Справа № 22-9362/2006 Категорія 19
Головуючий у 1 інстанції Букрєєва І.А. Доповідач Стельмах Н.С.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С, суддів Олєйникової Л.С., Молчанова С.І., при секретарі Іванові В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ФСС у м. Єнакієво про відшкодування моральної шкоди.
встановив:
в апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість судового рішення в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, просить його змінити і задовольнити його позов в повному обсязі, стягнувши на його користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 75000 грн.
Він зазначає, що судом при визначенні цього розміру не в повній мірі враховано важкість наявного в нього професійного захворювання, неможливість відновлення стану його здоров'я та змушеність постійно додавати зусиль для організації свого життя.
В засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити і стягнути на його користь у відшкодування моральної шкоди 16000 грн., а представник відділення ФСС за довіреністю Тимощук Н.І. заперечувала проти доводів апеляційної скарги позивача, просила її відхилити та залишити судове рішення без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
19 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що працював в підземних умовах на вугільних підприємствах з 1972 року.
Висновком МСЕК від 3 листопада 2005 року його визнано інвалідом З групи з встановленням 50% втрати працездатності безстроково, з яких 30% внаслідок професійного захворювання хронічним абструктивним бронхітом пилової етіології 2 ст., легеневої недостатньості 1-2 ст., а 20% - внаслідок каліцтва на металургійному заводі.
За таких обставин, ушкодженням здоров'я та стійкою втратою внаслідок цього працездатності йому спричинено моральну шкоду, оскільки він змушений внаслідок професійної хвороби додавати багато зусиль для організації свого життя.
Тому він просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 75000 грн.
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 10 серпня 2006 року позов задоволено частково і на користь ОСОБА_1 з відповідача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.
Суд дійшов висновку, що викладені позивачем обставини обгрунтовано наданими ним довідками та іншими відповідними матеріалами (а.с. 8-17) і тому знайшли підтвердження в судовому засіданні.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
При розгляді цієї справи судом було встановлено, що внаслідок шкідливих умов праці позивачеві було завдано стійку втрату працездатності.
За вказаних обставин, суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо спричинення позивачеві внаслідок професійного захворювання моральних страждань.
Разом з цим, при вирішенні питання щодо розміру спричиненої моральної шкоди судом не враховано тяжкість професійного захворювання та характер спричинених ним моральних страждань, їх тривалість, неможливість відновлення стану здоров'я та змушеність позивача постійно додавати зусиль для організації свого та своєї родини життя.
Конституційним Судом України в п. 4.1 рішення № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року визначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
У той же час, суд при вирішенні цього спору визначив розмір відшкодування шкоди значно меншим ніж встановлений в ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" гранічним для осіб, у яких не встановлено стійку втрату працездатності.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є частково обгрунтованими а тому є підстави вважати, що визначаючи розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди суд не врахував межі достаньості та справедливості.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає зміні із стягненням на користь позивача з відповідача у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України апеляційний суд
в и р і ш и в :
апеляційну скаргу ОСОБА_1, частково задовольнити, рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 10 серпня 2006 року ЗМІНИТИ, стянути на користь ОСОБА_1 з виконавчої дирекції Єнакіївського відділення ФСС у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Рішення набирає чинності негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили
Судді: