УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Пайкова М.В. суддів БелинчукТ.Г. ІсаєваГ.А. при секретарі Буровій Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконкому Євпаторійської міської Ради, комунального підприємства «Бюро приватизації» про визнання розпорядження Євпаторійського міськвиконкому про приватизацію частково недійсної, визнання частково недійсним договору дарування, усунення перешкод в користуванні власністю, відшкодуванні матеріального збитку і моральної шкоди, по зустрічному позову ОСОБА_3 до Євпаторійського БТІ, комунального підприємства «Бюро приватизації» про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Євпаторійського міського суду від 05 квітня 2006 року,
встановила:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що їм на праві приватної власності належать АДРЕСА_1 в м. Євпаторії. Відповідачу ОСОБА_3належала АДРЕСА_2в тому ж будинку, яка була ним приватизована на підставі розпорядження органу приватизації Євпаторійського міськвиконкому 20 липня 1993 року.
Позивачі вважають, що приватизація квартири не відповідає вимогам закону, оскільки у власність ОСОБА_3 були незаконно передані приміщення загального користування: сходовий майданчик на першому поверсі літ. «А». Через вказані сходи здійснювався вхід в АДРЕСА_1, а також по цих сходах можливий єдиний вхід на горище будинку, розташований над їх квартирами.
Надалі ОСОБА_3 подарував свою квартиру ОСОБА_4 і позивачі вважають, що договір дарування в частині передачі в дар сходів на першому поверсі літ. «А» також є частково недійсним. Крім того, ОСОБА_3 самовільно реконструював сходи, перебудував висоту сходових маршів таким чином, що у разі відкриття дверей квартири позивачів вони є вищими за поріг, внаслідок чого позивачка не може користуватися своєю квартирою. ОСОБА_3, самовільно зайняв частину горища, зберігає там свої речі, використовує його на свій розсуд, внаслідок чого квартири позивачів приходять в непридатність. Позивачі просили відшкодувати їм матеріальний збиток у розмірі 2829 грн. 51 коп. і компенсувати заподіяну моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
ОСОБА_3 позов не визнав і пред'явив зустрічний позов про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло. У його користуванні знаходяться підвал, сходові майданчики між першим і другим поверхами, балкон і лоджія. Проте в свідоцтво про
Справа №22-4464/2006
Головуючий у першій
інстанції_________________ Абзатова Г.Г.
Доповідач_______________ Ісаев Г.А.
2
право власності на АДРЕСА_2 при її приватизації вказані приміщення не увійшли. ОСОБА_3 просив визнати за ним право власності на вищезгадані приміщення.
Рішенням Євпаторійського міського суду від 05 квітня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений. Суд відновив їм термін позовної давності для звернення в суд. Розпорядження Євпаторійського міськвиконкому № НОМЕР_1 від 28 липня 1993 року в частині передачі у власність ОСОБА_3приміщення загального користування - сходи IV на першому поверсі літ. «А» АДРЕСА_1 в м. Євпаторія визнано недійсним. Договір дарування АДРЕСА_2 в м. Євпаторія між ОСОБА_3 і ОСОБА_4. в частині переходу в конкретне користування обдаровуваного сходів IV на першому поверсі літ. «А» АДРЕСА_1 в м. Євпаторія визнаний недійсним. Суд зобов'язав ОСОБА_3 і ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні АДРЕСА_1 в м. Євпаторія, забезпечити вільний доступ на горище, відновити сходові прольоти на сходах IV в колишньому стані, відкрити закладений вихід з АДРЕСА_1на сходи IV на другому поверсі АДРЕСА_1, звільнити горищне приміщення від своїх речей, прибрати встановлені перегородки, привести горище в первинний стан згідно технічним нормам, забезпечивши туди вільний доступ по сходах IV АДРЕСА_1
З ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2у відшкодування матеріального збитку стягнуто 2829 грн. 51 коп. У решті частини позовних вимог - відмовлено.
У зустрічному позові ОСОБА_3- відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити, задовольнити його зустрічний позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухав суддю доповідача, вислухавши ОСОБА_3, його представника, ОСОБА_1, її представника, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що порушуючи Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» відповідачу ОСОБА_3незаконно у власність були передані приміщення загального користування;' а саме сходовий майданчик площею 9,1 кв.м., чим були порушені права решти власників квартир в цьому будинку. Відповідачі ОСОБА_3 одноособово користуються горищним приміщенням над квартирами позивачів, при цьому чинять перешкоди позивачам в користуванні приміщенням загального користування. В результаті незаконного використання горищним приміщенням над АДРЕСА_1 позивачам завдано матеріальний збиток, який суд стягнув з відповідачів.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам матеріального закону.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники багатоквартирних будинків є власниками допоміжних приміщень будинку, технічного устаткування, елементів зовнішнього впорядкування.
Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 року про офіційне тлумачення п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» допоміжні приміщення (підвали, комори, сараї, горища, коляски і т.п.) передаються безкоштовно в загальну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків.
Судом встановлено, що порушуючи Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» орган приватизації - Євпаторійській міськвиконком передав у власність ОСОБА_3приміщення загального користування сходи на першому поверсі літ. «А».
При таких обставинах суд першої інстанції обґрунтовано визнав частково недійсним розпорядження органу приватизації про передачу у власність ОСОБА_3приміщення загального користування - сходи IV на першому поверсі літ. «А» АДРЕСА_1 в м. Євпаторія.
У зв'язку з цим недійсний і договір дарування АДРЕСА_2 між ОСОБА_3 і ОСОБА_4. в частині переходу в користування обдаровуваного ОСОБА_4 сходів IV на першому поверсі літ. «А» АДРЕСА_1 в м. Євпаторія.
Відповідачі ОСОБА_3 одноособово користуються горищним приміщенням будинку, встановили перегородки, зберігають там свої речі, чим перешкоджають іншим мешканцям будинку користуватися даним приміщенням загального користування.
В результаті використання горища не за призначенням квартири 27 і 28 руйнуються.
По висновку судово-будівельної експертизи тріщини в квартирах 27 і 28, що належать позивачам утворилися в результаті самовільних будівельних робіт по пристрою перегородки, підлоги окремого приміщення горища і при обробці цього приміщення. Причиною утворення тріщин є збільшення статичних і динамічних навантажень на горищне перекриття.
По висновку експертизи вартість відновного ремонту складає 926 грн.
Твердження в апеляційній скарзі ОСОБА_3, що відсутній причинний зв'язок між пошкодженнями квартир позивачів і його діями не спроможні. З матеріалів справи убачається, що горищне приміщення розташоване над квартирами ОСОБА_1 використовується тільки відповідачами і в результаті цього використання, квартири позивачів одержали пошкодження.
Не спроможне твердження відповідача ОСОБА_3 про те, що позивачами пропущений термін позовної давності, оскільки відповідно до вимог ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 не заявляв про пропуск позивачами позовної давності, а суд першої інстанції дійшов висновку про те, що строк пропущений з поважної причини.
Тим часом, суд першої інстанції, примушуючи ОСОБА_3х відкрити закладений вихід на сходи з квартири № 27, не привів доказів, що даний вихід з квартири заклали ОСОБА_3.
При таких обставинах колегія суддів вважає можливим в цій частині рішення суду скасувати і в позові відмовити.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 309, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 05 квітня 2006 року в частині примушування ОСОБА_3, ОСОБА_4 відкрити закладений дверний отвір з АДРЕСА_1на сходи IV на другому поверсі АДРЕСА_1 в м. Євпаторія скасувати, в цій частині в позові відмовити.
У решті рішення залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.