УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5237/2012Головуючий суду першої інстанції:Єрохіна І.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Сінані О. М.

"17" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСінані О.М.,

СуддівДаніла Н.М., - М’ясоєдової Т.М.,

При секретаріПостіковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу, довіреності недійсними, скасування державної реєстрації права власності на частку майна, третя особа ОСОБА_9, за апеляційними скаргами ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республік Крим від 27 грудня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 27.12.2011 року позов ОСОБА_6 задоволений. Визнана недійсною довіреність від 27.09.2002 року, що видана від імені ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_7 на право розпорядження майном, посвідчена секретарем Новосільської сільради Чорноморського району за реєстровим номером 234. Визнаний недійсним договір купівлі-продажу в частині продажу 2/100 часток гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 08.09.2003 року, укладений між ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від 27.09.2002 року та ОСОБА_8, посвідчений державним нотаріусом Чорноморської Державної нотаріальної контори Степановою Н.А. за реєстровим номером 2704. Скасовано реєстрацію права власності на 2/100 частки гаражу, розташованого за вищевказаною адресою та вирішено питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування апеляційних скарг ОСОБА_8 та ОСОБА_9, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції, провадження у справі в частині визнання довіреності недійсною та скасування державної реєстрації права власності закрити, у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити, застосувати строк позовної давності. Зазначають, що справу розглянуто у відсутності відповідачів, які завчасно повідомили суд про поважні причини неявки у судове засідання. Не витребувана судом з кримінальної справи розписка ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_7 про отримання у 2003 році грошей. Суд безпідставно поновив розгляд цивільної справи до закінчення розгляду кримінальної справи в касаційному порядку. Вимоги про визнання незаконною довіреності та скасування державної реєстрації права власності повинні бути пред'явлені до посадової особи Новосільської сільради та БТІ, а не до ОСОБА_7, а справа в цій частині підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства. Не враховано судом, що ст. 16 ЦПК України заборонено об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Судом не надано оцінку факту повного розрахунку ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу від 08.09.2003 року з ОСОБА_9 в сумі 35000 грн. та рішенню Господарського суду АР Крим від 29.09.2005 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідачки ОСОБА_8 та третьої особи ОСОБА_9, який підтримав апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 була власником 2/100 часток майнового паю автогаражу КФГ «Деметра» за адресою: АДРЕСА_1, разом з іншими співвласниками на підставі свідоцтва про право власності від 07.08.2003 року.

27.09.2002 року секретар Новосільської сільської ради ОСОБА_11 посвідчила довіреність від імені ОСОБА_6, яку підготував ОСОБА_7, яка наділяла останнього правом управляти та розпоряджатися майновими правами ОСОБА_6 у КФГ «Деметра». Зазначена довіреність від імені ОСОБА_6 підписана невідомою особою.

01.11.2002 року за замовою ОСОБА_7 Євпаторійським МБРТІ проведений розрахунок часток пайщиків, відповідно до якого частка ОСОБА_6 встановлена у розмірі 2/100 частки атогаражу.

07.05.2003 року розпорядженням голови Чорноморської районної адміністрації № 384/г прийнято рішення про визнання і оформлення права власності на «гараж» по АДРЕСА_1 у частках на кожного пайовика.

07.08.2003 року на ім'я кожного з пайовиків видано свідоцтво про право власності на частку гаражу. На ім'я ОСОБА_6 видано свідоцтво про право власності на 2/100 частки.

08.09.2003 року між ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_6 відповідно до часток, які їм належали, від імені яких діяв ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої у Новосільській сільраді Чорноморського району 27.09.2002 року та від свого імені з одного боку та ОСОБА_8, яка є дружиною ОСОБА_7, з іншого боку, укладений договір купівлі-продажу 97/100 часток гаражу, посвідчений державним нотаріусом Чорноморської нотаріальної контори Степановою Н.А. за № 2704.

Вироком Євпаторійського міського суду АР Крим від 06.08.2010 року та ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 05.10.2010 року ОСОБА_7 визнаний винним у скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 3, 27 ч. 2-4, 365 ч. 3 КК України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія ст.ст. 41, 48 ЦК України, відповідно до яких угодами визнаються дії громадян та організацій, що направлені на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків; недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Також місцевий суд виходив з того, що згідно зі ст. 61 ч. 4 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З такими висновками місцевого суду погоджується колегія суддів та вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, оскільки судом правильно та у відповідності до вимог ст. 61 ч. 4 ЦПК України встановлено, що підроблену довіреність від імені ОСОБА_6 склав ОСОБА_7, саме він звернувся до Євпаторійського МБРТІ за проведенням розрахунку часток пайщиків та виступив представником ОСОБА_6 за цією довіреністю під час укладення договору купівлі-продажу її частки паю.

Оскільки на час ухвалення оскаржуваного рішення вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 06.08.2010 рок набрав законної сили, він був обов'язковим для суду першої інстанції.

Статтею 201 ч. 1 п. 4 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 203 ч. 1 п. 3 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 4 ст. 201 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Таким чином, знаходження на стадії касаційного оскарження кримінальної справи з судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи, не є підставою для зупинення провадження у даній справі.

Згідно з ст. 15 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи, що між сторонами виник спір про право, колегія суду вважає, що судом правильно визначено цивільну юрисдикцію справи за позовом ОСОБА_6

Оскільки рішення Господарського суду АР Крим від 29.08.2005 року стосується інших правовідносин ніж тих, що виникли між сторонами у даній справи, ОСОБА_6 участі у справі, що розглядалася в порядку господарського судочинства не приймала, відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України, зазначене рішення не має преюдиційного значення для вирішення справи за її позовом.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Така заява в матеріалах справи відсутня.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням ОСОБА_7, відповідачі про розгляд справи 27.11.2011 року повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є відповідна розписка (а.с. 99), доказів поважності причин неявки у судове засідання суду не надали.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційні скарги необхідно відхилити, а рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а:

апеляційні скарги ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республік Крим від 27 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: