АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/7662/2012
Головуючий у 1 інстанції: Калініченко Л.С.
Доповідач: Стрижеус А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.,
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕВІРОС" в особі директора Орловського О.О. на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕВІРОС" про зобов'язання виконати умови договору, стягнення неустойки, інфляційних витрат та процентів за користування чужими грошовими коштами, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ "НЕВІРОС" про зобов'язання відповідача виконати умови укладеного договору від 29 грудня 2004 року №29-12/02, а саме: закінчити будівництво багатоповерхового житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 та ввести його в експлуатацію; після введення будинку в експлуатацію, передати Позивачу житлове приміщення, а саме, однокімнатну квартиру за №15, загальною площею 55,37 м2 , розташовану на 4-му поверсі у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; після введення будинку в експлуатацію, надати Позивачу акт приймання-передачі однокімнатної квартири за № 15, загальною площею 55,37 м2 . розташованої на 4-му поверсі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також технічний паспорт (виданий БТІ) на однокімнатну квартиру за № 15. загальною площею 55,37 м2 , розташовану на 4-му поверсі житлового будинку. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того. Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення виконання зобов'язань за Договором від 29 грудня 2004 року №29-12/02. у розмірі 277 583 гривні 81 копійку, 244 429 гривень 14 копійок інфляційних втрат та 43 390 гривень 20 копійок, що становлять три проценти річних від простроченої суми.
Свої позовні вимоги вона обґрунтовувала тим. що між її чоловіком ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕВІРОС" було укладено договір від 29 грудня 2004 року №29-12/02. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік - ОСОБА_4 помер, у зв'язку з цим 09 вересня 2010 року нею було отримано свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого права та обов'язки ОСОБА_4 за Договором №29-12/02 перейшли до неї в порядку спадкування.
Відповідно до умов вказаного договору Інвестор на пайових засадах бере участь в інвестуванні Будинку, а Товариство (Відповідач) зобов'язується побудувати і передати Інвестору закріплену за ним Квартиру за Актом прийому-передачі, а також надати Інвестору всі необхідні документи для оформлення Квартири у власність, за умови виконання останнім інвестиційних зобов'язань у повному обсязі.
Відповідно до умов Договору, під будинком розуміється багатоповерхова житлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Під Квартирою розуміється приміщення з визначеною житловою та не житловою площею, яке отримує Інвестор після введення Об'єкта будівництва в експлуатацію за умови виконання Інвестором даного Договору.
Відповідно до п. 2.1.1. Договору Інвестор має право на власний розсуд вибрати Квартиру із загального переліку Квартир, наявних в Товаристві, та закріпити за собою Квартиру за умови, що він одноразово проінвестував не менше 50% від загальної суми інвестиції відповідно до Протоколу погодження розміру Інвестиції (Додаток №1 до цього Договору).
Пункт 2.1. Додатку №1 до Договору встановлює, що вартість обраної Інвестором Квартири загальною площею 55,37 м2 , становить 308472 гривні.
Позивач посилається на те, що виконуючи свої договірні зобов'язання. її чоловік майже повністю сплатив відповідачу кошти на загальну суму 304 624 гривні 45 копійок.
Враховуючи те, що Інвестор сплатив необхідну суму коштів, між Сторонами було укладено Додаток №2 до Договору №29-12/02, за яким Відповідач визначив та закріпив за Інвестором Квартиру, визначив стан Квартири на момент її передачі Інвестору, а також визначив заплановану дату здачі Будинку в експлуатацію.
Так, згідно з вказаним Додатком, Квартира має номер АДРЕСА_1
Відповідно до п. 3.2.10. Договору №29-12/02 Товариство (Відповідач) зобов'язалося гарантувати передачу Квартири Інвестору у строк, визначений Додатком №2 до цього договору, на підставі Акту прийому-передачі.
Пунктом 4 Додатку №2 до Договору №29-12/02 встановлено обов'язок Товариства здати Будинок в експлуатацію у 4-му кварталі 2006 року. Таким чином Відповідач зобов'язався здати Будинок в експлуатацію не пізніше 31 грудня 2006 року та передати Квартиру Інвестору на підставі Акту прийому-передачі.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором від 29 грудня 2004 року №29-12/02 про пайову участь у житловому будівництві, в зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду за захистом порушеного права.
Крім того позивачем зазначено, що у зв'язку з порушенням термінів виконання зобов'язань, на підставі п. 5.2 Договору №29-12/02. у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем п.4 Додатку №2 цього Договору Відповідач сплачує Позивачу пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на внесену частину Інвестиції, а також проценти за безпідставне збереження грошових коштів, у розмірі, що визначається відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України та відшкодувати судові витрати у справі.
З урахуванням заявлених позивачем та прийнятих судом уточнень до позовної заяви, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача ввести в експлуатацію багатоповерховий житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_1 було змінено на позовні вимоги зобов'язати відповідача виконати умови укладеного Договору від 29 грудня 2004 року № 29-12/02 про пайову участь у житловому будівництві, а саме: закінчити будівництво багатоповерхового житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 після закінчення будівництва багатоповерхового житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1. здійснити передбачений законодавством комплекс заходів, направлених на ініціювання питання введення в експлуатацію багатоповерхового житлового будинку за вказаною адресою шляхом подання до уповноважених державних органів, передбачених законодавством звернень та документів та після введення будинку в експлуатацію передати позивачу житлове приміщення, а саме: однокімнатну квартиру за АДРЕСА_1 та документи, необхідні для оформлення права власності на вказану вище квартиру.
Також, з урахуванням прийнятих судом уточнень позовних вимог, розмір неустойки за прострочення виконання зобов'язань було зменшено з 277 583 гривні 81 копійка до 47 216 гривень 79 копійок.
Крім того, за заявою позивача вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних були залишені судом без розгляду.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року позов ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕВІРОС" про зобов'язання виконати умови договору та стягнення коштів задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕВІРОС" на користь ОСОБА_5 47 216,79 (сорок сім тисяч двісті шістнадцять) гривень 79 копійок неустойки за договором від 29 грудня 2004 року №29-12/02.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕВІРОС" на користь ОСОБА_5 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 (сто двадцять) гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідачем ТОВ "НЕВІРОС" в особі директора Орловського О.О., подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В судове засідання представник відповідач ТОВ "НЕВІРОС" не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.126), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Представник позивача ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення, суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, висновки суду ґрунтуються на повно та всебічно з'ясованих обставинах справи.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 грудня 2004 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕВІРОС" було укладено договір від 29 грудня 2004 року №29-12/02. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік - ОСОБА_4 помер, у зв'язку з цим 09 вересня 2010 року ОСОБА_5 було отримано свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого права та обов'язки ОСОБА_4 за Договором №29-12/02 перейшли до ОСОБА_5 в порядку спадкування.
Відповідно до п.1.1 Договору, Інвестор на пайових засадах бере участь в інвестуванні Будинку, а Товариство (Відповідач) зобов'язується побудувати і передати Інвестору закріплену за ним Квартиру за Актом прийому-передачі, а також надати Інвестору всі необхідні документи для оформлення Квартири у власність, за умови виконання останнім інвестиційних зобов'язань у повному обсязі.
Відповідно до умов Договору, під будинком розуміється багатоповерхова житлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Під Квартирою розуміється приміщення з визначеною житловою та не житловою площею, яке отримує Інвестор після введення Об'єкта будівництва в експлуатацію за умови виконання Інвестором даного Договору.
Відповідно до п. 2.1.1. Договору Інвестор має право на власний розсуд вибрати Квартиру із загального переліку Квартир, наявних в Товаристві, та закріпити за собою Квартиру за умови, що він одноразово проінвестував не менше 50% від загальної суми інвестиції відповідно до Протоколу погодження розміру Інвестиції (Додаток №1 до цього Договору).
У Додатку №2 до Договору зазначено, що Квартира має номер АДРЕСА_1
Відповідно до п. 3.2.10. Договору №29-12/02 Товариство (Відповідач) зобов'язалося гарантувати передачу Квартири Інвестору у строк, визначений Додатком №2 до цього договору, на підставі Акту прийому-передачі.
Пунктом 4 Додатку №2 до Договору №29-12/02 встановлено обов'язок Товариства здати Будинок в експлуатацію у 4-му кварталі 2006 року, тобто Відповідач зобов'язався здати Будинок в експлуатацію не пізніше 31 грудня 2006 року та передати Квартиру Інвестору на підставі Акту прийому-передачі.
Пунктом 2.1. Додатку №1 до Договору визначено, що вартість обраної Інвестором Квартири загальною площею 55,37 м2 становить 308472 гривні.
Позивачем сплачено на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 304 624 гривні 45 копійок. Інвестором майже повністю було внесено кошти за Договором №29-12/02, Відповідачем було видано Інвестору довідку про 100-відсоткову сплату Інвестором загальної вартості квартири. Вказане не заперечується сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними квитанціями та виданою позивачу відповідачем довідкою про 100-відсоткову сплату Інвестором загальної вартості квартири.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України), позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (п.1 ч. 1 ст. 258 ЦК України).
Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Статтею 266 ЦК України визначено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки тощо).
На час розгляду справи Будинок, а саме багатоповерхова житлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не побудований та не введений в експлуатацію.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2009 року позивач звертався до позивача з листом-запитом стосовно стану будівельної готовності Об'єкту будівництва, причини зупинки будівництва, а також надання інформації стосовно нового терміну введення Об'єкту будівництва в експлуатацію. Листом від 12 жовтня 2009 року за №22/5 відповідачем було надано позивачу відповідь щодо стану виконання будівельних робіт на Об'єкті інвестування за договором. За наведених обставин, враховуючи вимоги ст. 264 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що 12 жовтня 2009 року перебіг строку позовної давності перервався та почався заново. Враховуючи, що загальний строк позовної давності становить три роки, строк позовної давності перервався і кінцевою датою сплину строку позовної давності слід вважати 12 жовтня 2012 року.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі на Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", оскільки відповідач перевищив строк прийняття в експлуатацію багатоповерхового житлового будинку більш ніж на 18 місяців, а відповідно до абзацу 2 ч.4 ст. 3 вказаного Закону, за таких обставин заборона щодо нарахування штрафних санкцій не застосовується.
Колегія суддів, вважає, що інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕВІРОС" в особі директора Орловського О.О - відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: