В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2008 р. Перемишлянський районний суд Львівської області

в складі головуючого-судді Гулид Р.М.

при секретарі Павлюк Г.І.

з участю прокурора

адвокатів ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Перемишляни кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1народження, українця, уроженця АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_1, освіта середня, одруженого, працюючого інструктором верхової їзди в « Бухті Вікінгів» , військовозобов”язаного, раніше не судимого , в скоєні ним злочину передбаченого ст. 125 ч.2 КК України,-

в с т а н о в и в :

28.10.2006року біля 21 год.30 хв., ОСОБА_2. безпричинно пристав до ОСОБА_5., який перебував в господарстві ОСОБА_3. в АДРЕСА_2 з наміром провідати дружину та малолітню дитину, де вступив в суперечку з останнім, під час якої наніс декілька ударів по голові та різних частинах тіла потерпілому ОСОБА_5. Протиправні дії підсудніх , припинив ОСОБА_3., який знаходився неподалік та припинив бійку, в наслідку якої ОСОБА_5. отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров”я, що стверджено висновком судово-медичної експертизи.

Свою вину у скоєному злочині підсудній визнав частково та пояснив, що дійсно 28.10.2006р. о 21 год. 30 хв. вступив в суперечку з ОСОБА_5. , який перебував в нетверезому стані в господарстві його батька ОСОБА_3., вимагаючи покинути будинковолодіння та не вчиняти конфлікт . Під час суперечки, яка згодом перейшла в шарпанину, ОСОБА_2. міг нанести удари руками по тілу потерпілому, оскільки намагався виштовхати його з подвір'я на вулицю.

Та незважаючи на часткове визнання своєї вини у скоєному з боку підсуднього, його вина повністю стверджується показами потерпілого, свідків та рядом документальних доказів по справі.

Зокрема, допитана в судовому засідання потерпілий ОСОБА_5. показав, що 28.10.2006р ,близько 21 год. 30 хв.прийшов в господарство ОСОБА_3. в АДРЕСА_2, де проживала його дружина з малолітньою дитиною. Між ними виник конфлікт ,зчинилась сварка, на яку прибігла ОСОБА_4. та підсудній ОСОБА_2.та намагались прогнати з будинку, при цьому ОСОБА_2. штовхнув потерпілого на землю та почав наносити удари по різних частинах тіла, зокрема по голові та обличчю, чим заподіяли йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров”я.

Свідок ОСОБА_6. в судовому засіданні пояснила, що 28.10.2006р., близько 21 год.30хв. до неї в нетверезому стані прийшов її чоловік ОСОБА_5., який вчинив сварку та намагався її побити. На її ж крик прибігла мати ОСОБА_4. та брат ОСОБА_2., який виштовхав ОСОБА_5. з будинку.

Свідок ОСОБА_4. ствердила, що вечером 28.10.2006 року в її будинок зайшов ОСОБА_5., щоб провідати дружину та дитину , але при цьому влаштував сварку, виголошуючи нецензурні вислови в адресу її та дружинку, намагався їх побити, але йому перешкодив ОСОБА_2., виштовхавши потерпілого з будинку.

З усім об”ємом зібраних по справі документальних доказів підсудній погодився і не настояв на їх детальному аналізі в ході розгляду справи, наслідки чого йому було роз”яснено протокольно в судовому засіданні.

Крім цього, вина підсуднього у скоєному злочині також стверджується і рядом документальних доказів по справі, а саме:

Скаргою потерпілого про скоєний злочин / а.с.2-4/;

висновком судово-медичної експертизи № 103 від 30.10.06р. / а.с.6-7/

витягом з медичної карти потерпілого / а.с.8/,

листком непрацездатності ( а.с.9),

довідкою з Бібрської полікнініки про перебування на амбулаторному лікуванні (а.с.10),

копіями чеків про придбання медикаментів (а.с.11-12),

відмовним матеріалом Перемишлянського РВ УМВСУ № 411.

Таким чином , оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину підсуднього ОСОБА_2. в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров”я, що вірно кваліфіковано за ст.125 ч.2 КК України.

Обираючи міру покарання підсудньому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного, який раніше не притягались до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем роботи та проживання, працює, має на утриманні неповнолітню дитину. Як помякшуючу його вину обставину, суд визнає каяття та сприяння встановленню дійсних обставин по справі, відтак вважає за можливе і доцільне його виправлення та перевиховання без ізоляціїї від суспільства.

До часткового задоволення підлягає і цивільний позов потерпілого, однак в межах адекватності вчиненого та документального підтвердження і обгрунтування останнім нанесеної шкоди, що становитиме 2000 гривень матеріальної шкоди та моральної шкоди в сумі 1000 гривень .

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 за ст.125 ч.2 КК України до 6 (шести) місяців виправних робіт без позбавлення волі, а за місцем основної роботи, з відрахуванням в дохід держави 10% щомісячного заробітку.

Початок відбуття покарання засудженому ОСОБА_2. рахувати з часу звернення вироку до виконання і проведення першого грошового стягнення.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2. - підписку про невиїзд, залишити без зміни до збігу терміну відбуття визначеного покарання.

Стягунти з засудженого ОСОБА_2. в користь потерпілого ОСОБА_5. - матеріальну шкоду в сумі 2000 гривень та моральну шкоду в сумі 1000 гривень, в решті позовних вимог - відмовити за недоведеністю жаданих вимог.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області на протязі 15-ти діб з часу його оголошення

З оригіналом згідно

Суддя : Гулид Р.М.