АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 756/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України Дудніченко В.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Биба Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБиби Ю.В.
суддівТоропенка М.В., Суходольського М.І.
з участю прокурораСвищ Л.А.
засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок Коропа В.П. на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 21.07.2011 року, яким:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, військовозобов'язаного, раніше неодноразово судимого,
- 06.02.2004 року Звенигородським районним судом за ст.ст. 185 ч.3, 124, 70 ч.І, 70 ч.2, 72 ч.І, 16 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком два роки.
- 21.03.2005 року Звенигородським районним судом Черкаської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.І КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано частково не відбутий строк 6 місяців по вироку Звенигородського районного суду від 06.02.2004 року. 05.03.2007 року умовно-достроково звільнений постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 26.02.2007 року, не відбутий строк покарання 11 місяців 14 днів.
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 190 ч.2, КК України та призначено покарання:
- за ст.185 ч.2 КК України один рік 10 місяців позбавлення волі;
- за ст.190 ч.2 КК України два роки позбавлення волі;
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 два роки позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 визначено рахувати з 05.01.2011 року, з часу його затримання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 залишено попередній - тримання під вартою.
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, військовозобов'язаного, раніше судимого:
- 04.09.2003 року Звенигородським районним судом за ст.ст. 185 ч.З КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік.
- 21.03.2005 року Звенигородським районним судом Черкаської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 309 ч.2, 307 ч.2, 70 ч.1 КК України до 5 років. На підставі ст. 71 КК України до вироку приєднана частина не відбутого покарання строком 6 місяців за вироком Звенигородського районного суду від 04.09.2003 року. Звільнений з місць позбавлення волі 06.02.2010 року по відбуттю строку покарання.
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.3, 190 ч.2 КК України та призначено покарання:
- за ст.185 ч.3 КК України три роки позбавлення волі;
- за ст.190 ч.2 КК України два роки позбавлення волі
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 три роки позбавлення волі
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з 05.02.2011 року, з часу його затримання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 залишено попередній - тримання під вартою.
Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 за завдану шкоду шляхом крадіжки 700 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 за завдану шкоду шляхом крадіжки 292 грн., а також 292 грн. за завдану моральну шкоду.
Вирішено доля речових доказів відповідно до ст.81 КПК України.
в с т а н о в и л а :
Відповідно до вказаного вироку районного суду ОСОБА_6, визнано винним та засуджено за те, що він 12 травня 2010 року близько 16 години 30 хвилин, в м. Звенигородка, Черкаської області, на перехресті проспекту Шевченка та вул. Горького, неподалік приміщення автостанції, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, за попередньою змовою між собою та в групі діючи умисно, з корисливих мотивів із метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_11, отримав під приводом зателефонувати у останнього мобільний телефон «Самсунг С 170», вартістю 168 грн., із сім картою мобільного оператора «Діджус», вартістю 25 грн. із залишком коштів в сумі 35 грн. Після чого ОСОБА_7 непомітно для потерпілого, передав ОСОБА_6 мобільний телефон „Самсунг С 170", вартістю 168 гривень, із сім-карткою мобільного оператора „Діджус", вартістю 25 гривень із залишком коштів на рахунку в сумі 35 гривень, після чого з місця злочину зникли, чим завдали потерпілому ОСОБА_11 матеріальних збитків на загальну суму 228 гривень.
Так він повторно 31 травня 2010 року близько 21 години 30 хвилин, в м. Звенигородка Черкаської області, по проспекту Шевченка, неподалік приміщення колишнього воєнкомату, діючи умисно, з корисливих мотивів і метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживанням довірою ОСОБА_12, отримав від потерпілого для здійснення дзвінка, мобільний телефон „Нокіа 1661", вартістю 150 гривень, із сім-карткою мобільного оператора „Київстар", вартістю 25 гривень із залишком коштів на рахунку в сумі 29 гривень. Після цього ОСОБА_6, непомітно від потерпілого, за попередньою змовою та в групі із ОСОБА_13, передав останньому вищевказаний телефон із сім-карткою, та з місця скоєння злочину зникли, телефон власнику не повернули, а обернули його на свою користь, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_12 матеріальних збитків на загальну суму 204 гривень.
Він же повторно 04 червня 2010 року близько 20 год. 20 хв., в м. Звенигородка Черкаської області, по вулиці Шевченка, неподалік пам'ятника „Танк", за попередньою змовою та в групі із ОСОБА_13, діючи умисно, з корисливих мотивів і метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживанням довірою ОСОБА_14, отримав від неї мобільний телефон „Нокіа 1208", вартістю 150 гривень, із сім-карткою мобільного оператора „Діджус", вартістю 25 гривень без залишку коштів на рахунку, щоб поговорити із ОСОБА_13 Після чого, непомітно для потерпілої з місця скоєння злочину зникли, телефон власнику не повернули, а обернули його на свою користь, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_14 матеріальних збитків на загальну суму 175 гривень.
Так він повторно 24 листопада 2010 року близько 16 години 30 хвилин, в м. Звенигородка Черкаської області, по проспекту Шевченка 57, перебуваючи в приміщенні магазину „ІНФОРМАЦІЯ_6", який належить ОСОБА_15, з метою крадіжки чужого майна, у відсутності сторонніх осіб та власника, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів, із прилавку магазину викрав авто магнітолу „Sony CD470О" у комплекті з пультом дистанційного управління, панеллю та з'єднувальними проводами, вартістю 850 гривень, чим заподіяв ОСОБА_15 матеріальних збитків на вказану суму.
Він же повторно 06 грудня 2010 року близько 17 години, в АДРЕСА_5, перебуваючи в приміщенні магазину „ІНФОРМАЦІЯ_5", який належить ОСОБА_16, з метою крадіжки чужого майна, у відсутності сторонніх осіб та власника, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрав три чоловічі светри, вартістю за один 65 гривень, на суму 195 гривень, чим заподіяв ОСОБА_15 матеріальних збитків на вказану суму.
ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 25 грудня 2010 року близько 20 год. в АДРЕСА_3, з метою крадіжки чужого майна пройшов до приміщення сараю будинковолодіння ОСОБА_9, де, впевнившись у відсутності сторонніх осіб та власника, біля приміщення сараю викрав, піднявши із землі, 1 поліетиленовий мішок, вартістю 3 гривня, після чого відірвав фанеру, яка була прикріплена до рамки вікна, та через отвір, що утворився, проник в середину приміщення сараю, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав 10 качок, вартістю за одну 80 гривень на суму 800 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 803 гривень.
Він же повторно 28 січня 2011 року у невстановлений досудовим слідством час, в другій половині дня, в АДРЕСА_4 з метою крадіжки чужого майна пройшов до приміщення гаража, який на праві приватної власності належить ОСОБА_10, де, впевнившись у відсутності сторонніх осіб та власника, відсунув шифер та дерев'яні дошки, що закривали вікно, та через отвір, що утворився, проник б середину приміщення гаража, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав металеву сітку для ліжка, вартістю 58 гривень, металевий односекційний сейф, вартістю 97 гривень, металеву ємкість об'ємом 30 л, вартістю 102 гривні,
Не погоджуючись з вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 21.07.2011 року прокурор, який затвердив обвинувальний висновок Короп В.П., порушує питання в апеляції про скасування вироку районного суду, обґрунтовуючи тим, що судом при призначенні покарання не в повній мірі враховано положення п.1 ППВСУ №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також зазначив, що відповідно до ч.1 ст.65 КК України суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті особливої частини КК України. При цьому просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_6 за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, за ст.190 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; на підставі ст.70 КК України призначити остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі; ОСОБА_7 за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, за ст.190 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; на підставі ст.70 КК України визначити остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі. Крім того мотивуючи свої апеляційні вимоги, апелянт вказує те, що ОСОБА_6 вчинив 5-ть злочинів середньої тяжкості, має зняту та непогашену судимість за ідентичні злочини, а також ОСОБА_7 вчинив 3 злочини середньої тяжкості та 2 тяжких злочини, має зняту але непогашену судимість за вчинення аналогічних злочинів і вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння.
В доповнені до апеляції в порядку ст. 355 КПК України Звенигородський міжрайонний прокурор ставить питання про скасування вироку та направлення матеріалів справи на новий судовий розгляд в іншому складі мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. ст. 277, 318 КПК України і не взято до уваги п. п. 23, 29 ППВСУ №13 від 02.07.2004року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів».
Заслухавши суддю - доповідача, міркування прокурора, думку представника потерпілого, який підтримав апеляцію прокурора, та захисника, а також засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які просили залишити апеляцію прокурора без задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, але дані вимоги закону судом першої інстанції виконані не в повному обсязі, у зв'язку з чим вирок підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України підставою для скасування зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема істотне порушення кримінально-процесуального закону. Такими відповідно до ст. 370 КПК України є ті порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок чи постанову.
Як зазначено у ст. 277 КПК України, під час досудового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене обвинувачення. Дійшовши висновку про необхідність цього, прокурор виносить постанову, у якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Він оголошує постанову вручає її копії підсудному його захиснику і законному представнику, а також потерпілому, позивачу, відповідачу та їх представникам. Постанову долучають до справи. Якщо в цій постанові прокурор порушує питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обвинувачення, то суд роз'яснює потерпілому чи його представнику їхнє право підтримувати обвинувачення в раніше пред'явленому обсязі.
Відповідно до матеріалів кримінальної справи 15 липня 2011 року державний обвинувач у порядку ст. 277 КПК України виніс постанову про зміну обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7
При цьому суд, як вбачається з протоколу судового засідання від 15 липня 2011 року у супереч вимогам ч. 4 ст. 277 КПК України не роз'яснив потерпілим суті постанови і право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, чим порушив їх законні права та інтереси.
Крім того, як свідчать матеріали справи при її розгляді суд припустився й інших грубих порушень кримінально-процесуального закону, які також являються самостійною підставою для скасування вироку.
Так з протоколу судового засідання вбачається, що судом було проігноровано чинне законодавство та не надано слово потерпілим ОСОБА_10 і ОСОБА_12 під час судових дебатів, які могли суттєво вплинути на законне і обґрунтоване рішення.
За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду, при новому розгляді суду, необхідно усунути вказані порушення закону з урахуванням доводів, які викладені в апеляції прокурора та змінах до неї та постановити обґрунтований вирок.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію Звенигородського міжрайонного прокурора - задовольнити.
Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 21.07.2011р. - скасувати, з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Головуючий :
Судді :