Справа №11-210/12 13.03.2012 13.03.2012 13.03.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-210/2012 рік Головуючий у 1 інстанції

Категорія ч.2,3 ст.185, Козаченко Р.В.

ч. 1 ст. 263 КК України Доповідач апеляційної інстанції:

Ржепецький О.П.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 року апеляційний суд Миколаївської області у складі

Головуючого: Ржепецького О.П.

Суддів: Дзюби Ф.С., Пісного І.М.

За участю прокурора: Якименка О.П.

Засудженого: ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Старий Оскол Бєлгородської області, громадянин України, раніше судимий:

1. 16.04.1997 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 81, ч.1 т. 145, ч.1 ст. 89 КК України (1960 року) з застосуванням ст.. 42 вказаного кодексу до 4 років позбавлення волі;

2. 25.06.2001 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 140 КК України (1960 року) з застосуванням ст. 44 вказаного кодексу до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

3. 15.08.2002 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 187, ч.3 185 КК України з застосуванням ст..ст. 70, 71 КК України до 7 років 8 місяців позбавлення волі, звільненого 08.05.2009 року умовно - достроково з невідбутним строком покарання 6 місяців та 16 днів;

- засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення строком на 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених ним злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Бармашово Жовтневого району Миколаївської області, громадянин України, раніше судимий:

1. 25.06.2001 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 140 КК України (1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.. 45 КК України (1960 року) строком на 1 рік;

2. 15.08.2002 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185,ч. 3 ст. 187, ст. 304 КК України до 7 років 8 місяців позбавлення волі, звільнений 13.11.2009 року за відбуттям покарання;

- засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, за ч.1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених ним злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Цивільний позов ОСОБА_6 задоволено в повному об'ємі та постановлено стягнути з ОСОБА_7 на її користь 6 948 (шість тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково та постановлено стягнути з ОСОБА_7 на його користь 80 (вісімдесят) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Цивільний позов Воскресенського СПО задоволено в повному об'ємі, постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 4 273 (чотири тисячі двісті сімдесят три) грн. 30 коп. на користь даного підприємства в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено в повному об'ємі, постановлено стягнути на її користь в солідарному порядку з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 2 742 (дві тисячі сімсот сорок дві) грн. 43 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Судові витрати у виді вартості проведених судових експертиз віднесено в рахунок держави.

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнано винними в тому, що вони в період з листопада 2010 року по березень 2011 року вчинили ряд злочинів при наступних обставинах.

02 грудня 2010 року в 6 год. 30 хв., ОСОБА_3, достовірно знаючи, що має не зняту та не погашену судимість за скоєння корисних злочинів проти чужої власності, проник через незамкнені вхідні двері буд. АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_6, де в тумбочці знайшов та заволодів її грошовими коштами на суму 13 350 грн. та спортивною сумкою вартістю 40 грн. З місця скоєння злочину втік, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 13 390 грн.

24 грудня 2010 року в 22 год. 15 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вступивши між собою в злочинний зговір таємно проникли в магазин по АДРЕСА_2, який належить приватному підприємцю ОСОБА_9, звідки таємно викрали майно останньої на загальну суму 952 грн. 63 коп. З викраденим з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись ним за власним розсудом, чим спричинили власнику майна ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 952 грн. 63 коп.

06 січня 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_10 повторно проникли до магазину на АДРЕСА_2, який належить приватному підприємцю ОСОБА_9, звідки повторно таємно викрали майно на загальну вартість 1 789 грн. 80 коп. З викраденим з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись ним за власним розсудом, чим спричинили власнику майна ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1 789 грн. 80 коп.

25 січня 2011 року о 23 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_5 таємно проникли до магазину «Продтовари № 109» по вул. Торговій, 3 в с. Партизанському Жовтневого району, який належить Воскресенському сільському споживчому товариству звідки таємно викрали майно на загальну вартість 4 273 грн. 30 коп. З викраденим з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись ним за власним розсудом, чим спричинили власнику майна Воскресенському ССТ матеріальну шкоду на загальну суму 4 273 грн. 30 коп.

25 січня 2011 року о 15 год. 15 хв. ОСОБА_3 знаходячись на березі водоймища поблизу с. Бармашово Жовтневого району Миколаївської області з автомобіля марки «Мерседес Бенц Спринтер» д.н. НОМЕР_1 викрав чуже майно на загальну вартість 1 611 грн. З викраденим з місця скоєння злочину втік, розпорядившись ним за власним розсудом, чим спричинив власнику майна ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1 611 грн.

Крім того, в період з 06 по 10 травня 1995 року, більш точну дату під час досудового слідства встановити не видалось можливим, ОСОБА_5 знайшов під дахом шкільного тиру в с. Бармашово Жовтневого району Миколаївської області пачку з патронами у кількості 24 штук, переніс до себе додому за адресою: АДРЕСА_3, де незаконно зберігав їх під дахом у веранді будинку без передбаченого законом дозволу до 31 березня 2011 року.

31 березня 2011 року о 13 годині під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, вказані патрони у кількості 24 шт. були виявлені та вилучені. Згідно висновку експерта № 550 від 20 квітня 2011 року вони є боєприпасами - 5, 6 мм спортивно - полювальними рушничними патронами кільцьового запалу, пригідними до стрільби.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати в частині обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України. Стверджує, що крадіжки магазинів які знаходяться за адресою: с. Партизани вул. Торгова, 109 Жовтневого району Миколаївської області та в АДРЕСА_2 він не вчиняв. Вказує, що до нього було застосовані недозволені методи слідства, у зв'язку з чим він підписав всі пояснення та протоколи по обвинуваченню за ч.3 ст. 185 КК України. Посилається на те, що слідчим було відмовлено в проведенні очної ставки з свідками, які бачили його з ОСОБА_5 в ніч скоєння крадіжки магазину в с. Засілля, таким чином порушено вимоги ст.ст. 172, 173 КПК України. Крім того, вказує, що з ОСОБА_5 він зустрівся лише в СІЗО м. Миколаєва, до цього він його не бачив.

Засудженим ОСОБА_5 апеляцію на вирок подано не було.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3 в підтримку апеляції, думку прокурора Якименка О.П. про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Дослідивши зібрані докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за фактом крадіжки грошових коштів у ОСОБА_6, та правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна з проникненням в житло вчинене повторно, та за фактом крадіжки майна з автомобіля громадянина ОСОБА_8, за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна вчинена повторно. Фактичні обставини справи та кваліфікація злочинів за вказаними епізодами засудженим в апеляції не оспорюються.

Що стосується крадіжок із магазину у с. Засілля Жовтневого району Миколаївської області вчинених 24 грудня 2010 року та 06 січня 2011 року, та крадіжки вчиненої 25 січня 2011 року в с. Партизанське Жовтневого району Миколаївської області, суд першої інстанції повно дослідив докази по справі, дав їм належну оцінку та вірно прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаних злочинів.

Так, вина засудженого підтверджується протоколами огляду місця події - магазинів, звідки були викрадені продовольчі товари: від 25.12.2010 року та 07.01.2011 року - магазин приватного підприємця ОСОБА_9, та від 26.01.2011 року - магазину Воскресенського СПО (т.2 а.с. 5-9, 47-54, 96-104) в яких вбачається у який спосіб були вчинені крадіжки.

Як видно з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_3 на досудовому слідстві вину у скоєнні трьох крадіжок магазинів визнавав у повному об'ємі та чітко пояснював де, коли та у який спосіб він разом з ОСОБА_5 їх вчинив. Так, ОСОБА_3 пояснював, що 24.12.2010 року до нього до дому прийшов його знайомий ОСОБА_5 і під час розмови запропонував йому вчинити крадіжку з магазину продовольчих товарів в Засілля Жовтневого району. Він погодився та взявши з собою господарську сумку, монтировку, велосипед «Україна» направилися разом до магазину. Прибувши приблизно о 22 годині до магазину ПП «ОСОБА_9» вони зняли скло з вікна та увійшли до прибудови, де ОСОБА_5 за допомогою монтировки зірвав замок з вхідних дверей магазину та проникли в торгівельне приміщення. З магазину вони викрали продукти харчування та алкогольні напої, які склали в мішок та сумку, а потім поїхали до дому. 06.01.2011 року приблизно о 22 годині до нього додому знову прийшов ОСОБА_5 та на аналогічну пропозицію скоїти крадіжку в тому ж магазині він погодився та вони разом в той же вечір таким же способом проникли до магазину ПП «ОСОБА_9» в с. Засілля Жовтневого району, звідки таємно викрали продукти харчування та алкогольні напої. Також, 25.01.2011 року вони разом з ОСОБА_5 в нічний час викрали продукти харчування та алкоголі напої з магазину в с. Партизанському Жовтневого району. (т.3 а.с. 25-27, т.2 а.с. 185 - 187).

Також вина засудженого ОСОБА_7 підтверджується протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, згідно яким він показував на місці яким способом разом з ОСОБА_5 скоїв крадіжки продовольчих товарів та спиртних напоїв з магазинів приватного підприємця ОСОБА_9 та Воскресенського ССТ (.2 а.с. 168-179, т. 3 а.с. 67-69)

Таким чином, протоколи огляду місця крадіжок, протоколи відтворення обстановки та обставин події та покази засудженого, надані на досудовому слідстві та досліджені судом першої інстанції, повністю узгоджуються між собою.

Крім того, свідок ОСОБА_10, яка є матір'ю засудженого та проживає з ним за однією адресою, в судовому засіданні пояснювала, що в січні 2011 року в сараї їх домоволодіння знайшла мішок з продуктами харчування.

Також, вина засудженого підтверджується дослідженими судом першої інстанції показами свідка ОСОБА_12 наданих на досудовому слідстві, згідно яким 28 січня 2011 року до нього до дому приходив ОСОБА_3 та пропонував йому купити дві банки кави марки «Нескафе - Голд», на що він погодився та купив їх (т.2 а.с. 191) , та показами свідка ОСОБА_13, згідно яким 27 січня 2011 року він разом з ОСОБА_14 в його будинку вживав горілку марки «Цельсій», яку той приніс з свого сараю.

У судовому засіданні ОСОБА_3 у вчиненні крадіжок продуктів харчування та алкогольних напоїв за трьома епізодами винним себе не визнав та пояснював, що підписав всі документи та визнавав вину на досудовому слідстві під фізичним впливом з боку працівників міліції.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вказані пояснення є такими, що спростовуються дослідженими у суді доказами.

Твердження ОСОБА_3 викладені в апеляції є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції досліджено матеріали справи у відповідності з вимогами КПК, покарання засудженому призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для скасування вироку, про що просить засуджений, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2011 року, у відношенні ОСОБА_3, залишити без зміни.

Головуючий :

Судді :

< Текст >