ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.07.2006р. Справа № 6/82
За позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
до Ужгородського комунального підприємства теплових мереж „Ужгородтеплокомуненерго”, м. Ужгород
про стягнення суми 2968940,19 грн.
СУДДЯ Й.Й.КАДАР
Представники:
Від позивача –Саква Д.Ю., представник за дорученням №79/102 від 13.03.2006р.;
Від відповідача –Ракущинець А.А., керуючий санацією;
Суть спору: Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ звернулась з позовом до Ужгородського комунального підприємства теплових мереж „Ужгородтеплокомуненерго”, м. Ужгород про стягнення суми 2968940,19 грн., в т.ч. 2364211,03 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 222947,46 грн. пені, 295493,68 грн. інфляційних, 86288,02 грн. 3 % річних за прострочку оплати спожитого природного газу.
Позов мотивує тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов’язань за договором № 06/04-2006-ТЕ-12 від 30.12.2004р., не оплатив в повному обсязі природний газ, спожитий у спірний період, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 2364211,03грн.
За прострочку оплати згідно з п.6 ст.231 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 549 –551 Цивільного кодексу України, п. 7.4 договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 222947,46 грн., відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано інфляційні в розмірі 295493,68 грн. та 3% річних в розмірі 86288,02 грн. (розрахунки наведено у позовній заяві ).
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Посилається на обґрунтування та підтвердження підстав позовних вимог доданими документальними доказами.
Відповідач згідно з поданою заявою № 6/82-01 від 16.06.2006р. стверджує про відсутність у матеріалах справи обґрунтованого розрахунку заявлених позовних вимог, в зв’язку з чим вважає за неможливе подати суду відзив на позов та просить залишити позов без розгляду.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.07.2006р. зазначив, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.12.2002р. по справі № 5/219-6-10-8-К поновлено провадження у справі про банкрутство УПТМ „Ужгородтеплокомуненерго”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Вважає, що нарахування позивачем сум пені, інфляційних, річних суперечить нормам п.4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Окрім того, вказує на відсутність вини підприємства відповідача у простроченні оплати, оскільки від позивача природний газ отримано для потреб населення міста, шкіл, лікарень, підприємств, установ, організацій у опаленні та гарячому водопостачанні, а згідно Закону України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово –комунальні послуги” від 13.11.1996р. встановлено заборону на стягнення пені з громадян.
Вважає, що позивачем пропущено встановлену ст. 258 Цивільного кодексу України позовну давність в один рік для вимог про стягнення неустойки (пені), а також при нарахуванні пені –норми ст. 232 Господарського кодексу України щодо строку нарахування штрафних санкцій.
Заперечує проти нарахувань інфляційних і річних з огляду на те, що згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України такі нарахування здійснюються після пред’явлення вимоги кредитора, однак в даному випадку момент такої вимоги позивачем документально не підтверджено.
Представником відповідача в судовому засіданні заявлено, що вимоги в частині основного боргу ним визнаються, згідно з поданим позивачем відповідним розрахунком боргу, який міститься у матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ, як Постачальником, та КП „Ужгородтеплокомуненерго”, м. Ужгород, як Покупцем, укладено договір № 06/04-2006-ТЕ-12 від 30.12.2004р. на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.
На підставі вищезазначеного договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в об’ємі 30922,998 тис.м3 на суму 7467904,03 грн., що підтверджується щомісячними актами передачі –приймання природного газу (додано копії).
Відповідно до умов п.6.1 договору відповідач зобов’язався здійснювати остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги природного газу на підставі актів приймання –передачі газу до 10-го числа наступного за місяцем поставки газу.
Зобов’язання по оплаті спожитого протягом спірного періоду природного газу відповідачем виконано частково, оплату проведено на суму 5103693,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 2364211,03 грн., що підтверджено доданим детальним розрахунком боргу, не спростованим у встановленому порядку.
У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідач у встановленому договором порядку не провів повну оплату за поставлений протягом спірного періоду природний газ, борг в розмірі 2364211,03 грн. підлягає стягненню примусово. Таким чином, позов в частині 2364211,03 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги в частині сум 295493,68 грн. інфляційних та 86288,02 грн. 3 % річних, нарахованих згідно з наведеними у позовній заяві розрахунками, суд визнає правомірними та обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, що мотивовані з посиланням на обставини порушення провадження у справі про банкрутство підприємства відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд при оцінці вимог в частині інфляційних та річних до уваги не бере.
Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено суть грошового зобов’язання, як зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно –правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством. Зокрема, такі підстави встановлені ст.625 Цивільного кодексу України. Таким чином, грошовим зобов’язанням відповідача перед позивачем є грошова сума, визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних.
Разом з тим, у відповідності до п.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф і пеня) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, в т.ч. , тих, що виникли після введення мораторію. Отже, на нараховану позивачем пеню в розмірі 222947,46грн. поширюється дія мораторію, введеного ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.12.02 по справі 5/219-6-10-8-К ( про банкрутство УПТМ „Ужгородтеплокомуненерго”), а тому таке нарахування слід визнати безпідставними. Вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Виходячи з наведених вище обґрунтувань, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 2364211,03 грн. основного боргу, 295493,68 грн. інфляційних, 86288,02 грн. 3 % річних. В задоволенні решти вимог слід відмовити.
За правилами ст. 49 ГПК України суд пропорційно до розміру визнаних обґрунтованими позовних вимог покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 23460,00 грн. та 108,56 грн. –по оплаті інформаційно –технічних послуг.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, п. 3 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Ужгородського комунального підприємства теплових мереж „Ужгородтеплокомуненерго” (м. Ужгород, вул. Квітів, 53-а, код ЄДРПОУ 19109716; р/р 260033011110 в „Укрсоцбанку” МФО 312011) на користь Дочірньої компанії „Газ України” НАК Нафтогаз України” м. Київ, вул. Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827; р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012) 2745992,73 грн. ( в т.ч. 2364211,03 грн. основного боргу, 295493,68 грн. інфляційних та 86288,02 грн. 3 % річних ), а також 23568,56 грн. відшкодування судових витрат.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.
Суддя Й.Й. Кадар