1490/2962/12 27.06.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1490/504/2012 рік Головуючий у 1 інстанції

Категорія ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, Голубкін О.І.

ч.2 ст. 190 КК України Доповідач апеляційної інстанції:

Ржепецький О.П.

П О С Т А Н О В А

попереднього розгляду справи

27 червня 2012 року апеляційний суд Миколаївської області у складі:

Головуючого: Ржепецького О.П.,

при секретарі: Кельїній А.Г.

за участю прокурора: Якименка О.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Центрального району м. Миколаєва на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, раніше не судимий,

- засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75, 104 КК України засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

За вироком суду, ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні ряду крадіжок та заволодінні майном шляхом зловживання довірою потерпілих.

В апеляції помічник прокурора Центрального району Миколаївської області не оспорюючи висновків суду відносно кваліфікації дій засудженого та доведеності його вини, просить вирок суду скасувати внаслідок неправильного застосування кримінального закону. Вказує, що рішення суду про звільнення засудженого від відбуття покарання з випробуванням судом належним чином мотивовано не було, суд формально врахував ступінь тяжкості та громадську небезпеку скоєних злочинів. Стверджує, що ОСОБА_3 в період з травня по жовтень 2011 року скоїв низку умисних, корисливих злочинів середнього ступеню тяжкості та тяжких, що свідчить про те, що засуджений став на шлях скоєння злочинів. Посилається на те, що ОСОБА_3 ніде не працює та не навчається, перебуває на обліку в кримінальній міліції по справам неповнолітніх як особа, що схильна до бродяжництва та скоєння злочинів. Стверджує, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 190 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КПК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, прокурор просить остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Обговоривши питання відповідності апеляції прокурора вимогам ст. 350 КПК України та заслухавши прокурора Якименка О.П., який не заперечував проти повернення справи до суду для виконання вимог ст. 352 КПК України , суд дійшов висновку, що справа не може бути призначена до розгляду в апеляційній інстанції з наступних підстав.

Згідно з п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 350 КПК України, в апеляції зазначається вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає апеляцію.

Як видно з мотивувальної частини апеляції, прокурор вважає звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання не обгрунтованим. Проте в висновках та в резолютивній частині апеляції прокурором вказується на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі винного в наслідок його м'якості.

В супереч вказаним мотивам, прокурор просить апеляційний суд призначити покарання засудженому таким же по виду і строку, яке призначив суд. Прохання про скасування вироку у частині застосування вимог ст. 75 КК України в апеляції не висловлено.

Згідно до вимог ст. 378 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок або через необхідність застосування більш суворого покарання - п.2 ч.1 ст. 378 КПК України, або у зв'язку з неправильним звільненням засудженого від відбуття покарання - п.4 ч.1 ст. 378 КПК України.

Таким чином, апеляція має суттєві суперечності щодо підстав, при наявності яких апеляційний суд може скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий вирок.

Суд першої інстанції не виконав вимоги ст. 352 КПК України та призначив апеляцію до розгляду в апеляційному суді.

За таких обставин, кримінальна справа підлягає поверненню до суду для вирішення питання щодо відповідності апеляції вимогам ст. 350 КПК України та про її подальший рух відповідно до вимог ст. 352 КПК України.

Керуючись ст. 357, 359 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу відносно ОСОБА_3 повернути до Центрального районного суду м. Миколаєва для виконання вимог ст.ст. 350, 352 КПК України.

Головуючий :