис/

Копія вірна, згідно оригіналу

суддя апеляційного суду          Бережний С.Д.