УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ковалюка Я.Ю.
суддів: Матківського Р.Й., Ясеновенко Л.В.
секретаря Бойчука Л.М.
з участю: представника апелянта ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментних платежів на утримання дитини та визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тисменицького районного суду від 13 червня 2012 року,-
в с т а н о в и л а:
У травні 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментних платежів на утримання дитини та визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Рішенням Тисменицького районного суду від 13 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, вказуючи на його незаконність через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом першої інстанції проігноровано його зазначені в заяві доводи.
Зокрема вказує, що рішенням Тисменицького районного суду від 19.04.2004 року з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткового мінімуму доходів громадян.
Ухвалою Тисменицького районного суду від 14.04.2006 року змінено порядок виконання вищезазначеного рішення та визначено стягувати з нього аліментів в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мініміму для
___________________________________________________________________________
Справа № 2/0915/2416/2012 Головуючий у І інстанції: Дузінкевич І.М.
Провадження № 22ц/0990/1413/2012 Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.
Категорія 48
дитини відповідного віку.
Апелянт зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що в нього на утриманні від нового шлюбу з ОСОБА_6 є двоє малолітніх дітей. Вказує, що оскільки він не має постійної роботи, а підробляє тимчасовими сезонними, то не може сплачувати аліменти в розмірі визначеному судом ухвалою від 14.04.2006 року. Вважає, що оскільки він подав суду докази про зміну свого сімейного та матеріального стану, а також те, що його дохід має нерегулярний та мінливий характер, а також що на його утриманні знаходяться ще двоє малолітніх дітей, то є всі підстави для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
В зв'язку з цим, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення яким його позов задовольнити визначивши розмір аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_7 у твердій грошовій сумі в розмірі 300грн. щомісячно.
В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просить рішення скасувати.
Відповідач скаргу не визнала, вважає її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просила залишити в силі, відмовивши в задоволенні скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, заперечення проти скарги відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі від якого народився син ОСОБА_7 18.04.2002 року, який проживає разом з матір'ю.
Рішенням Тисменицького районного суду від 19.04.2004 року з позивача стягнуто аліменти в користь ОСОБА_4 в розмірі ? частини всіх видів його заробітку, але не менше одного неподаткового мінімуму доходів громадян на дитину.
Ухвалою Тисменицького районного суду від 14.04. 2006 року змінено порядок виконання рішення Тисменицького районного суду від 19.04.2004 року та визначено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 ? частину його заробітку на утримання сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом ст. 180, ч.3 ст. 181, ч.2 ст. 182 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 є молодою працездатною особою та не надав суду доказів, як на підставу своїх заперечень щодо неможливості сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі та наявності поважних причин не представив ні суду першої, ні апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позову.
Посилання апелянта на зміну його матеріального стану нічим не підтверджено, а наявність у нього інших неповнолітніх дітей не дає підстав для зміни розміру аліментів, оскільки сума (300грн.), яку він просить стягувати з нього є меншою ніж встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину відповідного віку.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог позивача.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Тисменицького районного суду від 13 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Я.Ю. Ковалюк
Судді: Р.Й. Матківський
Л.В. Ясеновенко