АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Лисака І. Н.
суддів: Винту Ю.М., Заводян К.І.,
секретар Тодоряк Г.Д.,
за участю ОСОБА_1, та його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача -інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області, Боянська сільська рада Новоселицького району Чернівецької області, про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, третя особа із самостійними вимогами на стороні відповідача: ОСОБА_6, про збільшення частки при поділі майна подружжя та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання права власності на частину рухомого майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якої та за довіреністю діє ОСОБА_8, на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 01 червня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 01 червня 2012 року визнано будівельні матеріали та конструктивні елементи житлового будинку загальною вартістю 358874 грн. за адресою АДРЕСА_1, як набуті подружжям ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за час перебуванняв зареєстрованому шлюбі і належить на праві спільної сумісної власності.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів житлового будинку вартістю 179437 грн. за адресою АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів житлового будинку вартістю 179437 грн. за адресою АДРЕСА_1.
Визнано рухомим майном, набутим подружжям ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за час перебування в зареєстрованому шлюбі та належним на праві спільної сумісної власності, а саме:
- 30 мі керамічного блоку, вартістю 14400 грн.;
- 105 мІ паркету, вартістю 10500 грн.;
- плитка для підлоги 80мІ вартістю 7200 грн.;
- ламінована цегла червона 2мі вартістю 6900 грн.;
- 9-ть секцій бетонної огорожі вартістю 3600 грн.;
- пральна машина автомат марки «Бош»вартістю 1520 грн.;
- холодильник «Самсунг» вартістю 2704 грн.;
- газова плита марки «Бош»вартістю 1957 грн., всього на загальну суму 48781 грн.
Виділено у власність ОСОБА_3 рухоме майно у виді 30мі
керамічного блоку, вартістю 14400 грн. і 105 мІ паркету вартістю 10500 грн.,
всього на загальну суму 24900 грн.
Виділено у власність ОСОБА_4 рухоме майно у виді плитки для підлоги
80мІ вартістю 7200 грн., ламінованої цегли червоної 2мІ вартістю 6900
грн., 9-ть секцій бетонної огорожі вартістю 3600 грн.; пральну машину-автомат марки
«Бош»вартістю 1520 грн., холодильник «Самсунг»вартістю 2704 грн., газову плиту марки «Бош»вартістю 1957 грн., всього на загальну суму 23881 грн.
Різницю у частках рухомого майна в розмірі 509 грн. 50 коп. стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4
Визнано автомобіль марки FORD FIESTА, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_4, спільно набутим майном подружжям ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за час перебування в зареєстрованому шлюбі і таким, що належить на праві спільної сумісної власності, та залишено в спільному розпорядженні ОСОБА_4 і ОСОБА_3
Визнано рухоме майно: бетонозмішувач вартістю 7500 грн.; одну тисячу червоної цегли вартістю 1500 грн.; 30 шт. брусів вартістю 3000 грн.; 18 мі дошки вартістю 18000 грн.; 4 мі дубових дошок вартістю 10500 грн.; гідрофон у комплекті вартістю 1200 грн., всього на загальну суму 41700 грн. особистою власністю ОСОБА_6
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в загальній сумі 6560 грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати в загальній сумі 417 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якої та за довіреністю діє ОСОБА_8, просить вищезазначене рішення суду в частині визнання часток скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 в частині збільшення її частки у спільній сумісній власності подружжя на будівельні матеріали та конструктивних елементів спірного житлового будинку з Ѕ на 4/5 або 80% житлового будинку з відмовою позивачу ОСОБА_3 у задоволені позову.
Посилається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зазначає, що позивач не довів, що у нього був власний дохід та не надав доказів того, що він вкладав гроші у будівництво будинку. Вважає, що оскільки будинок був побудований за кошти, які були подаровані ОСОБА_6 особисто ОСОБА_4, то будівельні матеріали, які використовувались для будівництва спірного будинку, є її особистою приватною власністю, що підтверджується договорами дарування грошей. Крім того, вважає, що суд необґрунтовано відмовив у збільшенні частки у спірному майні через недостатній розмір аліментів на утримання 3-х неповнолітніх дітей.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 01 червня 2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що надані договори дарування грошей є фіктивними, а суд прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що згідно 425-ти укладених договорів дарування на суму 850 грн. кожен, ОСОБА_6 подарувала своїй дочці в один день 05.05.2005 року 361250 грн. на будівництво будинку.
Таким чином, за умови дарування ОСОБА_6 своїй дочці ОСОБА_4 в один день грошей на будівництво спірного будинку в сумі 361250 грн. вказані договори не відповідають вимогам ч.5 ст.719 ЦК України за формою укладення договору.
Відповідно до ч.1, 3 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки всі договори, на які апелянт посилається як на підставу своїх вимог, датовані одним числом на однакову суму 850 грн. і, в сукупності, подарована сума становить 361250,00 грн., колегія суддів вважає, що вони були укладені для уникнення виконання умов ч.5 ст.719 ЦПК України щодо форми договору відноситься до них критично, а тому не можуть бути допустимим та достовірним доказом у справі.
Крім того, як вбачається з довідки-розрахунку №3615 від 30.05.2012 року, нараховані аліменти за період з 22.09.2010 року по 28.05.2012 рік становлять 25691,36 грн. та сплачені в сумі 27150,00 грн. (а.с.55 т.3). Таким чином, позивач ОСОБА_3 не ухиляється від сплати аліментів та утримання своїх дітей. ОСОБА_4 до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на підставі ст.192 СК України не зверталась та не надала суду доказів того, що ОСОБА_3 не спроможний сплачувати більший розмір аліментів, ніж визначено рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2010 року, а встановлений цим рішенням розмір є недостатнім для забезпечення їх фізичного і духовного розвитку та лікування.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої та за довіреністю діє ОСОБА_8, відхилити.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 01 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді