АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
====================================================================
справа № 22-2690/8612/2012 Головуючий у 1 інстанції: Бартащук Л.П.
Доповідач: Поліщук Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого судді: Поліщук Н.В.
Суддів : Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 28 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_6, Головне управління юстиції у м.Києві про встановлення спадкової маси та визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_4 звернувся з позовними вимогами до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_6, Головне управління юстиції у м.Києві про встановлення спадкової маси та визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування вимог зазначив, що ОСОБА_4 є батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на майно.
Заповіту ОСОБА_7 не залишив.
Із заявами про спадкування після померлого ОСОБА_7 до 12-ої Київської державної нотаріальної контори звернулися спадкоємці після померлого за законом : батько ОСОБА_7 - позивач ОСОБА_4 і син померлого - відповідач у справі ОСОБА_5
12-ою Київською державною нотаріальною конторою 24.04.2009р. була заведена спадкова справа № 739/09 щодо померлого ОСОБА_7.
Колишня дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про виключення майна зі складу спадкового та визнання за нею права власності.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.10.2010р. позов ОСОБА_6 було задоволено, визнано право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1 на 1/2 частину автомобіля «ДЕУ Ланос» д.н.з. НОМЕР_2, на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,06 га, що знаходиться в садовому товаристві «Сулимівське-3» Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220884400:01:001:0009 та виключено зазначене майно зі складу спадкового майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7
Вказане рішення на підставі ухвали колегії судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 18.01.2011р. набрало законної сили.
Всі оригінали правовстановлюючих документів на майно, належне померлому ОСОБА_7, знаходяться у відповідача ОСОБА_5 та колишньої дружини померлого ОСОБА_6, що перешкоджає позивачу отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину після померлого сина.
З урахуванням уточнень просив визнати спадкову масу спадкодавця ОСОБА_7, померлого 23.03.2009р., яка складається з:
- 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 вартістю 350 000, грн. 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_7, вартістю 640 000, грн.
· 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 вартістю 620 000, грн. 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 вартістю 960 000, грн.
· гаражного боксу по АДРЕСА_4 вартістю 160000, грн. Гаражного боксу АДРЕСА_5 вартістю 70 000, грн. гаражного боксу АДРЕСА_6 вартістю 100 000, грн.. 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,06 га, що знаходиться в садовому товаристві «Сулимівське-3» Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220884400:01:001:0009 вартістю 200 000, грн.
· земельної ділянки, площею 0,06 га, що знаходиться в садовому товаристві «Сулимівське-3» Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220884400:07:003:0405 вартістю 500 000, грн.
· земельної ділянки, площею 0,12 га, що знаходиться в садовому товаристві «Сулимівське-3» Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220884400:79:000:5350 вартістю 280 000, грн.
- 1/2 частини автомобіля марки «ДЕУ Ланос» ПАЕММ550 № кузова НОМЕР_4, д/н НОМЕР_2, що належав спадкоємцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 від 25.12.1999 р. вартістю 25 000, грн. - автомобіля марки ВАЗ-2107 д/н НОМЕР_3 1996 р.в. Ля кузова НОМЕР_6 вартістю 50 000, 00грн., що належав спадкоємцю на свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_7 від 24.09.1996 р.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 є батьком померлого спадкодавця ОСОБА_7, інвалідом І групи та особою, яка потребує догляду, позивач просив виділити йому у власність в порядку спадкування після померлого частку у майні більшу, ніж відповідачу, а саме - 2/3 спадкового майна, а відповідачу виділити у власність в порядку спадкування 1/3 частину спадкового майна.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 28 березня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_6, Головне управління юстиції у м.Києві про встановлення спадкової маси та визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 направив апеляційну скаргу, в якій просить за наслідками розгляду апеляційної скарги змінити рішення , яким визнати спадкову масу спадкодавця, ОСОБА_7, яка складається з наступного майна :
· 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ;
· 1/2 частини квартири АДРЕСА_7 ;
· 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 ;
· 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 ;
· гаражного боксу по АДРЕСА_4 ;
· гаражного боксу АДРЕСА_5 ;
· гаражного боксу АДРЕСА_6 ;
· 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,06 га, що знаходиться в садовому товаристві «Сулимівське-3» Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220884400:01:001:0009 ;
· земельної ділянки, площею 0,06 га, що знаходиться в садовому товаристві «Сулимівське-3» Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220884400:07:003:0405 ;
· земельної ділянки, площею 0,12 га, що знаходиться в садовому товаристві «Сулимівське-3» Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220884400:79:000:5350 ;
· 1/2 частини автомобіля марки «ДЕУ Ланос» ПАЕММ550 № кузова НОМЕР_4, д/н НОМЕР_2, що належав спадкоємцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 від 25.12.1999 р. ;
· автомобіля марки ВАЗ-2107 д/н НОМЕР_3 1996 р.в. № кузова НОМЕР_6 вартістю 50 000, 00 грн., що належав спадкоємцю на свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_7 від 24.09.1996 р.
Щодо вимоги про поділ спадкової маси, рішення залишити без змін, оскільки вважає в цій частині рішення обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального права.
Особа, що подала апеляційну скаргу, посилається на те, що судом першої інстанції не було належним чином вирішено вимогу про встановлення та визнання спадкової маси на підставі наданих ним документів, не надано правової оцінки діям відповідачів, які на його думку, протягом тривалого часу приховує правовстановлюючі документи на спадкове майно, чим перешкоджають реалізації права особи, що подала апеляційну скаргу на отримання свідоцтва про право на спадщину.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в їх задоволенні.
Представник третьої особи заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в їх задоволенні.
У судове засідання позивач, відповідач та третя особа не з'явилися, будучи повідомленим про місце і час розгляду справи (про що свідчать зворотні судові повідомлення), а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність згідно ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на рухоме і нерухоме майно.
Заповіту на випадок смерті ОСОБА_7 не залишив.
Із заявами про спадкування майна померлого ОСОБА_7 до 12-ої Київської державної нотаріальної контори звернулися спадкоємці за законом першої черги: батько ОСОБА_7 - ОСОБА_4 - 24.04.2009 року, син - ОСОБА_5 - 02.09.2009 року.
12-ою Київською державною нотаріальною конторою 24.04.2009 року на підставі заяви позивача ОСОБА_4 від 24.04.2009р. була заведена спадкова справа № 739/09 до майна померлого 23 березня 2009 року ОСОБА_7
23.07.2009 року ОСОБА_4 звернувся до 12-ої Київської державної нотаріальної контори, в якій зазначив про те, що йому стало відомо про наявність спадкового майна після померлого сина ОСОБА_7, яким є: двокімнатна квартира по АДРЕСА_2 двокімнатна квартира АДРЕСА_3, двокімнатна квартира АДРЕСА_7 однокімнатна квартира АДРЕСА_1, автомобіль Тойота, двоповерховий дачний будинок з земельною ділянкою 18 сот., індивідуальний цегловий гараж по вул. Єреванській, вклади, грошові заощадження та акції.
30.01.2012 року ОСОБА_4 направив рекомендованим листом письмову заяву, адресовану 12-ії Київській державній нотаріальній конторі, про видачу йому свідоцтва про право власності в порядку спадкування після померлого сина ОСОБА_7
Згідно листа 12-ої Київської державної нотаріальної контори від 24.02.2012 року №984/02-14, - вчинення нотаріальних дій зупинено до вирішення між заінтересованими особами спорів судом відповідно до ст. 4 Закону України «Про нотаріат».
Відмовляючи в задоволенні позову в частині визначення спадкової маси, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача не порушено, оскільки йому не було відмовлено в оформленні та видачі свідоцтва про право на спадщину, а обов'язок перевірити склад спадкового майна покладається на нотаріуса.
Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на вимогах закону та доказах, які були дослідженні в судовому засіданні.
Посилання апеляційної скарги щодо неналежного вирішення судом першої інстанції вимоги про встановлення та визнання спадкової маси є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Порядок видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину визначено ст. 68 Закону України «про Нотаріат», а також главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини до обов'язку нотаріуса входить з'ясування наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, на підтвердження чого нотаріусом вчиняються дії по витребуванню відповідних документів.
Отже, суд не може перебирати на себе функції нотаріуса та вирішувати питання про обсяг спадкового майна.
При цьому, законодавством визначено також право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта особою, прав та інтересів якої стосуються такі дії акти.
Оскільки відповідна постанова нотаріуса про відмову в оформленні права позивача на спадщину відсутня, а із самої спадкової справи убачається, що питання видачі або відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину не вирішувалося через наявність у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва цивільних справ, сторонами в яких є спадкоємці померлого ОСОБА_7 суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення спадкової маси.
В іншій часині рішення суду першої інстанції не оскаржується, відтак апеляційний суд, виходячи з наданих йому законом повноважень, не перевіряє законність рішення в цій частині.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Посилання апеляційної скарги на те, що було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з урахуванням доказів та заперечень, які надавалися сторонами у ході розгляду справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 28 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів
Головуючий Н.В.Поліщук
Судді А.М.Стрижеус
О.І.Шкоріна