Справа №1-64/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін

Номер провадження 11/1890/376/12 Суддя-доповідач - Яременко

Категорія - 51

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Яременка Г. М.,

суддів - Олійника В. Б., Захарченка О. П.,

з участю прокурора - Савостьянової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Сумського районного суду Сумської області від 18.04.2012 року яким,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчук Полтавської обл., мешканця АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 07.03.1969 року Кременчуцьким міським судом Полтавської області по ст.ст.206 ч.2, 188-1 ч.2, 42 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 26.06.1971 року Кременчуцьким міським судом Полтавської області за ст.ст.81 ч.2, 215-3 ч.2, 42, 14 КК України до 5 років позбавлення волі з лікуванням від алкоголізму ;

- 13.03.1978 року Автозаводським райсудом м. Кременчук Полтавської області за ст.214 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 05.10.1979 року Автозаводським райсудом м. Кременчук Полтавської області за ст.140 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ майна;

- 22.11.1984 року Автозаводським райсудом м. Кременчук Полтавської області за ст.140 ч.2 до 5 років позбавлення волі;

- 22.06.1989 року Автозаводським райсудом м. Кременчук Полтавської області за ст.ст. 17, 140 ч.2, 215 ч.1, 215-3 ч.2, 222 ч.3, 42 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі;

- 28.06.1996 року Зарічним райсудом міста Суми за ст.ст. 141 ч.4, 208, 42 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 29.12.2004 року зарічним райсудом міста Суми за ст.185 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі;

- 17.12.2008 року Ковпаківським райсудом міста Суми за ст.186 ч.2 до 2 років позбавлення волі,

засуджений:

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 року з конфіскацією наркотичних засобів та без конфіскації майна;

- за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без конфіскації майна;

- за ч.1 ст.358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- за ч.4.ст.358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без конфіскації майна,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що 11 листопада 2011 року він на площі Пришибська м. Суми знайшов та привласнив поліетиленовий пакет з сухими рослинами коноплі, після чого перевіз їх в район Олдиша м. Суми де в лісопосадці подрібнив наркотичний засіб канабіс (марихуана) вагою у 115.66 грама і зберігав при собі з метою збуту.

18 листопада 2011 року ОСОБА_3, вирішивши відвідати товариша в м. Курськ Російської Федерації, взяв наркотичний засіб з собою, щоб збути його на території Російської Федерації і о 16 год. 10 хв. цього ж дня слідуючи через митний пост «Юнакіївка» в якості пасажира рейсового автобусу сполученням «Суми - Курськ», намагався перемістити через митний кордон України на територію Російської Федерації особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 115,66 грама однак свій злочинний умисел до кінця не довів, так як в ході митного контролю був затриманий співробітниками правоохоронних органів.

Крім того, у вересні 2011 року перебуваючи на автостанції м. Суми по вул. Баумана 22, на платформі посадки пасажирів ОСОБА_3 знайшов паспорт громадянина України ОСОБА_4 та привласнив його собі з метою подальшого підроблення та використання як власного.

15 листопада 2011 року ОСОБА_3 перебуваючи в залі очікування залізничного вокзалу м. Суми, вклеїв в чужий паспорт дві свої фотокартки, тим самим вчинив підроблення офіційного документа з метою його подальшого використання.

18 листопада 2011 року перетинаючи митний пост «Юнаківка» Сумської митниці, ОСОБА_3 пред'явив підроблений ним паспорт військовослужбовцям Сумського прикордонного загону і в цей же день був затриманий співробітниками правоохоронних органів.

У поданій апеляції із змінами і доповненнями прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції не погоджуючись з вироком суду просить скасувати вирок суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, невірним застосуванням кримінального закону та м`якістю призначеного покарання, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд, оскільки суд у вироку взагалі не навів покази ОСОБА_3, за ст.. 358 КК України суд призначив покарання у виді обмеження волі, яке не може бути призначене в зв»язку з його пенсійним віком, при сукупності злочинів суд не зазначив додаткове покарання у виді конфіскації наркотичних засобів, що є предметом контрабанди, також при призначенні покарання не взяв до уваги, що засуджений скоїв декілька злочинів, два з яких є тяжкими, суд не в повній мірі врахував характер та суспільну небезпеку вчинених ним злочинів, мотиви, цілі, і обставини при яких ОСОБА_3 вчиняв злочин, тяжкість наслідків від його злочинних дій, а також те що ОСОБА_3 має не зняту та не погашену судимість.

Вислухавши доповідь судді про суть вироку та поданої апеляції із змінами і доповненями, міркування прокурора Савостьянової Л.В. про необхідність скасування вироку суду, пояснення засудженого ОСОБА_3, який вважав, що апеляція не підлягає задоволенню, колегія суддів, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені у апеляції із змінами і доповненнями, приходить до висновку, що апеляції прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, вирок суду у кримінальній справі повинен бути законним і обґрунтованим, тобто ґрунтуватись на вимогах кримінального та кримінально-процесуального законів.

Колегія суддів вважає, що доводи прокурора про те, що суд не вірно призначив засудженому покарання за сукупністю злочинів, є обґрунтованими, оскільки суд призначаючи ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначив остаточне покарання, але в порушення вимог ст. 70 КК України не зазначив призначене за ст.. 305 КК України додаткове покарання у виді конфіскації наркотичних засобів, що є предметом контрабанди.

Таким чином суд першої інстанції не вірно призначивши ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України не зазначивши додаткове покарання, допустив істотне порушення вимог кримінального закону, внаслідок чого відповідно до вимог ст. 367 КПК України вирок суду підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустився суттєвої помилки в частині винесення після постановлення вироку, постанови від 23 квітня 2012 року про уточнення призначеного покарання, якою фактично призначив незаконно ОСОБА_2 додаткове покарання, оскільки кримінальне покарання згідно вимог КПК України може призначатися судом першої інстанції виключно вироком, а не постановою в порядку виконання вироку, винесеною до набрання вироку щодо цієї особи законної сили. Тому стверджувати про те, що суд першої інстанції виправив допущену ним помилку при призначенні ОСОБА_2 остаточного покарання не вбачається можливим.

Колегія суддів вважає, що заслуговують на увагу і доводи апеляції прокурора про порушення кримінального закону при призначенні покарання засудженому за ст. 358 КК України, які є істотними і відповідно до ст.. 367 КПК України є підставою для скасування вироку.

Так, судом ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 358 КК України призначено покарання у виді 1 року обмеження волі, а за ч. 4 ст. 358 КК України призначено покарання у виді 2 років обмеження волі, хоча ОСОБА_2 на час постановлення вироку досяг пенсійного віку, а відповідно до ч.3 ст.61 КК України покарання у виді обмеження волі йому не може бути призначено. Таким чином суд призначаючи покарання ОСОБА_2 за вказаними статтями істотно порушив ч.3 ст. 61 КК України.

Що стосується доводів апеляції прокурора про призначення більш суворого покарання, то колегія суддів дійшла переконання, що у випадку підтвердження за результатами судового розгляду справи винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів в тому ж об»ємі обвинувачення, за яким він був засуджений вироком Сумського районного суду від 18 квітня 2012 року та при тих же даних про особу, то призначене йому зазначеним вироком покарання не слід вважати занадто м»яким.

Інші доводи апеляції прокурора повинні бути перевірені судом першої інстанції при новому розгляді справи.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366,367, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити частково.

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 18 квітня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати у зв»язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити в цей же суд на новий розгляд в іншому складі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у вигляді взяття під варту.

СУДДІ:

Яременко Г. М. Олійник В. Б. Захарченко О. П.