Справа № 11-567 2006 року                                                             Головуючий: в 1-й інстанції: Ходоровський Б.В.

Категорія: ст. 121 ч.І КК України                               Доповідач: Бережний С.Д.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

«06»  вересня  2006  року  колегія  суддів  судової палати  з  кримінальних  справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого-судді: Бережного С.Д.,

суддів: Курдзіля В.Й., Задворного О.Л., з участю прокурора: Луня Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Нетішинського міського суду від «20» липня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженку м. Острог, Рівненської обл., жительку м. Нетішин, АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з середньою освітою, непрацюючу, раніше не судиму

засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засуджену від відбування покарання, якщо протягом 2 років вона не вчинить нового злочину.

Цивільний позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП СМЧ-4 м. Нетішин 434,31 грн. за лікування потерпілого ОСОБА_2

Долю речових доказів вирішено на підставі ст. 81 КПК України.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженій визначено підписку про невиїзд.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 16 травня 2006 року біля 09 год. за місцем проживання в АДРЕСА_1 в м. Нетішині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на підставі особистих неприязних відносин, умисно, кухонним ножем спричинила співмешканцю ОСОБА_2 проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням печінки з кровотечею в черевну порожнину, яке носило небезпеку для життя в момент заподіяння і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

В своїй апеляції прокурор просить скасувати вирок та постановити новий, яким засудити ОСОБА_1 за ст. 121 ч.І КК України до 5 років позбавлення волі.

1

При цьому апелянт посилається на незаконність застосування ст. 75 КК України при призначенні покарання засудженій, оскільки судом не в повній мірі враховано те, що ОСОБА_1:

· скоїла тяжкий злочин;

· не визнала повністю свою вину у скоєному;

· злочин вчинила в стані алкогольного сп'яніння;

· заподіяла небезпеку для життя потерпілого.

В запереченнях на апеляцію засуджена ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають вирок законним і обгрунтованим, доводи прокурора безпідставними, оскільки, на їх думку, суд при призначенні покарання в повній мірі врахував усі обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність та вмотивовано дійшов висновку про можливість застосування ст. 75 КК України, а тому просять вирок залишити без зміни, а апеляцію - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурор, який підтримав свою апеляцію і просив скасувати вирок, пояснення засудженої та потерпілого, які вважали вирок суду законним і обґрунтованим та просили залишити міру покарання без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з показів засудженої в судовому засіданні міського та апеляційного судів, остання визнала, що нанесла потерпілому тілесне ушкодження з необережності. Щиро розкаюється у вчиненому і просила не позбавляти її волі.

Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив той факт, що під час сварки з співмешканкою ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, отримав ножове поранення, яке було заподіяно з необережності засудженою, і яку просить не позбавляти волі.

Об'єктивно вина засудженої у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому підтверджується висновком судово-медичної експертизи на а.с. 38-40, протоколом огляду ножа на а.с. 6 та іншими доказами по справі, які були досліджені судом і обґрунтовано покладені в основу вироку.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 121 ч.І КК України в апеляції не оскаржується.

Доводи апеляції прокурора про те, що суд допустив неправильне застосування кримінального закону, застосувавши закон, який не підлягає застосуванню безпідставні і суперечать диспозиції ст. 75 КК України, у відповідності до якої суд при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як вбачається з вироку, суд призначив засудженій покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, в межах санкції статті, за якою вона визнана винною. При цьому судом враховано, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, прохання потерпілого, який 8 років спільно проживав і продовжує проживати з засудженою не позбавляти її волі, часткове відшкодування заподіяної лікуванням потерпілого шкоди.

Ці обставини давали суду підстави для застосування ст. 75 КК України і звільнення засудженої від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Посилання в апеляції на те, що судом не в повній мірі враховано, що підсудна скоїла тяжкий злочин, яким заподіяла небезпеку для життя потерпілого не беруться до уваги колегією суддів, оскільки вони не є обставинами, які забороняли міському суду застосовувати до покарання ст. 75 КК України і не спростовують висновку суду про можливість виправлення засудженої без ізоляції від суспільства.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції і скасування вироку суду.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Нетішинського міського суду від «20» липня 2006 року відносно ОСОБА_1   залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Головуючий: /підпис/

судді: /підпис/ /підпис/

Копія вірна, згідно оригіналу суддя апеляційного суду

Бережний С.Д.