Справа №22-9085/06 р. Категорія - 44

Головуючий у 1 інстанції - Стародубцев O.K. Доповідач -    Зінов'єва А.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 жовтня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді:                       Червинської М.Є.

суддів:                                                       Алексєєва А.В.

Зінов'євої А.Г.

при секретарі:                                                                   Мартиросовій А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого за дорученням позивача ОСОБА_2, на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 7 серпня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби (далі ДВС) Київського району м. Донецька, третя особа: управління Держказначейства Донецької області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з бездіяльністю при виконанні рішення суду,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 7 серпня 2006 р. у задоволені позову ОСОБА_2, пред'явленого до ДВС Київського району м. Донецька, третя особа: управління Держказначейства в Донецькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з бездіяльністю при виконанні судового рішення було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності від ОСОБА_2, приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просив постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги його довірителя у повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача посилався на те, що діючим законодавством визначено порядок та строки виконання рішення суду, а також заходи впливу на боржника при примусовому виконанні рішення. Встановивши всі обставини по справі та дії, які приймалися виконавчою службою для виконання рішення, у суду першої інстанції не було підстав для визначення „добросовісного" виконання своїх обов'язків відповідачем.

Позивач та його представник у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача та представник третьої особи до судового засідання не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами та надав їм відповідну правову оцінку.

При розгляді справи судом було встановлено, що 3 березня 2004 р. Ленінським райсудом м. Донецька на підставі судового наказу цього ж суду було видано виконавчий документ про стягнення з державного підприємства (далі ДП) „Науково-конструкторське бюро" (далі НКБ) „Промінь" на користь ОСОБА_2 5726 грн. 51 коп., який було надіслано для виконання до ДВС Київського району м. Донецька. На підставі постанови державного виконавця від 10 червня

2004 p. за заявою позивача про примусове виконання рішення було відкрите виконавче провадження і боржнику надано строк до 21 червня 2004 р. для добровільного виконання рішення суду. Оскільки у добровільному порядку вказане рішення боржником виконане не було, на підставі постанови державного виконавця від 22 червня 2004 р. виконавчий документ позивача було об'єднано у зведене провадження з іншими виконавчими документами, за якими боржником було ДП „НКБ „Промінь" і в цей же день були направлені запити до МРЕВ, БТІ, ДПА в Донецькій області, ДПІ в Київському районі м. Донецька для з'ясування наявності майна та особистих рахунків у останнього для подальшого примусового виконання за зведеним виконавчим провадженням. Після отримання даних про рахунки, згідно постанови від 17 серпня 2004 р. на них було накладено арешт. Вказану постанову про накладення арешту боржником було оскаржено, у зв'язку з чим на підставі постанови державного виконавця від 14 вересня 2004 р. примусове виконання за зведеним виконавчим провадженням було зупинено. Оскільки підставами для звернення боржника до суду стало не отримання ним копії постанови про відкриття провадження, начальником ДВС Київського району м. Донецька вищевказані постанови державного виконавця були скасовані і боржнику повторно надано строк для добровільного виконання рішення суду, в тому числі і на користь позивача. Після чого, у вересні 2005 р. всю попередню процедуру примусового виконання було повторено, були видані платіжні вимоги, описано і оцінено майно (акт від 24 жовтня 2005 p.). На підставі постанови ДВС від 10 січня 2006 р. провадження по виконанню рішення суду було зупинено у зв'язку з повторним зверненням боржника до Київського районного суду м. Донецька зі скаргою на дії виконавчої служби. Після вирішення питання щодо скарги боржника, постановою державного виконавця від 3 травня 2006 р. зведене провадження було поновлене.

Судом першої інстанції ретельно перевірені всі обставини по справи та рух по виконавчому провадженню щодо виконання рішень суду, бездіяльності при їх виконанні з боку ДВС Київського району м. Донецька не встановлено. Виходячи з встановлених судом обставин, суд обґрунтовано відмовив позивачеві у задоволенні вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.І п.1-308, 313, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, суд,-

У ХВ А ЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого на підставі довіреності від ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 7 серпня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.