ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
03 листопада 2006 р. | № 30/113-06-3652 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Карабаня В.Я. |
суддів : | Ковтонюк Л.В., Чабана В.В. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ВАТ "Фармація" |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 |
у справі | № 30/113-06-3652 |
господарського суду | Одеської області |
за позовом | ВАТ "Фармація" |
до | 1) Приватного підприємства "Фірма "Гіппократ"; 2) Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Січ". |
про | визнання договору від 01.10.2005 дійсним та стягнення 23 468 грн. збитків. |
та за зустрічним позовом | Приватного підприємства "Фірма "Гіппократ" |
до | 1) ВАТ "Фармація"; 2) Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Січ" |
про | визнання договору недійсним та зобов'язання звільнити займані приміщення |
ВСТАНОВИВ:
Вищий господарський суд України здійснює перегляд за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду з урахуванням особливостей передбачених розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання касаційної скарги іншій стороні у справі. Причому, державне мито за розгляд справ у господарському суді повинно бути сплачене у порядку, встановленому чинним законодавством та за реквізитами визначеними Державним казначейством України.
Так зокрема, згідно з положеннями Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р., державне мито справляється із апеляційних та касаційних скарг, що подаються до господарських судів України у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (ст. 3 п. 2 п.п. “г” Декрету).
Крім того, у відповідності до п. 36 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.93р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93р. за № 50, позовні заяви, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, оплачуються державним митом як за ставками встановлених для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів.
У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.
При поданні ж касаційної скарги ВАТ "Фармація" зазначені вище вимоги не дотримані, оскільки державне мито за розгляд касаційної скарги сплачено не у встановленому розмірі.
Згідно платіжного доручення від 22.09.2006 за № 3677 державне мито сплачено скаржником в розмірі 85 грн., а в касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови апеляційного господарського суду, якою задоволено зустрічні вимоги та відмовлено у задоволенні первісного позову, тобто розглянуті вимоги як майнового так і не майнового характеру.
Враховуючи викладене, керуючись п. 4 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "Фармація" від 22.09.2006 за № юв-577 повернути без розгляду.
Головуючий В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан