Справа № 11-592 2006 року                                                                                        Головуючий в 1-й інстанції ГубішО.А.

Категорія: ст.ст. 185 ч.2, 185 З КК України                                                                                Доповідач Козачок С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 вересня 2006 року колегія судців судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

Головуючого-судді Кульбаби В.М. суддів: Козачка С.В., Бойко Л.В. з участю прокурора Радецького О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 7 липня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя м. Шепетівка, АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше судимого:

29.04.2000 року Шепетівським міським судом за ст. 141 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі суворого режиму; 28.10.2005 року Шепетівським міськрайонним судом за ст. 190 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено:

-    за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі,

а на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено - 3 роки позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.10.2005 року і остаточно обрано - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід - тримання під вартою.

Строк відбування покарання обчислюється з 11.04.2006 року.

В рахунок відшкодування заподіяних збитків постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 1200 грн., на користь ОСОБА_3 2317грн.

За вироком суду 11 січня 2006 року близько 1 години, підсудний ОСОБА_1, керуючись корисливим мотивом, шляхом розбиття скла дверей автомобіля марки «Мерседес

2

- Бенц» р.н. НОМЕР_1, який знаходився в подвір'ї АДРЕСА_2 в м. Шепетівка і належить ОСОБА_3, проник в середину салону авто, звідки таємно повторно викрав автомагнітолу марки «Соні» вартістю 1287 грн., пульт «Соні» вартістю 193грн. та саббуфер (підсилювач звуку) марки «Піонер», вартістю 927грн., а всього на загальну суму 2317грн.

13 березня 2006 року біля 22 години ОСОБА_1, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження вікна, проник в будинок, що розташований по АДРЕСА_3 в м. Шепетівка, звідки таємно викрав телевізор марки «LG», який належав ОСОБА_2 вартістю 1200грн.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, виключити із обвинувачення епізод, пов'язаний із крадіжкою майна з автомобіля ОСОБА_3, оскільки до нього непричетний.

Крім того, вказує, що при призначенні міри покарання суд першої інстанції не врахував пом'якшуючих його вину обставин, а саме його хворобу на туберкульоз легенів, хронічний тромбофлебіт, ураженням трофічною виразкою, що має на утриманні неповнолітню дитину, по місцю проживання характеризується позитивно.

Тому, з врахуванням зазначених обставин, просить пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши та вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції колегія судді вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів при наведених у вироку обставинах, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.

Сам засуджений, як видно з матеріалів справи, повністю визнав факт крадіжки телевізора марки «LG» з будинку ОСОБА_2 по вАДРЕСА_3 в м. Шепетівці і послідовно розповів про обставини та механізм скоєння вказаної крадіжки.

Із власноручно та добровільно написаної ОСОБА_1 явки з повинною, видно обставини вчинення вказаного злочину (а.с. 10).

Тому місцевий суд відповідно до вимог ст. 299 КПК України за спрощеною процедурою передбаченою законом дійшов правильного і обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені крадіжки телевізора, вірно кваліфікувавши його злочинні дії за даним епізодом за ст. 185 ч.З КК України.

Хоч ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні крадіжки з автомобіля ОСОБА_3, вона повністю підтверджується показами потерпілого, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які викрили засудженого у скоєнні вказаного злочину.

Об'єктивно вина засудженого підтверджується даними протоколів огляду місця події від 11 січня 2006 року, а також від 28 квітня 2006 року та фототаблицями до них, згідно яких встановлено місце вчинення злочину та зафіксовано спосіб проникнення в автомобіль ОСОБА_3 (а.с. З, 70-72).

з

Згідно даних протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с. 122-123), ОСОБА_1 в присутності понятих послідовно розповів про крадіжку і показав механізм проникнення в автомобіль потерпілого, що саме викрав із нього і куди згодом збув викрадене.

Тому, посилання засудженого в апеляції на те, що він не причетний до крадіжки майна із автомобіля ОСОБА_3 на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються матеріалами справи ретельно перевіреними і дослідженими судом, і, які вказують на конкретні та характерні для крадіжки дії ОСОБА_1

Кваліфікація його злочинних дій за ст. 185 ч.2 КК України за даним епізодом сумніву у колегії суддів не викликає.

Колегія суддів вважає, що судове слідство проведено у відповідності з вимогами закону - всебічно, повно та об'єктивно.

Призначене судом покарання ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, конкретні обставини справи.

З врахуванням його попередніх судимостей, які згідно закону не зняті з нього і не погашені, призначене засудженому покарання в тому числі і за сукупністю вироків, слід визнати справедливим.

Підстав для зміни вироку чи пом'якшення покарання стосовно ОСОБА_1 апеляційна інстанція не вбачає.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

вирок Шепетівського міськрайонного суду від 7 липня 2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, його апеляцію - без задоволення.

Головуючий-суддя /підпис/ Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду