Справа 22-9270/2006                       Головуючий першої інстанції Хомченко Л.І.

Категорія 21                                      Доповідач Денисенко Л.Л.

РІШЕННЯ Іменем України

2 жовтня 2006 року  Судова палата у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

судді Лоленко А.В. Солодовник О.Ф.

при секретарі Стефанової І.М. з участю:

позивача ОСОБА_1 представника відповідача Колихової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки

на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки

від 4 серпня 2006 р.

по справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нешасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки просе скасувати рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 4 серпня 2006 рку, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 моральну шкоду 20 000 грн, та в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відсутні висновки МСЕК про спричинення позивачеві моральної шкоди, бюджетом на 2006 рік зупинено виплату моральної шкоди, недоведено суму моральної шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача підтримував апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду залишити без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості з 1964 року. За висновками МСЕК від 12 липня 2001 року йому встановлено стійку втрату працездатності 60% по сукупності 45% - у зв"язку з професійним захворюванням пнєвмоконіоз і 15% повторно у зв"язку з травмою на виробництві у 1985 році.Внаслідок втрати працездатності у зв"язку з професійним захворюванням позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, чим йому спричинено моральну шкоду. Суму компенсації моральної шкоди суд визначив 20 000 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду підлягає зміні з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.34 Закона України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, моральну шкоду виплачує Фонд. Сума компенсайії моральної шкоди визначається у судовому порядку.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 довги час з 1964 року по 1990 рік працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості в шкідливих умовах виробництва.

За висновками МСЕК від 3 березня 1995 року йому вперше встановлено стійку втрату працездатності 15% у зв"язку з травмою на виробництві, яка сталась у 1985 році.

За висновками МСЕК від 12 липня 2001 року йому втановлено повторно стійку втрату працездатності 15% у зв"язку з травмою 1985 року і вперше 45% втрати працездатності у зв"язку з професійним захворюванням - пнєвмоконіоз.

Внаслідок часткової втрати працездатності позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, тим самим йому спричинено моральну шкоду.

Тому суд обгрунтовано визнав, що позивачу спричинено моральну шкоду і додаткового висновку МСЕК про спричинення моральної шкоди не потрібно.

Однак при визначені суми компенсації моральної шкоди суд не врахував практику Міжнародного суду, згідно якої слід враховувати не тільки ступень втрати працездатності і характер фізичних та моральних страждань позивача, на що посилався суд, але і те, шо позивачеві виплачено одноразову допомогу, відшкодовується матеріальна шкода, характер додаткових заходів для організації життя та керуватися принципом справедливості.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає можливим визначити суму компенсації моральної шкоди 12 000 грн.

Оскільки суд повно дослідив обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, але висновки суду, в частині суми компенсації моральної шкоди, не відповідають матеріалам справи апеляційний суд вважає можливим, у відповідності з вимогами ст.309 п.З ЦПК України, змінити рішення суду без направлення справи на новий розгляд.

Доводи апеляційної скарги про необхідність додаткового висновку про ' спричинення моральної шкоди безпідставні і не грунтуються на вимогах закону, а бюджетом на 2006 рік зупинено виплату моральної шкоди але не скасовано право на її отримання.

Керуючись ст.ст.307,309 п.З, 314-316 ЦПК України апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки задовольнити частково.

Рішення Калінінського району м.Горлівки від 4 серпня 2006 року змінити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1моральну шкоду в сумі 12 000 /дванадцять тисяч/ грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.