апеляційний суд автономної республіки крим
Справа № 22-4972/06р. Голов. 1 інст.- Безвуляк 1.1.
Доповідач - Белинчук Т. Г,
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця 02 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:
Головуючого, судді Панкова М. В., Суддів Ісаєва Г. А.,
Белинчук Т.Г.,
При секретарі Буровій Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та сплати винагороди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 14 квітня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та сплати винагороди у сумі 3180 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що з 1992 року за домовленістю з ОСОБА_4 доглядала її АДРЕСА_1в м. Євпаторії. В 2003 році за свої кошти вона поміняла в цій квартирі труби холодного водопостачання, унітаз, зливний бачок, вікно, 2 крана, 8 секцій батарей опалення, в 2002-2003 роках робила ремонт. Крім того допомагала ОСОБА_4 збирати документи для виїзду в Германію, робила приватизацію зазначеної квартири. Вважає, що відповідач повинен сплатити їй вартість будматеріалів - 980 грн., 2200 грн. за ремонт квартири, приватизацію, охорону, комунальні платежі.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3. про стягнення боргу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що він та його мати ОСОБА_4 були власника АДРЕСА_1, м. Євпаторії. Для лікування матері вони виїхали в Германію, а зазначену квартиру в гарному стані залишили під догляд сусідці -ОСОБА_1. Відповідачка використовувала квартиру для заселення відпочиваючих, а потім для проживання її онуки ОСОБА_3. Після приїзду в м. Євпаторію наприкінці 2005 року відповідачки передали йому квартиру у поганому стані. Просить стягнути з ОСОБА_3. - 4248 грн., які він витратив на ремонт квартири, 368 грн. 68 коп. - борги за комунальні платежі, з ОСОБА_1 - 3240 грн. 44 коп. суми пенсії, яку та отримала за дорученням його матері з 01 січня 2003 року по 31 березня 2005 року. Крім того він просить стягнути з відповідачів моральну шкоду по 1500 грн. з кожної.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 14 квітня 2006 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5 залишені без задоволення, до ОСОБА_3. задоволені частково. З ОСОБА_3. стягнуто на користь ОСОБА_2 2417 грн. 01 коп. матеріальної шкоди, 1500 грн. моральної шкоди, 59 грн. 50 коп. відшкодування витрат по сплаті держмита, а усього 3976 грн. 51 коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3. відмовлено.
В апеляційний скарги ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволені його позовних вимог до ОСОБА_1 та ухвали в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
В апеляційний скарги ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати повністю з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення про відмову в первинному позові, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не навела суду доказів того, що між нею та ОСОБА_2 існував договір про відшкодування витрат по оплаті комунальних платежів, ремонту ,сплаті винагороди за охорону квартиру та участь у її приватизації.
Частково задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, суд виходив з того, що остання мешкала в квартири згідно договору піднайму та повинна була сплачувати витрати на квартиру та належним чином її утримувати. Відмовляючи ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_1, суд виходив з того, що ОСОБА_2 не надав належних доказів того, що були порушені його майнові чи немайнові права, та того, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був договір про повернення отриманої пенсії.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_4 були власниками АДРЕСА_1 в м. Євпаторії, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.04.1999 року. З 1992 року зазначену квартиру ОСОБА_4 доручила доглядати своїй сусідці ОСОБА_1, у зв'язку з виїздом на лікування, квартира перебувала в гарному стані. Для оплати за комунальні платежі ОСОБА_4 надала ОСОБА_1 доручення на отримання її пенсії. На протязі більш 10 років ОСОБА_1 користувалася квартирою ОСОБА_2 на свій розсуд, а з 2003 року в цій квартирі проживала її онука ОСОБА_3 на підставі договору з ОСОБА_4. Відповідно до цього договору ОСОБА_3 повинна була витрати на квартиру нести сама у розрахунок за оплату проживання та здати квартиру у належному стані.
ОСОБА_3 не виконала умов цього договору - залишила заборгованість по комунальним платежам у сумі 368 грн. 68 коп. та погіршила стан квартири, на відновлення якої ОСОБА_2 змушений був витратити на придбання будматеріалів 2048 грн. 33 коп. Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано стягнув вказаний матеріальний збиток з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на підставі ст. 1166 ЦК України.
Колегія суддів також погоджується з тім, що приведення ОСОБА_3 квартири у непридатне до проживання становище спричинило ОСОБА_2 моральні страждання, у зв'язку з чим обґрунтовано стягнута моральна шкод, розмір якої відповідає моральним стражданням останнього.
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази якими вони підтверджуються, правовідносини, та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і постановлено рішення по справі на підставі доказів, наданих особами в порядку правил ЦПК України.
Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що в силу ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційних скарг.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.