АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 10/2690/1169/2012 р. Головуючий у 1 інстанції Горкава В.Ю.
Категорія ст. 165-3 КПК України Доповідач Бартащук Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді - Бартащук Л.В.
суддів - Беця О.В., Єфімової О.І.
за участю прокурора - Овчаренка С.А.
захисника - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
(із застосуванням на підставі ст. 85-3 КПК України відеоконференції із Київським СІЗО ДДУПВП у м. Києві та Київській області)
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_3 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2012 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою задоволено подання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Кривов'яза Д.А., про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю смт. Гриців, Шепетівського району, Хмельницької області, українцю, громадянину України, одруженому, маючому на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючому на посаді першого заступника голови-начальника Управління податкової міліції ДПІ у Тернопільській області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимому,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
У постанові суд визнав обґрунтованими доводи подання слідчого про те, що у кримінальній справі необхідно виконати процесуальні дії на виконання яких необхідно відповідний час, підстави до зміни запобіжного заходу відсутні, особу обвинуваченого ОСОБА_2, його матеріальний, сімейний стан, місце його проживання, його стан здоров'я, та продовжив строк тримання під вартою до чотирьох місяців.
В апеляції захисник просить постанову суду скасувати, як незаконну та необґрунтовану та обрати запобіжний захід у виді застави, посилаючись на те, що обраний запобіжний захід є надто суворим. Зокрема зазначає, що суд під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою не взяв до уваги дані про особу ОСОБА_2, а саме, те, що він має три вищі освіти, постійне місце проживання та реєстрації, має на утриманні двох малолітніх дітей та онкохвору матір, батька, постійне місце роботи, раніше не судимий.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали доводи апеляції та просили її задовольнити, прокурора, який вважав за необхідне апеляцію залишити без задоволення, рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2012 року Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
23.04.2012 року постановою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
23.04.2012 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Строк досудового слідства продовжено у встановленому законом порядку до 4-х місяців.
Старший слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України Кривов'яз Д.А., за згодою із заступником Генерального прокурора України, звернувся до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців ОСОБА_2, що обумовлено необхідністю проведення певного обсягу слідчих та процесуальних дій, зазначених у поданні та відсутністю підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
15 червня 2012 року постановою Печерського районного суду міста Києва строк тримання під вартою ОСОБА_2 продовжено до чотирьох місяців.
Відповідно до вимог ст. 156 КПК України тримання особи під вартою під час досудового розслідування не повинно тривати більше двох місяців.
У випадках, коли у зазначений строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м'який немає, він може бути продовжений судом за поданням, погодженим із відповідним прокурором.
Відповідно до вимог ст. 165-3 КПК України подання слідчого про продовження строку тримання під вартою повинно містити причини, у зв'язку з якими необхідно продовжити строк тримання під вартою, обставини та факти, що належить дослідити.
Відповідно до роз'яснень, які викладені в пунктах 19, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 10 від 11 червня 2004 року та № 15 від 24 жовтня 2008 року) «Про практику застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою та стадіях дізнання і досудового слідства», питання про продовження строків тримання під вартою в порядку, передбаченому ст. 165-3 КПК України, вирішується суддями відповідно до вимог ст. 156 КПК України.
При цьому звернуто увагу на обов'язковість дотримання, передбаченої ч. 3 ст. 165-3 КПК України процедури розгляду подання слідчого чи прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Розглядаючи таке подання, суддя з'ясовує обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (статті 148, 150, 155, 165-2 КПК України), а також умови, за яких продовження строку є можливим (ст. 156 КПК України).
При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 148, 150 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.
Однак, по даній справі взагалі не існує таких реальних ознак наявності суспільного інтересу, про що також не зазначено і в поданні слідчого про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до чотирьох місяців.
