26.07.2012
Справа № 212/9763/2012
(4/212/6304/12)
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 липня 2012 року м. Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Олійника О.М.
при секретарі Козловій М.О.
за участю прокурора Савчука В.В.
захисника ОСОБА_1
скаржника ОСОБА_2
особи за заявою якою порушено кримінальну справу ОСОБА_3
її захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи по факту шахрайських дій, за ознаками злочину за ч.2 ст. 190 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи по факту шахрайських дій, за ознаками злочину за ч.2 ст. 190 КК України.
Скарга мотивована тим, що слідчий СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Кучабський І.В., розглянувши матеріали ЖРЗПЗ №5588\3 від 12.06.2012 виніс 18.06.2012 постанову про порушення кримінальної справи по факту шахрайських дій, вчинених по відношенню до ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
Скаржник вважає, що постанова є необґрунтованою, та підлягає скасуванню, оскільки при підписанні договорів купівлі -продажу ОСОБА_3 була з ними ознайомлена та неодноразово бачила те майно, яке вона придбала, була ознайомлена зі всіма обтяженнями, що стосуються земельної ділянки.
Крім того умови обтяження прописані в договорі купівлі - продажу земельної ділянки.
Скаржник вважає, що підстави для порушення кримінальної справи відсутні та не мають обґрунтованого законодавчого підтвердження.
Скаржник та його захисник в судовому засіданні скаргу підтримали та просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в скарзі. Також зазначили, що приводів та підстав для порушення кримінальної справи у слідчого не було, оскільки ОСОБА_3 неодноразово перед укладенням угод оглядала будинок та земельну ділянку одна, з подругою та своїм чоловіком, повністю ознайомилась з документами на будинок і земельну ділянку, договори купівлі -продажу були посвідчені нотаріально з роз'ясненням ОСОБА_3 всіх передбачених законом прав та обов'язків. Після посвідчення договорів ОСОБА_3 оформила на себе право власності, провела державну реєстрацію придбаної нерухомості, звернулась з заявою про прийняття в експлуатацію самовільно прибудованих споруд.
Прокурор вважає, що рішення про порушення кримінальної справи прийнято відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Особа за заявою якої порушено кримінальну справу та її захисник в судовому засіданні суду пояснили, що кримінальна справа порушена законно, ОСОБА_2 заволодів незаконно її коштами в сумі 178570 євро. В будинку, який ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_2, не співпадає технічний план будівлі з фактичними показниками, а саме у технічному паспорті, який був у нотаріуса на момент укладення договорів №1 і №2 від 28.10.2011 р. відсутні тамбур, санвузол, тераси та збудований літній сарай.
Також ОСОБА_3 зазначила, що вона не знала про те, що на земельну ділянку встановлено обмеження щодо її використання, а саме того факту, що на відстані 3-4 метрів від фундаменту вищевказаного будинку проходять дві діючі газові труби, а з іншого боку будинку на відстані 4-х метрів від його фундаменту пролягає високовольтний провід. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_3 стверджувала, що будинок та земельну ділянку вона придбала за 178570 євро, а в договорі купівлі - продажу на будинок зазначено лише 500000 гривень, а на земельну ділянку 15000 гривень, що не відповідає дійсності.
Таким чином вона вважає, що ОСОБА_2 шляхом обману заволодів її коштами в сумі 178570 євро. З цивільним позовом до суду про визнання укладених договорів недійсними ОСОБА_3 не зверталась.
Слідчий в судовому засіданні суду пояснив, що при винесенні постанови про порушення кримінальної справи, було достатньо приводів та підстав для її порушення.
Вислухавши пояснення скаржника, його захисника, особи за заявою якої порушено кримінальну справу, її захисника, слідчого, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу, суд приходить до висновку, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд вважає, що скарга подана відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме ст. 236-7 КПК України, оскільки незважаючи не те, що кримінальна справа порушена за фактом шахрайських дій, вчинених по відношенню до ОСОБА_3, ОСОБА_2 названий в постанові про порушення кримінальної справи, як особа, яка шахрайським шляхом заволоділа чужим майном.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до ст.98 КПК України, за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи, 28.10.2011 року ОСОБА_2 шахрайським шляхом, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, знаходячись в приміщенні Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк», уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу житлового будинку, заволодів грошовими коштами в сумі 178570 євро.
Відповідно до технічного паспорту від 25.03.2011 року відсутні існуючи фактично добудови нежитлових приміщень: тамбур, санвузол, тераси та збудований літній сарай, а в середині будинку зроблено перепланування на усіх поверхах у більшості житлових та нежитлових приміщень. Також на момент підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки, ОСОБА_2, не повідомив ОСОБА_3 про те що на земельну ділянку встановлено обмеження щодо її використання, а саме того факту, що на відстані 3-4 метрів від фундаменту вищевказаного будинку проходять дві діючі газові труби, а з іншого боку будинку на відстані 4-х метрів від його фундаменту пролягає високовольтний провід. Ця інформація в договорах купівлі-продажу від 28.10.2011 відсутня і вона була відома особисто ОСОБА_2, який займався оформленням усіх необхідних документів, для отримання цієї земельної ділянки у приватну власність. Тому ОСОБА_2 шляхом обману, а саме: повідомлення ОСОБА_3 неправдивої інформації та приховування певних обставин, які стосуються об'єкту купівлі-продажу, заволодів грошовими коштами у ОСОБА_3, завдавши останній матеріальної шкоди на суму 1999647 грн.
Скаржник не заперечує той факт, що він продав в жовтні 2011 року свій будинок та земельну ділянку до нього, розташовані по АДРЕСА_1, про що укладені нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу житлового будинку від 28.10.2011 та земельної ділянки від 28.10.2011.З матеріалів на підставі яких була порушена кримінальна справа вбачається, що договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки оформлені у відповідності до діючого законодавства і викладені в них обставини відповідають дійсності та волевиявленню сторін. Договори підписані особисто ОСОБА_3
Відповідно до договору купівлі - продажу будинку : згідно п.2.1 договору «за домовленістю сторін продаж житлового будинку вчинено за 500000 грн.»;
Відповідно до п.3.3 договору «Будинок продається продавцем та приймається покупцем у власність шляхом підписання цього договору»;
Згідно п.4.1 договору «Будинок продається разом з земельною ділянкою, на якій він розташований...За домовленістю сторін договір купівлі-продажу зазначеної ділянки укладатиметься ними одразу ж після укладення та нотаріального посвідчення цього договору».
В п. 4.3 договору купівлі-продажу житлового будинку зазначено, що «Будинок візуально оглянутий покупцем до укладення цього договору, претензій до продавця щодо якісних характеристик майна покупець немає».
Як зазначено в п.4.6 договору «Ми, сторони, однаково розуміючи значення і умови цього правочину та його правові наслідки, підтверджуємо дійсність намірів при його укладенні, а також те, що він не є правочином фіктивним чи удаваним».
Підписання цього договору свідчить про те, що договір сторонами прочитаний особисто, зміст цього документу їм зрозумілий і відповідає їхній волі, розрахунки між ними проведені в повному обсязі, а предмет купівлі-продажу прийнятий покупцем у власність.
Щодо обставин укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0556 га, розташованої у АДРЕСА_1, то ОСОБА_3 особисто ознайомилась з державним актом на право власності на земельну ділянку, де розташований куплений нею будинок та про наявні обмеження та обтяження.
Згідно з п.1.3 договору купівлі-продажу земельної ділянки, ОСОБА_2 заявляє, що... «земельна ділянка вільна від сервітутів та будь-яких обмежень у користуванні нею, крім обмежень, зазначених у пункті 1.4 цього договору».
Відповідно до відомостей, викладених в державному акті на право власності на земельну ділянку, встановлене обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки на площі 0,0183га - охоронна зона навколо інженерних комунікацій і про цю обставину прямо зазначено у договорі купівлі-продажу ділянки - п.1.4 договору.
В п.5.1 зазначено, що «земельна ділянка відчужується разом з житловим будинком, розташованим на цій ділянці. Відповідний договір купівлі-продажу житлового будинку укладений безпосередньо перед укладенням цього договору та посвідчений нотаріусом 28 жовтня 2011 року за реєстровим № 3538»
У договорі також зазначено, що своїми підписами сторони свідчать, що його текст ними прочитаний особисто, зміст цього документу, його значення , умови та правові наслідки їм зрозумілі і відповідають їхній волі, розрахунки між сторонами проведені у повному обсязі, а предмет купівлі-продажу прийнятий ОСОБА_3
Ст. 190 ч. 2 КК України передбачає, відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
Слідчим при проведенні досудового слідства не дано правової оцінки тому, що ОСОБА_2 не просто заволодів грошовими коштами ОСОБА_3, а передав їй у власність будинок та земельну ділянку на умовах визначених сторонами і скріплених відповідними договорами купівлі -продажу від 28.10.2011р., які укладені відповідно до вимог цивільного законодавства.
Зазначені ОСОБА_3 в заяві про злочин доводи про недоліки будинку і земельної ділянки були їй відомі при візуальному огляді, при ознайомленні з правовстановлюючими документами на будинок та земельну ділянку, прописані в договорах купівлі-продажу і вона добровільно, по своїй волі виявила бажання купити будинок та земельну ділянку.
В частині доводів, про те, що на відстані 3-4 метрів від фундаменту вищевказаного будинку проходять дві діючі газові труби, а з іншого боку будинку на відстані 4-х метрів від його фундаменту пролягає високовольтний провід, спростовуються актом обстеження Вінницького РЕС про відсутність проходження високовольтних мереж через територію домоволодіння та актом обстеження ВУГГ про те що на території домоволодіння відсутні діючі газові мережі, які наявні в матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи.
Спірні правовідносини між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 регулюються главою 54 Цивільного кодексу України, де передбачені порядок, строки і наслідки вирішення спору, що виник між сторонами.
Крім того, суд звертає увагу на те, що по заяві ОСОБА_3 двічі виносилась постанова про відмову в порушенні кримінальної справи та скасовуючи постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.05.2012р. прокурор міста зазначив, що «дослідча перевірка проведена не повно та неякісно, в ході проведення додаткової перевірки необхідно додатково опитати ОСОБА_2 та ОСОБА_3, опитати знайому ОСОБА_3 з якою вона проводила огляд будинку. Долучити до матеріалів перевірки копії документів стосовно придбання вказаного будинку. Перелік питань в ході проведення перевірки не є вичерпним.». Слідчий без виконання вказівок прокурора, за результатами розгляду тих же матеріалів перевірки, що визнані прокурором неповними та недостатніми для порушення кримінальної справи, прийняв рішення про порушення кримінальної справи.
Таким чином постанова про порушення кримінальної справи містить лише суб'єктивну оцінку слідчого окремих матеріалів справи, на які він не посилається в постанові, та припущення в частині об'єктивних та суб'єктивних ознак складу злочину.
Наведені вище доводи стосуються безпосередньо підстав для порушення кримінальної справи, як передбачає ст. 94 КПК України, та не являються оцінкою доказів. За таких обставин відсутні підстави для порушення кримінальної справи, її порушено передчасно без належної перевірки підстав.
Тому перевіривши наявність приводів і підстав для винесення оскаржуваної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи і не вирішуючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, відповідно до ст. 236-8 КПК України, суд дійшов висновку про недотримання слідчим СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Кучабським І.В. вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи. Тому скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 236-8 КПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи по факту шахрайських дій, за ознаками злочину за ч.2 ст. 190 КК України -задовольнити.
Постанову слідчого з СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Кучабського І.В. про порушення кримінальної справи від18.06.2012 року по факту шахрайських дій, за ознаками злочину за ч.2 ст. 190 КК України -скасувати.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі семи діб з дня її винесення. Подача апеляції не зупиняє її виконання.
Суддя