ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

за позовом  Державного територіального галузевого об"єднання "Львівська залізниця" м.Львів,  вул.Гоголя,1, в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень, м.Івано-Франківськ, вул.Привокзальна,15

до відповідача  ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"  вул.Майданська,5, м.Надвірна,78400,

Cуддя  Круглова Олена Микитівна   

При секретарі  Мельник Н.Д.  

Представники:

Від позивача:  Левчук І.М. - представник, (довіреність №НЮ-434 від 16.03.06р.)

Від позивача:  Моцюк В.В. - юрисконсульт, (довіреність №НЮ-581 від 20.04.06р.)

Від відповідача:  Полатайко С.С. - юрисконсульт, (довіреність №15 від 16.01.06р.)

Представникам сторін роз"яснено права і обов"язки встановлені ст.22 ГПК України

СУТЬ СПОРУ:  про стягнення 156402,96 грн. заборгованості за зберігання вантажів у вагонах                   

           16.06.06 в засіданні суду оголошувались перерви до 29.06.06,  04.07.06 та до 10.07.06  для виготовлення та проголошення повного тексту рішення.

           10.07.06 розгляд справи завершено.

           Представники позивача позовні вимоги в засіданні суду підтримали.

           Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству. Посилаючись на ст.42 Статуту залізниць України, п.1, п.4 Правил видачі вантажів, п.2.7 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, Роз"яснення Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.02 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" вважає, що товариство відповідача повинно бути звільнено від плати за зберігання вантажу, оскільки позивачем не надсилалось йому повідомлення про при буття вантажу на станцію Надвірна в листопаді 2005р., а також вважає що збільшення збору за зберігання вантажу до двократного розміру є незаконним.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін судом

                                                       в с т а н о в л е н о :

          у листопаді  2005 року на адресу ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття” надходили вагони,

які були затримані на станції призначення Надвірна та не подавалися під вивантаження на під’їзну колію ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття”, в зв"язку з зайнятістю фронтів вивантаження.

Про затримку вагонів на станції призначення, залізницею в порядку п.8 Правил користування вагонами і контейнерами (затверджені Наказом Мінтрансу №113 від 25.02.1999р. та зареєстровані в Мінюсті 15.03.1999р. №165/3458)  складено акти та відомості плати за користування вагонами  (а.с.16-119).

 Відповідно до ст. 46  Статуту залізниць України  одержувач зобов'язаний прийняти і вивести зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, термін вивезення і порядок зберігання встановлюється Правилами. Відповідно до п.5 Правил зберігання вантажів (затверджений Наказом Мінтрансу №644 від 21.11.2000р. зареєстрований в Мінюсті 24.11.2000р. №866/5087) якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст.46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу встановлена тарифом. Відповідно до п.8 Правил термін безоплатного зберігання обчислюється: при затримці –з моменту затримки.

За період затримки на станції Надвірна відповідачу нараховано збір за зберігання вантажів у вагонах в сумі 156402,96 грн.

Посилання відповідача на те,що його не було повідомлено про прибуття на його адресу  вагонів є безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться виписки з книги повідомлень за встановленою  в додатку №7 до Правил формою, відповідно до яких відповідача на протязі   2-х годин  з моменту прибуття вантажу було повідомлено по телефону про прибуття на його адресу вагонів. Факт повідомлення та зберігання вантажів у вагонах підтверджується також актами загальної форми про затримку вагонів, які складалися в день затримки вагонів та надавалися для підписання представникам відповідача, а також відомостями плати за користування вагонами, відповідно до яких стягнуто плату за користування вагонами за цей же період, що і зберігання по них, за якими відповідачем сплачено суму нарахованої плати і фактично визнано факт зберігання вантажів у спірний період.

Також слід визнати безпідставними посилання відповідача на неправильний розрахунок нарахованих платіжів, оскільки нарахування проводилось відповідно до  розділу 2 частини 2 Тарифного  керівництва №1 (затвердженого Наказом Мінтрансу №551 від 15.11.1999р. зареєстрований в Мінюсті 01.12.1999р. №828/4121), наказу Мінтрансу України №934 від 27.12.02р., розпоряджень КМУ  №455-р від 13.07.04р. та №91-р від 01.04.05р.

          Термін зберігання вантажів та нарахована відповідна плата підтверджується матеріалами справи, а саме: актами затримки вагонів, відомостями плати за користування вагонами. Всі нараховані збори за зберігання вантажів у вагонах включені в накопичувальні картки, які наявні в матеріалах справи та стосуються заявлених вимог та нарахованих зборів.

Враховуючи вищенаведене, заборгованість відповідача перед позивачем складає  156402,96 грн. збору за зберігання вантажів у вагонах (розрахунок у матеріалах справи).

           Відповідно  до ст.33  кожна сторона  повинна   довести  ті обставини, на  які  вона  посилається   як   на  підставу   своїх   вимог і  заперечень .

           Відповідачем  належними чином не доведено відсутність його вини   у затримці вагонів на підходах до станції призначення. З огляду на вищевикладені обставини позов слід задоволити з віднесенням на відповідача судових витрат.

            Керуючись ст.ст. 124,129 Конституції України, ст.ст.46 Статуту залізниць України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

 Стягнути з   ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"  вул.Майданська,5, м.Надвірна ( код 00152230) на користь Державного територіального галузевого об"єднання "Львівська залізниця" м.Львів,  вул.Гоголя,1, в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень, м.Івано-Франківськ, ( код 25910967) -  156402,96 грн.  заборгованості,  1564,03 грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

          Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

 СУДДЯ                                                                         КРУГЛОВА О.М.

дата підписання рішення   ___________

                                                                                                                                       виготовлено в діловодстві