Тому, саме національні, передовсім судові органи мають забезпечувати, щоб строк тримання під вартою не перевищував розумних строків. Вони повинні, належно враховуючи принцип презумпції невинуватості, дослідити всі факти, що свідчать про наявність або відсутність згаданого суспільного інтересу, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та викласти їх у своїх рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту або продовження строку тримання під вартою.
Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою, але з часом існування лише цієї умови вже є недостатнім обґрунтуванням для продовження тримання особи під вартою, що не враховано органом досудового слідства по даній кримінальній справі.
У цьому контексті необхідно зазначити, що підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне подання про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, у поданні про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою органи досудового слідства не наводили відповідного обґрунтування ризиків, посилаючись головним чином на первісні підстави взяття ОСОБА_2 під варту, та не розглядали можливість застосування будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Так, звертаючись з поданням до Печерського районного суду м. Києва про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою до чотирьох місяців, слідчий дійсно посилається головним чином лише на первісні підстави взяття ОСОБА_2 під варту і в поданні взагалі не наводить відповідного обґрунтування ризиків, що є порушенням зазначених норм національного та міжнародного законодавства.
Звертає на себе увагу також та обставина, що після пред'явлення ОСОБА_2 обвинувачення і до цього часу, за участю обвинуваченого ОСОБА_2 було проведено лише одну слідчу дію - додатковий допит 13.06.2012 року, інші слідчі дії з обвинуваченим ОСОБА_2 не проводились, що є неприпустимим.
У зв'язку з цим, аналізуючи інтенсивність діяльності, пов'язаної з розслідуванням кримінальної справи щодо ОСОБА_2, дійсно вбачаються підстави для висновку про недостатню ефективність досудового слідства по цій кримінальній справі, що впливає також на дотримання розумних строків тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.
Для обґрунтування продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою до чотирьох місяців слідчий в поданні зазначив, що запобіжний захід не може бути змінений обвинуваченому ОСОБА_2 на більш м'який, оскільки він перебуваючи на волі може впливати на свідків, ухилятись від слідства, перешкоджати встановленню істини у справі та для забезпечення виконання процесуальних дій у справі.
Однак, як в поданні слідчого так і в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про наміри ОСОБА_2 ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі та виконанню процесуальних рішень.
При цьому слідчим при обґрунтуванні подання та судом першої інстанції при винесені рішення не враховані і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, зокрема те, що він має постійне місце проживання, характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, батьків похилого віку: мати онкохвора та батько страждає на цукровий діабет, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався.
Таким чином, наведені дані свідчать про те, що подання слідчого про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою до чотирьох місяців не має належного обґрунтування доцільності продовження строків тримання ОСОБА_2 під вартою в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.
З огляду на викладене, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, а також те, що подання слідчого про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2 до чотирьох місяців не має достатнього обґрунтування того, що органи досудового слідства цілком виправдано з об'єктивною обумовленістю здійснюють тривале розслідування справи та обґрунтування необхідності збереження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, у задоволенні подання слідчого слід відмовити, обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 17 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 148, 150, 165-2, 165-3, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2012 року, задовольнити.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2012 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 - скасувати, в задоволенні подання слідчого - відмовити.
Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю смт. Гриців, Шепетівського району, Хмельницької області, запобіжний захід у виді застави в розмірі 17 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 289 000 гривень.
Зобов'язати ОСОБА_2 внести суму застави не пізніше п'яти днів з дня обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок -37314015000104, та надати документ, що це підтверджує посадовій особі або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа.
Звільнити ОСОБА_2 з-під варти.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України, а саме:
1. з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;
3. повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити ОСОБА_2, що не вчинення зазначених дій у встановлений строк є підставою для розгляду питання про обрання у відношенні нього іншого запобіжного заходу, а при порушенні інших покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України, застава буде звернута в дохід держави, про що відібрати в нього розписку.
Контроль за виконанням постанови Апеляційного суду м. Києва покласти на Генеральну прокуратуру України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ ______________ Бартащук Л.В. Бець О.В. Єфімова О.І.