Судове рішення #24102138


Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


31 липня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:


Головуючого: Квятковського А.С.

Суддів: Міщенко О.А., Гладкого С.В.

З участю прокурора: Салайчука Т.І.

Засудженого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне апеляції засудженого ОСОБА_1, його захисника - адвоката Маліванчук Г.М., законного представника потерпілих ОСОБА_3 на вирок Сарненського районного суду від 5 грудня 2011 року.


ВСТАНОВИЛА:


Цим вироком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, з середньою освітою, не

працюючий, судимий 22 жовтня 2010 року Сарненським

районним судом за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, 75 КК України на

три роки позбавлення волі з іспитовим строком на один рік.

засуджений за ч.3 ст.15, ч.3 ст.153 КК України - на п'ять років позбавлення волі,

за ч.3 ст.153, 69 КК України - шість років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК за сукупністю злочинів призначено шість років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточне покарання ОСОБА_1 призначено - сім років позбавлення волі.

Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.


Як визнав суд, 16 квітня 2011року близько 12год. ОСОБА_1, на території тракторної бригади СГПП „Степанське" в смт.Степань Сарненського району по вул. Київській шляхом обману та погроз змусив малолітніх сісти в кабіну розкомплектованого автомобіля „Камаз", де із застосуванням фізичного насильства до малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 намагався задовольнити з ним статеву пристрасть неприродним способом, однак свій злочинний умисел не довів з незалежних від його волі причин, внаслідок активного опору останнього.

Після цього, погрожуючи застосувати фізичне насильство до малолітнього. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 задовольнив з ним статеву пристрасть неприродним способом.

В поданих на вирок суду апеляціях:

засуджений ОСОБА_1 заперечує свою винність у вчиненому злочині. При цьому доводить, що обвинувачення ґрунтується на вибитих з нього показаннях та заявах неповнолітніх про вчинений злочин з метою отримання коштів. На його думку, якщо він бив потерпілих кулаком та шлангом, то у них мають бути синці по всьому тілу, а не один синець на руці як зазначено в експертизі Доводить, що це могло бути і при падінні. У потерпілого ОСОБА_5 взагалі відсутні пошкодження, що суперечить його обвинуваченню.

Просить вирок скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.


Представник потерпілих ОСОБА_3 не оспорюючи вирок в частині доведеності вини засудженого та кваліфікації його дій, просить вирок змінити та застосувати більш м'яке покарання.


Захисник-адвокат Маліванчук Г.М. вважає, що судом не в повній мірі було взято до уваги наявність підстав, що пом'якшують покарання.

Просить вирок скасувати та застосувати більш м'яку міру покарання.


Прокурор до початку апеляційного розгляду справи апеляцію відкликав.


При апеляційному розгляді засуджений ОСОБА_1 свою винність у вчиненому злочині визнав повністю і просить не приймати його доводи апеляції та вважати правильним лише прохання щодо пом'якшення вироку.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію частково і просить зменшити визначене йому судом покарання, думку прокурора Салайчука Т.І. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.


Винність засудженого у вчиненні зазначеного у вироку злочину установлена сукупністю зібраних у справі й перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав повну та всебічну оцінку.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 153 КК України; ч.3 ст. 153 КК України є вірною.

В ході досудового слідства і в судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненому і дав детальні показання про обставини злочину (а.с.5, а.с.70-71, 78-79, 80, 93-94, 180-181).

Ці показання співпадають з показаннями потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, представника потерпілих ОСОБА_3 та висновками судово-медичних експертиз.

Як убачається з висновку судово-медичної експертизи (а.с.34-35) у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна верхньої губи зліва та синця тильної поверхні правої кисті, які за характером відповідають часу і механізму їх спричинення. Даних про отримання тілесних ушкоджень потерпілими при самопадінні у справі немає. Тому припущення засудженого про такий механізм отримання ушкоджень безпідставні.

Всупереч викладеним в апеляції доводам, жодних даних про застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 недозволених методів слідства немає. Зі справи видно, що слідчі дії проводились у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону, з участю захисника Маліванчук Г.М. За цих обставин колегія суддів вважає твердження ОСОБА_1 про вчинення на нього тиску з боку працівників міліції як спосіб захисту, що має на меті уникнути відповідальності за скоєне.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1, суд першої інстанції у відповідності ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання, у тому числі й ті, на які послався засуджений під час апеляційного розгляду -щире каяття, сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину в неповнолітньому віці і визначив покарання на підставі ст.69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст.153 ч.3 КК. Крім того, як видно з вироку, остаточне покарання було визначено за сукупністю вироків шляхом лише часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком. Тому, за таких обставин підстав для дальшого пом'якшення покарання судова колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень, які могли б бути підставою для зміни, чи скасування вироку немає.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-


УХВАЛИЛА:


Вирок Сарненського районного суду від 5 грудня 2011 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого, захисника-адвоката Маліванчук Г.М. та представника потерпілих ОСОБА_3- без задоволення.


Головуючий:


Судді:







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація