УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 10/2690/1197/2011 р. Головуючий у 1 інстанції Ластовка Н.Д.
Категорія ст. 165-2 КПК України Доповідач Бартащук Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Мороза І.М.
суддів Бартащук Л.В., Беця О.В.
за участю прокурора Гуменюк Л.М.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді подання в суді першої інстанції, на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01 червня 2011 року.
Цією постановою відмовлено в задоволенні подання слідчого Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Солоненко Я.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, одруженому, працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимому,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Згідно постанови, у задоволенні подання відмовлено, оскільки наведені у поданні слідчого обставини не свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може ухилитися від слідства, перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, при цьому були враховані дані про його особу.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, подання повернути до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки відмовляючи в обранні запобіжного заходу суд не врахував обставини, які характеризують обвинуваченого та те, що слідчою СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України Нежур М.А. 31.05.2011 року пред'явлено обвинувачення за ст. 296 ч. 4 КК України та об'єднано в одне провадження, та присвоєно єдиний номер 04-27077 та те, що ОСОБА_2 знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою обставиною, яку не врахував Дніпровський районний суд м. Києва.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, який підтримав апеляцію та просив справу направити на новий судовий розгляд, захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 25.05.2011 року СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України.
25.05.2011 року ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 115 КПК України та цього ж дня пред'явлено обвинувачення.
27.05.2011 року строк затримання ОСОБА_2 продовжено Дніпровським районним судом м. Києва до 10 діб.
27.05.2011 року слідчий СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Солоненко Я.В., за погодженням з заступником прокурором Дніпровського району м. Києва, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з поданням про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з метою запобігти його спробам продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства і суду, та від виконання процесуальних рішень, чинити вплив на свідків та потерпілого, а також виходячи з тяжкості злочину у вчиненні якого він обвинувачується.
01 червня 2011 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту.
З протоколу судового засідання та постанови суду вбачається, що вказані доводи слідчого були досліджені при розгляді подання. При цьому був допитаний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора, захисника, пояснення слідчого, та з'ясовані інші обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
Відмовляючи у задоволенні подання суд обґрунтовано послався на дані про особу ОСОБА_2, який має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та матір інваліда другої групи, позитивну характеристику, має посередній стан здоров'я, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.
При цьому, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що в поданні та матеріалах справи відсутні дані, які б давали достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 буде ухилятися від слідства, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжить злочинну діяльність.
Достатнього обґрунтування того, що лише тримання ОСОБА_2 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, суду надано не було. Не наведено такого обґрунтування і в апеляції.
Крім того, доводи апеляції прокурора про те, що відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ст. 296 ч. 4 КК України не є підставою для зміни міри запобіжного заходу по даній справі.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування постанови судді, не виявлено.
З урахуванням наведеного, суд обґрунтовано, у відповідності із вимогами ст.ст. 148, 150, 155 КПК України відмовив у задоволенні подання слідчого, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01 червня 2011 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття
під варту ОСОБА_2, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.
Судді:
______________ ______________ ______________