АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/6815/2012
Головуючий у 1 інстанції: Лозинська М.І.
Доповідач: Стрижеус А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Поліщук Н.В., Антоненко Н.О.,
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідачів ОСОБА_4
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстрації місця проживання, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просять визнати ОСОБА_3, такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
Крім того, позивачі просять зняти ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання.
Своєї позовні вимоги позивачі мотивують тим, що спірна квартира належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 14 листопада 2000 року.
25 вересня 2003 року відповідач ОСОБА_3 була зареєстрована в спірній квартирі. У спірній квартирі крім позивачів та відповідача зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Як зазначають позивачі, відповідач ОСОБА_3 в спірній квартирі проживала до травня 2009 року, після чого відповідач в добровільному порядку забрала свої речі та змінила своє місце проживання. З того часу як відповідач залишила квартиру, вона не сплачує комунальні послуги. У зв'язку з чим позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом та просять визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2012 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві про визнання особи, такої, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстрації місця проживання - задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу в якій вона просить скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів.
Зокрема ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтримала доводи своєї апеляційної скарги.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Третя особа: відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.90), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом положень ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України право члена сім'ї власника будинку, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 405 ЖК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу Сологубовій Ларисі Василівні на підставі договору купівлі - продажу від 14 листопада 2000 року.
В спірній квартирі є зареєстрованими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітні ОСОБА_5, 2004 року народження, ОСОБА_6 2011 року народження, ОСОБА_7 2011 року народження.
Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі просять визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, з тих підстав, що вона з 2009 року не проживає в спірній квартирі, вона з власної волі залишила спірну квартиру, забравши при цьому всі свої речі, без поважних причин не проживає в квартирі і не сплачує комунальні послуги та квартирну плату за неї.
Відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2010 року, що набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва 01 березня 2011 року та залишене без змін Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 14 липня 2011 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вселення, встановлення порядку користування квартирою та зобов'язання вчинити дії, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, було відмовлено в позові ОСОБА_3 та в позові ОСОБА_1.
Цим рішенням встановлено, що відповідач не проживає в спірній квартирі з поважних причин.
З огляду на викладене, ОСОБА_3 станом на 01 березня 2011 року не втратила право користування спірною квартирою, а з позовом по даній справі позивачі звернулися 03 жовтня 2011 року, тобто до збігу однорічного строку, передбаченого ч.2 ст.405 ЦК України.
За таких обставин у суду першої інстанції були відсутні підстави визнавати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Враховуючи, що судом першої інстанції рішення було постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, рішення районного суду, відповідно до ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303,304, 307, 309, 316, 317, 324,325, ЦПК України, колегія судів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2012 року скасувати та ухвалити нове, наступного змісту.
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстрації місця проживання - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: