Справа №  2 - 404 - 2008р.

Україна

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

       Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 червня  2008 року                                                                                     м. Городище

                 Городищенський районний суд Черкаської області у складі :  судді Синиці Л.П., при секретарях судових засідань Третяк І. П., Нездолій І. О.,  за участі адвоката  ОСОБА_1

                розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в  залі   суду   цивільну  справу  за  позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про розірвання договору позики та стягнення суми боргу, -

в с т а н о в и в :

 05 травня 2008 року позивачОСОБА_2.  звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_3 ОСОБА_4 про розірвання договору позики та стягнення суми боргу в розмірі 135 000,  00 грн. .

 Обґрунтовуючи  свою  позовну  вимогу  позивач  посилається  на  те, що вона з ОСОБА_3 у травні 2006 року уклали договір позики, оформивши його розпискою, за умовами договору вона позичила ОСОБА_3,  відповідачу по справі, строком на п'ять років кошти в сумі 135 000, 00 грн., останній у свою чергу зобов'язувався повернути ці кошти до 23.05.2011 року рівними частинами - щорічно по 27 000, 00 грн., мотивуючи позику тим, що йому необхідні кошти для завершення будівництва нового житлового будинку, який він із своєю дружиною ОСОБА_4 будує в АДРЕСА_1 на ті обставини, що з моменту укладення договору пройшло  два роки, відповідач ухиляється від виконання умов договору, і до цього часу, часу подачі позову  до суду, не повернув жодної копійки, хоча повинен був на момент звернення до суду виплатити               54000, 00 грн. .  Відповідач уникає розмов, зустрічей , не телефонує, не пояснює причин порушення виконання умов позики. Ці всі дії свідчать про намагання зі сторони уникнути повернення боргу.  Відповідач, позичаючи кошти, мотивував це необхідністю завершення будівництва нового будинку, тобто  кошти були позичені в інтересах та для потреб сім'ї, про це знала і ОСОБА_4 яка була присутня при передачі коштів, і яка являється відповідачу ОСОБА_3 дружиною, тобто остання також  є відповідачем по справі. За цей період відповідачі збудували літню кухню, сарай, погріб, паркан, тобто використали позичені кошти за призначенням. Неможливість вирішення даного питання змушує звернутися до суду за захистом своїх майнових прав. У зв'язку з цим позивач, просить, через суд, розірвати укладений з ОСОБА_3. договір позики                      від 23.05.2006р. та стягнути з відповідачів : ОСОБА_3.,  ОСОБА_4 солідарно, на свою користь  135 000, 00 грн. - сума боргу та понесені судові витрати, до яких належить сплачене при подачі позовної заяви державне мито в сумі 51 грн.; кошти сплачені на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 30 грн. та 1500 грн. витрат за надання правової допомоги.

У судовому засіданні позивач частково підтримала позовні вимоги, вказавши, що дійсно протягом дії договору позики відповідач із вказаної суми боргу повернув 5500, 00 грн. . Представник позивача - адвокат ОСОБА_1. підтримав позовні вимоги свого довірителя.  Відповідач  ОСОБА_3 позов визнав, не заперечуючи проти його задоволення, вказавши, що кошти в сумі 135000,00 грн.,  дійсно були отримані ним у позивача через розписку для розвитку сім'ї,  дружинаОСОБА_4. була присутня при цьому, і дала свою згоду, на даний час ним повернуто 5500, 00 грн.;   про те, що у суді слухається цивільна справаОСОБА_4. знає, і не заперечує, щоб остання вирішувалася без її присутності, позов визнає .

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, відповідачаОСОБА_3 врахувавши думку відповідача ОСОБА_4. та дослідивши  матеріали  справи,  вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Відповідно  до  ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, і вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, при цьому, на підтвердження укладення договору позики може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми - ст. 1047 ЦК України.   За вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства,  а за  відсутності таких  умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом -                ст. 611 ЦК України, зокрема : -  припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, або розірвання договору, тобто частково чи повністю змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ст. 615 ЦК України), при цьому, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Разом з тим, особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів, щодо належного виконання зобов'язання - ст. 614 ЦК України.  Згідно ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим  договором, є об'єктом права спільної сумісної власності. При укладені договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другою з подружжя; договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї; дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового - ст. 65 СК України. 

Судом встановлено, що 23 травня 2008 року відповідач ОСОБА_3. власноруч написав розписку про те, що отримав у позивачаОСОБА_2.  кошти в сумі 135 тисяч гривень, які зобов'язується повернути протягом п'яти років, тобто до 23.05.2011р., в рівних частинах по 27 000, 00 грн. кожний рік. Даний договір позики був укладений, одним із подружжя, а саме ОСОБА_3. в інтересах сім'ї і, одержане за договором, використано на  її потреби. Однак,  станом на 26.06.2008р.,  відповідач ОСОБА_3. не виконав взятих на себе зобов'язань, так як сплатив лише 5 500, 00 грн.,  хоча зобов'язаний був повернути 27 000, 00 грн., тому враховуючи вимоги діючого законодавства, договір позики необхідно розірвати, зобов'язати боржника ОСОБА_3. сплатити (повернути) суму боргу в розмірі 129 500, 00 грн., солідарно з другим відповідачем по справі,  дружиною -ОСОБА_4. .

Враховуючи  положення  ст. 79 ч. 2, п. п. 1, 2 ч. 3,  ст. 81, 84 ЦПК України та приймаючи до уваги те, що у зв'язку із розглядом справи в суді позивач,  поніс витрати  : - на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі  30, 00 грн.;  - сплатив судовий збір (мито) в сумі 51,00 грн.; - на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн., суд стягує вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь позивача, згідно до ст. 88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, так як,  вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно - процесуальним законодавством України.  Крім того, відповідно до ухвали про відстрочення сплати державного мита, позивач, на час постановлення рішення, не доплатив державне мито в розмірі 1244, 00 грн., які слід, стягнути з сторони відповідача на користь держави - ст. 82 ч. 2 ЦПК України.

Позовні вимоги підтверджуються :  розпискою, технічним паспортом, схематичним планом,  журналу зовнішніх обмірів, експлуатацією площ до плану житлового будинку по вАДРЕСА_1.

           На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 614, 615, 1046, 1047  ЦК України,  ст. ст. 61, 65 СК України ст. ст. 5, 10, 30, 60, 79, 81, 84, 88,  212, 213, 215, 218,  294 ЦПК  України,  суд, -

в и р і ш и в  :

Позов задоволити повністю.  Розірвати укладений з ОСОБА_3  договір позики, відповідно до розписки  від 23.05.2006р. .

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  солідарно,  на користь  ОСОБА_2  кошти у вигляді боргу в сумі 129 500, 00 гривень (сто двадцять дев'ять тисяч п'ятсот грн.)  та судові витрати в розмірі 1581, 00  (одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна) гривня, з яких 51, 00 (п'ятдесят одна) гривня становить державне мито, 30, 00 (тридцять) гривень витрати за інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 1500, 00  (одна тисяча п'ятсот) грн.  витрати на правому допомогу. 

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, солідарно,  на користь держави  мито в сумі  1244, 00 (одна тисяча двісті сорок чотири)  гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення, заяви про апеляційне оскарження, і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.         

           Суддя