АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/10943/2012
Головуючий у 1 інстанції: Захарчук С.С.
Доповідач: Стрижеус А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.,
при секретарі: Василевському Я.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року в справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Комунальне підприємство "Куренівське", Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що є власником квартири АДРЕСА_1. Протягом багатьох років відповідач систематично заливає її квартиру. Лише актом від 27 вересня 2009 року було встановлено, що залиття квартири НОМЕР_1 відбулося з квартири НОМЕР_2. Відповідачу було надано припис від 24 вересня 2009 року про надання дозвільної документації на перепланування ванної кімнати, а також зобов'язано провести герметизацію.
З зазначеного припису вбачається факт самовільного втручання в систему ХВП, ГВП, а також в каналізаційні труби та постійне залиття її квартири.
Відповідно до листа КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" від 26 жовтня 2009 року, ОСОБА_3 виконано перепланування без проектно-дозвільної документації та зобов'язано останнього облаштувати доступ до труб холодного та гарячого водопостачання і каналізації для обслуговування інженерних комунікацій працівниками експлуатуючої організації.
Систематичність залиття квартири була встановлена актом, приписом та листом.
Згідно договору про надання послуг від 5 жовтня 2007 року, укладеного між нею та ТОВ "Буденергокомплекс", акту виконаних ремонтно-відновлювальних робіт та згідно договорів від 18 серпня 2008 року та від 24 листопада 2009 року розмір матеріального збитку, завданого їй внаслідок залиття квартири складає 27 657 гривень.
Також зазначила, що внаслідок дій відповідачів їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 10 000 гривень.
Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з відповідача на її користь 27 657 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
У подальшому позивачем було збільшено розмір позовних вимог та визначено співвідповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
У заяві про збільшення розміру позовних вимог, позивач, крім іншого, зазначала, що для визначення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, нею було замовлено проведення оцінки вартості матеріального збитку у ТОВ "Київоблпроектсервіс", згідно складеного висновку розмір матеріального збитку, завданого їй внаслідок залиття квартири складає 53 944 гривні.
Крім того, нею було сплачено 1 500 гривень за проведення незалежної оцінки.
Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути солідарно з відповідачів на її користь 55 444 гривні на відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 53 944 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сорок чотири) гривні на відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 (одну тисячу) гривень на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 по 109 (сто дев'ять) гривень 58 копійок судового збору з кожного, по 24 (двадцять чотири) гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного, по 592 (п'ятсот дев'яносто дві) гривні 85 копійок витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи з кожного.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу в якій вони просять рішення суду першої інстанції скувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, висновки суду є однобічними, зробленими в порушення принципу об'єктивності і неупередженості суду, а встановлені судом обставини не відповідають обставинам справи.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольнивши частково позовні вимоги, суд виходив з того , що відповідачі є відповідальним перед позивачем за спричинення залиття її квартири.
Однак погодитися із таким висновком суду не можна оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення.
Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення ; чи є інші фактичні данні, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Так, згідно вимог ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Як убачається з матеріалів, справи та встановлено судом, позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 8).
Відповідачі проживають у АДРЕСА_1 ( а.с. 29).
Позивач зазначає, що протягом багатьох років відповідачі систематично заливають її квартиру. Лише актом від 27 вересня 2009 року було встановлено, що залиття квартири НОМЕР_1 відбулося з квартири НОМЕР_2. Відповідачу було надано припис від 24 вересня 2009 року про надання дозвільної документації на перепланування ванної кімнати, а також зобов'язано провести герметизацію.
З зазначеного припису вбачається факт самовільного втручання в систему ХВП, ГВП, а також в каналізаційні труби та постійне залиття її квартири.
Відповідно до листа КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" від 26 жовтня 2009 року, ОСОБА_3 виконано перепланування без проектно-дозвільної документації та зобов'язано останнього облаштувати доступ до труб холодного та гарячого водопостачання і каналізації для обслуговування інженерних комунікацій працівниками експлуатуючої організації.
Проте зазначені докази не підтверджують наявність причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та спричиненою позивачці шкодою.
Так, відповідно до акту від 27 вересня 2009 року, складеного КП "Куренівське", під час обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет залиття квартири НОМЕР_1 було встановлено, що залиття квартири НОМЕР_1 відбулося з квартири НОМЕР_2. Мешканцю квартири НОМЕР_2 наданий припис на надання дозвільної документації та на перепланування ванної кімнати, а також зобов'язано провести герметизацію (а.с. 9). Крім того, відповідно до акту від 17 березня 2011 року комісією КП "Куренівське" встановлено, що залиття квартири НОМЕР_1 сталося з вище розташованої квартири НОМЕР_2, яка межує з квартирою НОМЕР_1 ( а.с. 145). Згідно з актом від 1 лютого 2011 року залиття квартири НОМЕР_1 сталося з вище розташованої квартири НОМЕР_2, яка межує з квартирою НОМЕР_1. На даний час витоку води не виявлено, для більш детального обґрунтування причин залиття мешканцю квартири НОМЕР_2 запропоновано зробити демонтаж сантехнічних приладів та надати доступ до каналізаційної мережі квартири (т.1 а.с. 146).
Згідно з листом КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" комісійним обстеженням від 24 вересня 2009 року встановлено, що власником квартири ОСОБА_3, виконано перепланування без проектно-дозвільної документації. З цього приводу власнику квартири АДРЕСА_1 надано припис про термінове надання проектно-дозвільної документації на виконання перепланування квартири, та облаштувати доступ до труб холодного та гарячого водопостачання і каналізації для обслуговування інженерних комунікацій працівниками експлуатуючої організації (т.1 а.с. 10).
Відповідно до припису від 24 вересня 2009 року відповідача зобов'язано надати дозвільну документацію на перепланування ванної кімнати та встановлення душової кабіни так як останній самовільно втрутився в системи ХВП, ГВП, а також каналізаційні труби і постійно заливає квартиру НОМЕР_1, а також зобов'язано провести герметизацію (т.1 а.с. 11).
Отже вказаним доказом лише зроблено припущення щодо залиття квартири позивача внаслідок перепланування ванної кімнати та встановлення душової кабіни, самовільно втрутився в системи ВП та ГВП а також каналізаційні труби. В акті ж зазначено , що витоку води не виялено та відсутній доступ до каналізаційних мереж.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 180-188) квартира НОМЕР_1 знаходиться на другому поверсі будинку в частині будинку, що розташована вздовж АДРЕСА_1 розташована на третьому поверсі в частині будинку, яка примикає до першої частини, приміщення санвузла квартири НОМЕР_2 розташовано над одним з приміщень квартири НОМЕР_1. При проведенні обстеження квартири НОМЕР_2 було встановлено, що приміщення кухні, яке позначено в технічному паспорті № 12, переобладнано в приміщення ванної кімнати, в якому залишено умивальник, демонтовано газову плиту та додатково встановлено сантехнічне обладнання, а саме: душову кабіну та ванну. При проведенні візуального обстеження, яке проводиться через тривалий час після залиття приміщень, встановити технічну причину залиття та чи є самовільне встановлення сантехнічного обладнання у АДРЕСА_1 причиною залиття квартири АДРЕСА_1 не вбачається можливим.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.58, ч.2 ст.59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув, безпідставно поклавши в основу рішення зазначені докази, які не є належними та допустимими, що потягло неправильний висновок суду про встановлення факту спричинення відповідачами матеріальної та моральної шкоди позивачці та зобов'язання відшкодувати її.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - задовольнити.
Рішення Подільского районного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Комунальне підприємство "Куренівське" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: