Справа № 22ц-8 82/06                                                            Головуючий у 1 інстанції Шептицька Н.В.

Категорія: спори, що виникають з                                                                Доповідач: Мудренко Л.І.

договорів про надання послуг

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2006 року                                                                          м.Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого -           судді Мудренко Л.І.

суддів             -          Данилюк В.А., Карпук А.К.

при секретарі -          ГрицюкО.П.

з участю представника позивача Каліщука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за використану електроенергію за апеляційною скаргою позивача відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 червня 2006 року,

встановила:

12 квітня 2006 року відкрите акціонерне товариство «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2. про стягнення боргу за використану електроенергію. Вимоги мотивовані тим, що 16.05.2005 року між ним та відповідачем ОСОБА_1. був укладений письмовий договір на користування електроенергією, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати спожиту електроенергію. За період з 01.05.2002 року по 31.03.2006 р відповідачі неналежно розраховувались за спожиту електроенергію, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 3120 грн. 65 коп. 1 жовтня 2003 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про реструктуризацію заборгованості. Проте остання договір виконувала неналежно, лише періодично проплачувала борг, а з 16.03.2005 року договір про реструктуризацію відповідачем взагалі не виконується. Позивач просив розірвати договір про реструктуризацію заборгованості та стягнути солідарно з відповідачів 3120 грн. 65 коп. заборгованості за спожиту електроенергію.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 червня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено договір НОМЕР_1 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги в частині заборгованості за електроенергію від 01.10.2003 року, укладений між ВАТ «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії та ОСОБА_2 розірвати.

Стягнути в ОСОБА_2 в користь ВАТ «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії 3120 (три тисячі сто двадцять) гривень 65 копійок заборгованості за спожиту електроенергію, 81 гривню судових витрат, а всього 3201 (три тисячі двісті одну) гривню 65 копійок.

В позові ВАТ «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії до ОСОБА_1 про стягнення боргу за використану електроенергію відмовити.

В апеляційній скарзі позивач, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію і розподілу судових витрат та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2. 1955,35 грн. заборгованості за спожиту нею електричну енергію за період з 01.06.2000 р до 31.01.2003 р та 50,75 грн. судових витрат, з ОСОБА_1. стягнути 1165,30 грн. заборгованості за спожиту ним електричну енергію в період з 01.02.2003 р до 31.03.2006 р та 30,25 грн. судових витрат.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію - скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Є необхідність постановления нового рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги і стягуючи всю суму заборгованості за використану електроенергію з відповідача ОСОБА_2. і відмовляючи в позові до ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість виникла в період, коли власником частини будинку по АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 і саме з її вини виникла заборгованість за спожиту електроенергію. Однак такий висновок суду грунтується на неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, та не відповідає обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачами до 31.01.2003 року власником 42/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 була відповідач ОСОБА_2 31.01.2003 року остання подарувала відповідачу ОСОБА_1 22/100 належної Ш частини будинку АДРЕСА_1 (а.с.22), а у власноті ОСОБА_2. залишилась 20/100 частини даного будинку, яка була оформлена нею як магазин. Станом на 01.02.2003 року, тобто на момент відчуження частини будинку відповідачу ОСОБА_1., її борг за спожиту електроенергію становив 1955 грн. 35 коп. (а.с.9, 37). З дослідженого в даному судовому засіданні договору про постачання електричної енергії НОМЕР_2 укладеного між позивачем та ОСОБА_2, наданого апеляційному суду представником позивача, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 уклала окремий договір про постачання електричної енергії на належний їй магазин, що знаходиться по АДРЕСА_1.

03.06.2003 року за заявою ОСОБА_1. була проведена заміна трьохфазного електролічильника на однофазний (а.с.57). З моменту набуття права власності ОСОБА_1. на частину будинку ним частково погашена заборгованість та здійснено поточні платежі вже по показах нового однофазного лічильника і станом на 31.03.2006 року його борг за використану електроенергію становив 1165 грн. 30 коп. (а.с.39).

Враховуючи встановлені обставини по даній справі, колегія судців приходить до висновку, що позов ВАТ «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії до відповідачів в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію підлягає до задоволення і з відповідача ОСОБА_2. слід стягнути 1955 грн. 35 коп. заборгованості, допущену нею за період з 01.06.2000 року по 31.01.2003 року та судові витрати по справі, а з відповідача ОСОБА_1. підлягає стягнення 1165 грн. ЗО коп. заборгованості за період з 01.02.2003 року по 31.03.2006 року та судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 316,317, 319 ЦПК України, колегія судців

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивача відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії задовольнити. Рішення Луцького міськрайонного суду від 23 червня 2006 року в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та розподілу судових витрат скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії 1955 (одну тисячу дев'тсот п'ятдесят п'ять) гривень 35 копійок заборгованості за спожиту електроенергію та 50 (п'ятдесят) гривень 75 копійок судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії 1165 (одну тисячу сто шістдесят п'ять) гривень 30 копійок заборгованості за спожиту електроенергію та 30 (тридцять) гривень 25 копійок судових витрат.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.