ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 липня 2012 року м. Київ П/9991/956/12

Суддя Вищого адміністративного суду України Масло І.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 до Верховної Ради України та Президента України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

УХВАЛИВ:

19 липня 2012 року позивачі звернулись до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Верховної Ради України та Президента України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, у якому просили:

- визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України і Президента України які не забезпечили контроль за виконанням Кабінетом Міністрів України пункту четвертого розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу по розробці до 31.12.2011 року разом із зацікавленими релігійними організаціями програми альтеративного обліку фізичних осіб, що відмовились по релігійним поглядам від ідентифікаційного номеру (реєстраційного номеру облікової картки платника податків);

- визнати протиправною діяльність Верховної Ради України щодо прийняття Податкового кодексу України, який скасовує Закон від 1999 року, чим звужуються їх права та що є порушенням статті 22 Конституції України;

- зобов'язати Верховну Раду України поновити в повному обсязі положення Закону України № 1003-14 від 16 липня 1999 року, включивши їх в Податковий кодекс та інші нормативно-правові акти, в тому числі включивши положення цього Закону про право відмовитись від прийняття ідентифікаційного номеру не тільки з релігійних але й з інших переконань (наприклад, з причини приниження гідності людської особистості).

З цією метою внести наступні зміни в Податковий кодекс:

а) в частину другу статті 63 Податкового кодексу України, виклавши його в наступній редакції: «63.2 Взяттю на облік в органах Державної податкової служби підлягають всі платники податків, за виключенням осіб, які відмовились від реєстраційного номеру облікової картки платника податків по релігійним та іншим переконанням, а також релігійних організацій»;

б) в частину третю статті 63.6, виключивши з неї слова «серія та номер паспорту»;

в) в частину другу статті 63.7, виключивши з неї слова «серія та номер паспорту»;

г) виключити з розділу 19 «Прикінцеві положення»Податкового кодексу абзац другий підпункт перший частини другої наступного змісту «Закону України «Про держаний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів»(Відомості Верховної Ради, 1995 р., № 40, ст. 297 з наступними доповненнями);

- зобов'язати Президента України як гаранта Конституції України здійснити контроль за прийняттям Верховною Радою України змін до Податкового кодексу України, які гарантують альтернативний облік виключно по прізвищу, імені, по-батькові, оскільки внесення змін у Податковий кодекс передбачено частиною 4 розділу ХІХ «Прикінцевих положень».

За формою і змістом адміністративний позов має відповідати вимогам статей 105 та 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Всупереч зазначеним приписам позивачі не додали до позову для відповідача копії всіх документів, що приєднані до нього.

Згідно із частиною 3 статті 106 КАС України до позовної заяви, серед іншого, додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивачі надали до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору, але з такої квитанції не вбачається, що судовий збір був сплачений, оскільки така квитанція не містить відповідної печатки та підпису касира банку про зарахування судового збору.

Згідно зі статтею 4 «Про судовий збір»(далі -Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 13 Закону України від 22 грудня 2011 року N 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік»мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 року становить 1073 грн.

Таким чином, позивачам за подання позовної заяви до Вищого адміністративного суду України необхідно внести або перерахувати до відділення Державного казначейства у Печерському районі м. Києва, код ЗКПО 26077922, розрахунковий рахунок 31411537700007, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22090100 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)»суму в розмірі 32 грн. 19 коп.

Крім того частиною четвертою статті 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов, зокрема, може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Даний позов містить вимоги до Верховної Ради України про поновлення в повному обсязі положення Закону України № 1003-14 від 16 липня 1999 року, включивши їх в Податковий кодекс та інші нормативно-правові акти, в тому числі включивши положення цього Закону про право відмовитись від прийняття ідентифікаційного номеру не тільки з релігійних але й з інших переконань (наприклад, з причини приниження гідності людської особистості)…

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зазначаючи вимоги про зобов'язання Верховну Раду України поновити в повному обсязі положення Закону України № 1003-14 від 16 липня 1999 року, включивши їх в Податковий кодекс та в інші нормативно-правові акти, в тому числі включивши положення цього Закону про право відмовитись від прийняття ідентифікаційного номеру не тільки з релігійних але й з інших переконань (наприклад, з причини приниження гідності людської особистості), позивач не конкретизував ці нормативно-правові акти та не вказав, чим вони порушують їх права, свободи та інтереси.

За правилами частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 до Верховної Ради України та Президента України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ :

1. Залишити буз руху позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 до Верховної Ради України та Президента України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

2. Надати позивачам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 14 серпня 2012 року.

3. Роз'яснити позивачам, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде їм повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Масло

Суддя І.В. Масло