Справа № 206/2596/2012

Провадження №11/0290/726/2012 Категорія: 51

Головуючий у суді 1-ї інстанції Старинщук О.В.

Доповідач : Нешик

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого - судді: Нешик Р.І.

суддів: Дедик В.П., Старинець Ю.В.

прокурора: Кузьміна С.В.

засудженого: ОСОБА_2

адвоката: Сікорського О.С.

розглянула 19 липня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи першої інстанції та засудженого ОСОБА_2 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 04 травня 2012 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого;

засуджено за ч.1 ст.307 КК України на 4 роки позбавлення волі,

за ч.2 ст.307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ст.70 КК України призначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначено остаточну міру покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вирішено питання із речовими доказами.

Засуджений визнаний винним і засуджений, згідно вироку суду, за те, що 27.12.2011 року приблизно о 16.20 год. на площі Г. Сталінграду в м. Вінниці збув за 750 грн. ОСОБА_4 0,1325г амфетаміну.

Також 29.12.2011 року приблизно о 17.40 год. на площі Г. Сталінграду в м. Вінниці збув за 500 грн. ОСОБА_4 0,0849г амфетаміну.

Також 03.01.2012 року приблизно о 15.40 год. на вул. Фрунзе в м. Вінниці збув за 750 грн. ОСОБА_4 0,0604г амфетаміну.

Крім того 12.01.2012 року приблизно о 12.30 год. на площі Г. Сталінграду в м. Вінниці збув за 600 грн. ОСОБА_4 0,043г амфетаміну, за обставин детально викладених у вироку Замостянського районного суду м. Вінниці.

В апеляції засудженого ставиться питання про зміну вироку, перекваліфікацію його дій на ч.1 ст.307 КК України та призначення покарання в межах санкції цієї статті, із застосуванням ст.75 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ в судових дебатах адвоката, що підтримав доводи поданої апеляції засудженого та прокурора щодо законності прийнятого рішення районним судом; дослідивши доводи поданої апеляції та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення без змін вироку суду із наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, за якими він засуджений, при обставинах, викладених у вироку, правильний, не оспарювався останнім під час судового розгляду, в зв'язку з чим, кримінальна справа розглядалася в порядку ст.299 КПК України і ґрунтуються на наявних по справі доказах.

Відповідно записів протоколу судового засідання (а.с.105 зв.) засудженому, як і іншим учасникам судового розгляду, були роз'яснені зміст і наслідки ч.3 ст.299 КПК України.

Впевнившись в добровільності і істинності позиції засудженого, який мав свого адвоката, головуючий проінформував винного про відсутність у нього права оспорювання фактичних обставин справи в апеляційному суді, на що він дав свою згоду.

Тому його посилання на інші обставини, зокрема, що у нього була домовленість при першій зустрічі на збут ОСОБА_4 2гр амфетаміну, який він в 4 прийоми реалізував, не заслуговує на увагу, оскільки такі твердження він вперше виклав у своїй апеляції. Крім того, він позбавлений права оспорювати фактичні обставини із підстав, зазначених вище. А тому вони в апеляційному порядку не розглядаються.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 був засуджений саме за збут психотропної речовини, а не наркотичної, як про це зазначив засуджений в своїй апеляції.

А тому посилання апелянта на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування закону не заслуговує на увагу.

Призначаючи покарання засудженому, суд обґрунтовано не врахував знаходження на його утриманні двох малолітніх дітей та недостатні матеріальні статки дружини, оскільки згідно наданої характеристики із місця проживання, ОСОБА_2 на 16.01.2012 року проживав із братом та батьком.

Інших обставин, як і зазначеного які би впливали на зменшення чи пом'якшення покарання із застосуванням ст.69 КК України, засуджений в своїй апеляції не навів.

Мінімальне покарання, призначене засудженому ОСОБА_2 визначене із врахуванням ступеню тяжкості скоєного, особи винного і пом'якшуючих покарання обставин, за відсутності обтяжуючих, відповідає нормам ст.65 КК України.

Тому підстав для задоволення поданої апеляції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365-367 КПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого залишити без задоволення.

Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 04 травня 2012 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Судді:

Р.І. Нешик В.П. Дедик Ю.В. Старинець